LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Закарпатський апеляційний суд298/866/23

від 18.10.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 298/866/23 П О С Т А Н О В А Іменем України 18 жовтня 2024 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Рішко С. І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Великоберезнянського районного суду від 15 листопада 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Постановою судді Великоберезнянського районного суду від 15 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок. З протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського національного природного парку та виконуючи обов`язки директора Ужанського національного природного парку, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, як посадова особа державної охорони природно-заповідного фонду відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 26 липня 2022 року, маючи на підписі наказ № 71 «Про преміювання працівників Ужанського НПП» за липень 2022 року, в якому зазначено премію ОСОБА_1 в розмірі 200%, не повідомив у встановленому законом порядку, а саме: не пізніше наступного робочого дня уповноважений орган управління - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського національного природного парку та виконуючи обов`язки директора Ужанського національного природного парку, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, як посадова особа державної охорони природно-заповідного фонду відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 26 липня 2022 року прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписав наказ №71 «Про преміювання працівників Ужанського НПП» за липень 2022 року, в якому зазначено премію ОСОБА_1 в розмірі 200%, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського національного природного парку та виконуючи обов`язки директора Ужанського національного природного парку, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, як посадова особа державної охорони природно-заповідного фонду відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 26 серпня 2022 року, маючи на підписі наказ №85 «Про преміювання працівників Ужанського НПП» за серпень 2022 року, в якому зазначено премію ОСОБА_2 в розмірі 200%, не повідомив у встановленому законом порядку, а саме: не пізніше наступного робочого дня уповноважений орган управління - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського національного природного парку та виконуючи обов`язки директора Ужанського національного природного парку, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, як посадова особа державної охорони природно-заповідного фонду відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 26 серпня 2022 року прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписав наказ №85 «Про преміювання працівників Ужанського НПП» за серпень 2022 року, в якому зазначено премію ОСОБА_1 в розмірі 200%, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського національного природного парку та виконуючи обов`язки директора Ужанського національного природного парку, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, як посадова особа державної охорони природно-заповідного фонду відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 28 вересня 2022 року, маючи на підписі наказ №91 «Про преміювання працівників Ужанського НПП» за вересень 2022 року, в якому зазначено премію ОСОБА_1 в розмірі 200%, не повідомив у встановленому законом порядку, а саме: не пізніше наступного робочого дня уповноважений орган управління - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського національного природного парку та виконуючи обов`язки директора Ужанського національного природного парку, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, як посадова особа державної охорони природно-заповідного фонду відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 28 вересня 2022 року прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписав наказ №91 «Про преміювання працівників Ужанського НПП» за вересень 2022 року, в якому зазначено премію ОСОБА_1 в розмірі 200%, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського національного природного парку та виконуючи обов`язки директора Ужанського національного природного парку, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, як посадова особа державної охорони природно-заповідного фонду відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 28 вересня 2022 року, маючи на підписі наказ №92 «Про преміювання працівників з нагоди створення Ужанського НПП», в якому зазначено премію ОСОБА_1 - в.о.директора, в розмірі посадового окладу, не повідомив у встановленому законом порядку, а саме: не пізніше наступного робочого дня уповноважений орган управління - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст. 172-7 КУпАП. