Постанова Кропивницький апеляційний суд № 390/2507/23

ПОСТАНОВА Іменем України 25 жовтня 2024 року м. Кропивницький справа № 390/2507/23 провадження № 22-ц/4809/1081/24 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорова С.М., Чельник О.І. учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», відповідач ОСОБА_1 , розглянула у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2024 року у складі судді Степанова С.В. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У грудні 2023 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 56841,95 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 23 грудня 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 726274240 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. 31.12.2020 Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції. Відповідно до реєстру боржників № 122 від 23.02.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 726274240. 20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20102022 у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) TOB «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а TOB «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 до Договору факторингу 20102022 від 20.10.2022 реєстру прав вимоги TOB «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 37 211,95 грн., з яких: 10500,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 26711,95 грн. - сума заборгованості за відсотками. Крім цього, 14 грудня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3338829. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до п.п.2.1. п.2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно з п.п.2.4. п.2 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п.2.1. п.2 Кредитного договору. Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (п.п. 9.8. п. 9 Кредитного договору), які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. 26.08.2021 між TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 26082021, у відповідності до умов якого TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) TOB «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а TOB «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 26.08.2021 до Договору факторингу № 26082021 від 26.08.2021 TOB «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 630,00 грн., з яких : 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13630,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки TOB «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 26.08.2021 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед TOB «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 3338829 в розмірі 19 630,00 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаними кредитними договорами на загальну суму у розмірі 56841,95 грн. та понесені позивачем судові витрати. Короткий зміст рішення суду Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 726274240 в розмірі 37211 гривень 95 копійок, суму заборгованості за кредитним договором № 3338829 в розмірі 19630,00 гривень, а всього 56841 гривню 95 копійок та судовий збір в сумі 2684,00 грн. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції не враховано всі докази, які є в матеріалах справи, допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Посилається на те, що матеріали справи не містять підтверджень, що між сторонами було укладено кредитний договір № 726274240 від 23.12.2020. Крім того, роздруківка тексту Договору, яка міститься в матеріалах справи, та Паспорт споживчого кредиту із сайту позивача не можуть бути належними доказами, оскільки вони повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Зазначив, що оскільки роздрукований Договір про споживчий кредит не містить його підпису, тому його невід?ємні частини не можна розцінювати як доказ того, що Договір укладений саме з ним і саме в такому контексті. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони домовились у письмовому вигляді про виникнення будь яких зобов?язань. Вважає, що розрахунок заборгованості за договором № 726274240 від 23.12.2020 не відповідає нормам чинного законодавства та заявленим вимогам. Зважаючи, що відсутні докази продовження дисконтного періоду, відповідно до п. 1.4.1 договору сума відсотків становить 1,44% в день від суми кредиту. Відповідно зважаючи на строк видачі кредиту(30 днів), визначений в п. 1.2 договору розмір відсотків дорівнює 4536,00 грн. (151,2 грн. - відсотки за один день користування кредитними коштами х 30 днів), а не 26711,95 грн. як вказує позивач у позові. Отже, на думку відповідача матеріали справи не містять даних, які б підтверджували невиконання чи неналежне виконання боржником зобов`язань, а лише констатують факт наявності розміру всієї суми непогашеного кредиту. Також зазначав, що в матеріалах справи відсутні докази того, що право вимоги до відповідача - ОСОБА_1 передано від кредитора, з яким укладено договір - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс». Щодо договору № 3338829 від 14.12.2020 вважає, що позивачем не підтверджено факт виконання умов кредитного договору кредитором, а саме не підтверджено факт надання грошових коштів позичальнику. Матеріали справи не містять підтверджень, що між сторонами було укладено цей кредитний договір, роздруківка тексту Договору про споживчий кредит N? 3338829 від 14.12.2020, яка міститься в матеріалах справи, та інші додатки до договору із сайту позивача не можуть бути належними доказами, оскільки вони повністю залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Також посилався на те, що цей Договір про споживчий кредит не містить його підпису, а тому відсутні підстави вважати, що сторони домовились у письмовому вигляді про виникнення будь яких зобов?язань. Вказував, що розрахунок заборгованості за договором № 3338829 від 14.12.2020 не відповідає нормам чинного законодавства та заявленим вимогам, оскільки, зважаючи на п. 1.5.2 договору сума відсотків становить 1,90% в день від суми кредиту, що дорівнює 114 грн. Виплата відсотків можлива лише у межах погодженого сторонами кредитування строку. Відповідно зважаючи на строк видачі кредиту(30 днів), визначений в п. 1.4 договору сума відсотків дорівнює 3420,00 грн. (114 грн. - відсотки за один день користування кредитними коштами х 30 днів), а не 13630,00 грн. як вказує позивач у позові. Також відповідач зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що він був повідомлений про відступлення права вимоги за обома договорами до інших кредиторів відповідно до договорів факторингу, що не було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Суд першої інстанції встановив такі обставини З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 23 грудня 2020 року було укладено кредитний договір № 726274240 (а.с.10-12). Згідно додаткової угоди № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року у відповідності до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.14-16). Згідно Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) TOB «ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а TOB "ФК "ЄАПБ" приймає належні TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрах прав вимоги (а.с.17-18). Відповідно до витягу Реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 року до Договору факторингу 20102022 від 20.10.2022 року реєстру прав вимоги TOB «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 37 211,95 грн., з яких: 10 500,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 26 711,95 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.19). Згідно розрахунку заборгованості за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором № 726274240 від 23.12.2020 року складає 37 211,95 грн. (а.с.20) Згідно копії кредитного договору про надання споживчого кредиту № 3338829 від 14.12.2020 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (а.с.25-28). Згідно Договору факторингу від 28.07.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28072021 у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) TOB «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а TOB «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстр боржників. Відповідно до Витягу Реєстру боржників від 26.08.2021 року до Договору факторингу № 26082021 від 26.08.2021 року TOB «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19 630,00 грн. (а.с.31-34). Згідно розрахунку заборгованості за період з 26.08.2021 року по 30.11.2023 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором № 3338829, яка складає 19630,00 грн. (а.с.35). Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до положень ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Фінансової компанії «Європейська агенція з повернення боргів», суд першої інстанції дійшов висновку, що достовірно встановлено перебування сторін в договірних відносинах та неналежного виконання зобов`язання позичальником в частині повернення кредиту й сплати відсотків за його користування. Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклав договір про надання фінансового кредиту № 726274240 від 23.12.2020 року, який був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV3EB27 Деркача Д.І., зазначено паспортні дані позичальника, його місце реєстрації та вказано номер телефону, які відповідач використовував для підтвердження підписання вищевказаного договору. (а.с.10-12) Договір позики № 3338829 від 14.12.2020 був підписаний позичальником ОСОБА_1 з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий первісним кредитором на номер телефону, зазначений відповідачем при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договору міститься код ідентифікатор відповідача М857601, що і є його безпосереднім підписом. Підписавши кредитні договори, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Зазначені договори є чинними та підлягають виконанню сторонами. 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Відповідно до реєстру боржників № 122 від 23.02.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 726274240. Згідно Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) TOB «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а TOB «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрах прав вимоги (а.с.17-18) Відповідно до витягу Реєстру прав вимоги №1 від 21.10.2022 до Договору факторингу 20102022 від 20.10.2022 року реєстру прав вимоги TOB «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 37 211,95 грн., з яких: 10 500,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 26 711,95 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.19) Згідно Договору факторингу від 28.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28072021 у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) TOB «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а TOB «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстр боржників. Відповідно до Витягу Реєстру боржників від 26.08.2021 до Договору факторингу № 26082021 від 26.08.2021 TOB «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 630,00 грн. (а.