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського національного природного парку та виконуючи обов`язки директора Ужанського національного природного парку, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, як посадова особа державної охорони природно-заповідного фонду відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 28 вересня 2022 року прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписав наказ № 92 «Про преміювання працівників з нагоди створення Ужанського НПП», в якому зазначено премію ОСОБА_1 - в.о.директора, в розмірі посадового окладу, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського національного природного парку та виконуючи обов`язки директора Ужанського національного природного парку, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, як посадова особа державної охорони природно-заповідного фонду відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 26 жовтня 2022 року, маючи на підписі наказ №104 «Про преміювання працівників Ужанського НПП» за жовтень 2022 року, в якому зазначено премію ОСОБА_1 в розмірі 200%, не повідомив у встановленому законом порядку, а саме: не пізніше наступного робочого дня уповноважений орган управління - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського національного природного парку та виконуючи обов`язки директора Ужанського національного природного парку, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, як посадова особа державної охорони природно-заповідного фонду відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», 26 жовтня 2022 року прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписав наказ №104 «Про преміювання працівників Ужанського НПП» за жовтень 2022 року, в якому зазначено премію ОСОБА_1 в розмірі 200%, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Постановою судді першої інстанції від 19 червня 2023 року справи про адміністративні правопорушення: №298/866/23 (провадження №3/298/693/23); №298/867/23 (провадження №3/298/694/23); №298/868/23 (провадження №3/298/695/23); №298/874/23 (провадження №3/298/701/23); №298/875/23 (провадження №3/298/702/23); №298/869/23 (провадження №3/298/696/23); №298/871/23 (провадження №3/298/698/23); №298/870/23 (провадження №3/298/697/23); №298/872/23 (провадження №3/298/699/23); №298/873/23 (провадження №3/298/700/23) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП об`єднано в одне провадження, присвоєно об`єднаній справі номер №298/866/23 (провадження № 3/298/693/23). Постановою суду від 6 жовтня 2023 року зупинено строк розгляду об`єднаної адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, до 6 листопада 2023 року. В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду від 15.11.2023 скасувати та закрити провадження у справі, за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Вважає, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд першої інстанції неповно з`ясував фактичні обставини справи, деякі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд не сприяв повному, всебічному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи. Посилається на відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 , а сама постанова ґрунтується на припущеннях, саме тому постанова є незаконною та необґрунтованою, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі, виходячи з наступного: суд не надав належної оцінки приписам Положення про преміювання та не врахував того факту, що нарахування ОСОБА_1 премії згідно наказів від 26.07.2022 року № 71 від 26.08.2022 року № 85, від 28.09.2022 року № 91, від 28.09.2022 року № 92, від 26.10.2022 року № 104 здійснювалося виключно у відповідності до вимог діючого на той час трудового законодавства, Положення про УНПП та Положення про преміювання. Апелянт стверджує, що ОСОБА_1 підписуючи накази про преміювання діяв в межах своїх повноважень. Також посилається на відсутність у матеріалах справи документів, визначених у Розділі 2 Положення про преміювання (дозвіл Міндовкілля, бухгалтерські, фінансові, статистичні інші звіти, подані у встановленому порядку, результати оцінки діяльності роботи УНПП), на підставі яких ОСОБА_1 було премійовано згідно наказів, об`єктивно не дає можливості встановити в його діях реальний конфлікт інтересів, зокрема перевірити наявність суперечностей між особистими інтересами та службовими повноваженнями ОСОБА_1 , які могли вплинути на прийняття рішення чи вчинення дій при виконанні ним службових повноважень. Єдиною зацікавленістю при підписанні наказів, - було виконання критеріїв наведених у Положенні про преміювання, оскільки таке виконання забезпечує належну оплату його праці, що співвідноситься із нормами трудового законодавства. Право на достойну заробітну плату, за успішно та якісно виконані посадові обов`язки є не приватним