с.31-34) За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про укладення та підписання ОСОБА_1 , за допомогою одноразового паролю - ідентифікатора кредитних договорів з відповідними фінансовими установами, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності у нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами за договорами відступлення прав вимоги. Вищевказані кредитні договори укладені між відповідачем та відповідними фінансовими установами, кожен із них містить суму основного зобов`язання, відсотки за користування кредитними коштами та строки їх повернення та нарахування. Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 не спростував факт укладення ним вказаних договорів і отримання на підставі вказаних договорів кредитів. Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на ненадання позивачем належних доказів підписання ним саме доданих до позовної заяви копій кредитних договорів та доказів на підтвердження наявності та розміру заборгованості. Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надано належних та допустимих доказів сплати ним грошових коштів первісним кредиторам за передачу права грошової вимоги за договорами факторингу. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за основною сумою боргу за вказаними кредитними договорами. Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції не врахував того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки викладені, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18. Відповідно до доданих до позовної заяви розрахунків та реєстрів боржників до договорів факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з відповідача заборгованість: за кредитним договором № 726274240 в розмірі 37 211,95 грн., з яких: 10 500,00 грн. - сума заборгованості за кредитом, 26 711,95 грн. - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №3338829 в розмірі 19 630,00 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за кредитом, 13 630,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Разом з тим, відповідно до договору кредитної лінії № 726274240 від 23 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 строк кредитування визначений 30 днів, зі сплатою процентів на вказаний період за дисконтною процентною ставкою в розмірі 527,04 процентів річних, що становить 1,44 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним. Відповідно до договору про надання споживчого кредиту №3338829 від 14 грудня 2020 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було визначено строк кредитування 30 днів (п.1.4 договору) - до 13.01.2021, згідно Додатку № 1 до договору. Умовами договору, а саме пунктом 1.5.1 передбачена процентна ставка за користування кредитом по зниженій процентній ставкі 0,01% в день від суми кредиту, яка застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох днів за датою закінчення такого строку. Оскільки ОСОБА_1 не здійснив погашення заборгованості на умовах передбачених п. 1.5.1, нарахування процентів слід здійснювати відповідно до п. 1.5.2 Договору, яким передбачена стандартна процентна ставка у розмірі 1,90% в день від суми кредиту, яка застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору. Відтак, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню наступна заборгованість: за договором кредитної лінії № 726274240 від 23 грудня 2020 року в розмірі 15036,00 грн., з яких: 10 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 536,00 грн. - сума заборгованості за процентами (10500 х 1,44% х 30 днів); за договором про надання споживчого кредиту №3338829 від 14 грудня 2020 року в розмірі 9420,00 грн., з яких: 6000,00 грн. - сума заборгованості за кредитом, 3420,00 грн. - сума заборгованості за процентами (6000 х 1,9% х 30 днів). З огляду на зазначене, загальна сума заборгованості відповідача за вищевказаними кредитними договорами становить 24456,00 грн. В іншій частині позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволенню не підлягають. У постанові Об`єднаної палати КГС Верховного Суду від 02.10.2020 № 911/19/19 зазаначено, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині стягнення заборгованості за відсотками, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки, висновки суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості за відсотками зроблені без належного з`ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, то, згідно зі статтею 376 ЦПК України, це є підставою для зміни рішення у цій частині. Розподіл судових витрат Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та зменшує цей розмірі з 2684,00 грн до 1154,65 грн, тобто пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (43,02%). Також, колегія суддів стягує з позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь відповідача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2294,00 грн, тобто пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги (4026 х 56,98%). Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне застосувати взаємозалік, з урахуванням якого з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 1139,35 грн. (2294 1154,65) судового збору. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2024 року змінити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість: за договором про надання фінансового кредиту № 726274240 від 23.12.2020 у розмірі 15036,00 грн.; за договором про надання споживчого кредиту № 3338829 від 14.12.2020 у розмірі 9420,00 грн., а всього 24456,00 (двадцять чотири тисячі чотириста п?ятдесят шість) гривень. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на сплату судового збору у розмірі 1139,35 гривень. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя А.М. Головань Судді С.М. Єгорова О.І. Чельник