інтересом, а базовими конституційними гарантіями на достойне життя та соціальні гарантії, що свідчить про відсутність корисливого, а тим більше прямого умислу при преміюванні ОСОБА_1 та інших працівників УНПП. Адвокат Рішко С. І. стверджує, що суд першої інстанції не врахував того, що вплив суперечності між службовими повноваженнями та приватним інтересом ОСОБА_1 не впливав на об`єктивність та неупередженість наказів про виплату премій, оскільки в наказах про преміювання відображалися результати оцінки бухгалтерських, фінансових, статистичних та інших звітів, в яких було відображено результати роботи відповідних працівників, в тому числі роботи ОСОБА_1 на посаді начальника Костринського ПНДВ, на якій йому нараховувався посадовий оклад і відповідно з розміру якого йому встановлювався розмір премії. Звіти про результати роботи ОСОБА_1 погоджувалися серед іншого начальниками всіх інших відділів УНПП та бухгалтерією. Виплата премій ОСОБА_1 здійснювалася з дотриманням визначених установчими документами підприємства внутрішніх процедур, які усували ризики прийняття необґрунтованого рішення. Заробітна плата, та виплачена премія, в сумі, складали основну та додаткову заробітну плату ОСОБА_1 , розмір якої прямо співвідносився із результатами його діяльності на начальника Костринського ПНДВ, тобто прямо співвідносилися із якістю виконання ним обов`язків, визначених посадовою інструкцією. На переконання апелянтів, наявні в матеріалах справи докази не давали суду підстав визнавати ОСОБА_1 винним та накладати адміністративне стягнення, оскільки зібрані органом поліції докази не дозволяють категорично та беззперечно стверджувати, тобто встановити поза розумним сумнівом, що виплата премій ОСОБА_1 була здійснена ним з покладанням виключно на його власну дискрецію, без будь-яких попередніх погоджень. Виплата премій ОСОБА_1 здійснювалася з дотриманням визначених установчими документами підприємства внутрішніх процедур, які усували ризики прийняття необґрунтованого рішення. Заробітна плата, та виплачена премія, в сумі складали основну та додаткову заробітну плату ОСОБА_1 , розмір якої прямо співвідносився із результатами його діяльності на начальника Костринського ПНДВ, тобто прямо співвідносилися із якістю виконання ним обов`язків, визначених посадовою інструкцією. Адвокат Рішко С. І. констатує, що протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язані з корупцією від 25.05.2023 року № 81- № 90 не містять доказів та обґрунтування наявності умислу ОСОБА_1 на вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Вчинення будь-яких дій чи прийняття рішень в умовах потенційного конфлікту інтересів не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, які встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах виключно реального конфлікту інтересів. З огляду на що, обставини про наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 як складової діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, а також обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, вважають висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, безпідставними. Сторона захисту у своїй апеляційній скарзі не погоджується з висновками суду про те, що у судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив ознайомлення зі змістом протоколів про адміністративні правопорушення та отримання їх копій, суть інкримінованих йому правопорушень зрозуміла, вину повністю заперечив, факт підписання наказів про власне преміювання, як в. о. директора Ужанського НПП, підтвердив. ОСОБА_1 визнав факт підписання наказів від 26.07.2022 року № 71, від 26.08.2022 року № 85, від 28.09.2022 року № 91, від 28.09.2022 року № 92, від 26.10.2022 року № 104, однак він та його захисник зауважували суду на тому, що преміювання ОСОБА_1 згідно цих наказів відбулося за основним місцем роботи на посаді начальника Костринського ПНДВ, а не на посаді в.о. директора УНПП. Преміювання директора УНПП відбувається на підставі наказів Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, виходячи з розміру посадового окладу визначеного контрактом директора УНПП. Натомість між ОСОБА_1 та Міндовкілля не було укладено контракту щодо призначення його на посаду директора УНПП і, попри виконання обов`язків директора УНПП, заробітну плату, в тому числі додаткову у вигляді премій, ОСОБА_1 отримував за основною (постійною) посадою начальника Костринського ПНДВ. Наступне підтверджується довідкою про доходи № 235 від 16.05.2023 року та листом Міндовкілля від 12.04.2023 року № 25/2-11/5587-23, в якому прямо зазначено про те, що Міндовкілля не погоджувало преміювання та не встановлювало надбавок ОСОБА_1 на посаді в. о. директора УНПП. Тобто у відповідності до п. 2.3 Положення про преміювання Міндовкілля не оформляло дозволів на преміювання ОСОБА_1 на посаді в. о. директора УНПП. Як наслідок, бухгалтерія УНПП не могла нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 премії на посаді в. о. директора УНПП без відповідних дозволів Міндовкілля. З метою додаткового підтвердження обставин нарахування ОСОБА_1 премій згідно наказів від 26.07.2022 року № 71, від 26.08.2022 року № 85, від 28.09.2022 року № 91, від 28.09.2022 року № 92, від 26.10.2022 року № 104 за посадовим окладом начальника Костринського ПНВД та директора УНПП, які діяли станом на липень-жовтень 2022 року. Однак протокольною ухвалою суд першої інстанції відмовив у задоволенні цього клопотання. За таких обставин, просять суд апеляційної інстанції витребувати від УНПП інформації про розмір посадових окладів начальника Костринського ПНВД та директора УНПП, які діяли станом на липень-жовтень 2022 року. У постанові від 15.11.2023 року суд не зазначив в чому саме полягала дискреція повноважень ОСОБА_1 на посаді в. о. директора УНПП при підписанні, зокрема, наказу від 28.09.2022 року № 92 «Про преміювання працівників з нагоди дня створення Ужанського НПП», згідно якого всім без виключення працівникам УНПП була призначена премія з нагоди професійного свята у однаковому розмірі у розмірі посадового окладу працівників парку. Отже, в даному випадку у ОСОБА_1 не було підстав не призначати собі премію на рівні з іншими працівниками. Обов`язок призначення директором УНПП премій працівникам у відповідному розмірі прямо визначений як нормами трудового законодавства, так і внутрішніми нормативно-правовими актами, що діяли в УНПП (положення про УНПП, Колективний договір, Положення про преміювання). Суд першої інстанції не дотримався вимог закону, і попри відсутність у матеріалах справи будь-яких належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а також його вини, безпідставно притягнув ОСОБА_1 до відповідальності замість того, щоб закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У письмових запереченнях, у суді першої інстанції, було звернуто увагу на положення ч. 4 ст. 38 КУпАП. Протоколи від 25.05.2023 року № 81- № 90 не містять інформації про те, коли та на якій підставі працівниками 1-го сектору УСРЗО ДСР НПУ було розпочато перевірку дій ОСОБА_1 на предмет їх відповідності вимогам Закону № 1700-VII. Матеріали цієї справи також не містять інших доказів, які б давали можливість достовірно з`ясувати ці обставини. Однак протоколи від 25.05.2023 року № 81- № 90 містять посилання на лист Міндовкілля від 12.04.2023 року № 25/2-11/5587-23, яким, на переконання оперуповноваженого ОСОБА_3 , підтверджуються факти вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Зі змісту листа Міндовкілля від 12.04.2023 року № 25/2-11/5587-23 слідує, що його було направлено у відповідь на запит ДСР НПУ від 05.04.2023 року № 4208/55/04-2023, та повідомлено запитувача про те, що Міндовкілля не отримувало повідомлень від начальника Костринського ПНДВ УНПП ОСОБА_1 , з моменту покладення на нього виконання обов`язків директора УНПП по дату отримання запиту, про наявність у нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Також ДСР НПУ було проінформовано про те, що Міндовкілля не погоджувало преміювання та не встановлювало надбавок ОСОБА_1 . Зі змісту запиту ДСР НПУ від 05.04.2023 року № 4208/55/04-2023 можна зробити висновок про те, що станом на 05.04.2023 року було розпочато перевірку відносно ОСОБА_1 з приводу дотримання ним вимог Закону № 1700-VII при підписанні наказів на преміювання працівників УНПП у період виконання ним обов`язків директора УНПП. Відповідно протоколи відносно ОСОБА_1 мали бути складені не пізніше 24 годин з часу отримання відповіді листа Міндовкілля від 12.04.2023 року № 25/2-11/5587-23. Отже, у зв`язку із закінченням станом на 15.11.2023 року строку, передбаченого ч. 4 ст. 38 КУпАП, провадження у цій справі підлягало закриттю. Зволікання у складанні протоколів у період з 13.04.2023 року по 25.05.2023 року вказує на порушення вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, умисне та безпідставне затягування процедури складання відносно ОСОБА_1 адмінматеріалів працівниками УСРЗО ДСР НПУ та відповідно необґрунтованість висновків суду з приводу відрахування строків, визначених ч. 4 ст. 38 КУпАП, а саме з 25.05.2023. В судове засідання в апеляційній інстанції ОСОБА_1 та його захисник Рішко С. І. не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності вищевказаних осіб, апеляційний суд бере до уваги те, що учасники адвокат Рішко С. І. та ОСОБА_1 жодного разу не з`явились на розгляд справи, що розгляд справи неодноразово відкладався (а саме: 16.02.2024; 11.03.2024; 05.04.2024; 10.05.2024; 07.06.2024; 12.06.2024; 05.07.2024; 09.08.2024) за клопотаннями адвоката Рішко С. І. Апеляційний суд також констатує, що 17.10.2024, адвокат Рішко С. І. направив до суду чергову заяву про відкладення розгляду справи на інший день, обґрунтовуючи її тим, що не може прибути до апеляційного суду, оскільки братиме участь в іншому судовому засіданні. Також з клопотання про відкладення слідує, що ОСОБА_1 також не зможе прибути в судове засідання за станом здоров`я. Суд, дослідивши зміст заяви адвоката Рішко С. І. вважає, що така не дає підстав для чергового відкладення розгляду справи і не свідчить про поважність причин неявки адвоката Рішко С. І. на розгляд справи. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментріа Сандрес С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на усіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов?язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов?язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними ій процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов?язки. В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов?язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов?язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. У апеляційній скарзі адвокат Рішко С. І. просить суд апеляційної інстанції витребувати від УНПП інформації про розмір посадових окладів начальника Костринського ПНВД та директора УНПП, які діяли станом на липень-жовтень 2022 року. Адвокат Рішко С. І. на розгляд справи не з`явився, достатніх обгрунтувань щодо необхідності задоволення клопотання не надав, не підтримав клопотання у судовому засіданні в апеляційній інстанції. За цих обставин це клопотання судом відхилено. Прокурор Вакула Ю. В. в судовому засіданні заперечила проти поданої апеляційної скарги, постанову судді першої інстанції вважає законною. Заслухавши думку прокурора ОСОБА_4 щодо законності судового рішення, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Згідно з положеннями частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримано. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КпАП України). Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, підтверджується дослідженими судом належними і допустимим доказами, а саме: - протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією за № № 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90 від 25 травня 2023 року, якими зафіксовані час, місце та обставини вчинення правопорушень, вказані протоколи відповідають вимогам статті 256 КУпАП, є належними та допустимими доказами; - наказу №29-к від 3 травня 2022 року "Про прийняття на роботу ОСОБА_1 ", з якого вбачається, що ОСОБА_1 з 4 травня 2022 року призначено на посаду начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського НПП; - наказу №235-О від 13 липня 2022 року, відповідно до якого на ОСОБА_1 , начальника Костринського ПНДВ Ужанського НПП, з 14 липня 2022 року покладено виконання обов`язків директора Ужанського НПП; - наказу №71 від 26 липня 2022 року "Про преміювання працівників Ужанського НПП" за підписом в.о.директора ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_5 директора за липень 2022 року встановлено премію в розмірі 200%; - наказу №85 від 26 серпня 2022 року "Про преміювання працівників Ужанського НПП" за підписом в.о.директора ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_5 директора за серпень 2022 року встановлено премію в розмірі 200%; - наказу №91 від 28 вересня 2022 року "Про преміювання працівників Ужанського НПП" за підписом в.о.директора ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_5 директора за вересень 2022 року встановлено премію в розмірі 200%; - наказу №92 від 28 вересня 2022 року "Про преміювання працівників з нагоди Дня створення Ужанського НПП" за підписом в.о.директора ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_6 директора Ужанського НПП премійовано в розмірі посадового окладу; - наказу №104 від 26 жовтня 2022 року "Про преміювання працівників Ужанського НПП" за підписом в.о.директора ОСОБА_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 в. о. директора за жовтень 2022 року встановлено премію в розмірі 200%; - Положенням про Ужанський НПП, затвердженим наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28.08.2020 №69 (у редакції наказу Міндовкілля від 09.08.2021 №533); - посадовою інструкцією начальника відділення (ПНДВ) Ужанського національного природного парку; - Положенням про преміювання працівників Ужанського НПП; - довідки про доходи ОСОБА_1 №235 від 16 травня 2023 року, з якої убачається отримання останнім премій відповідно до наказів: №71 від 26.07.2022, №85 від 26.08.2022, №91 від 28.09.2022, №92 від 28.09.2022, №104 від 26.10.2022. - листа першого заступника Міністра Міндовкілля ОСОБА_7 від 12.04.2023 №25/2-11/5587-23, з якого слідує, що Міндовкілля не отримувало від ОСОБА_1 повідомлень про наявність у нього конфлікту інтересів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», з моменту покладання на нього виконання обов`язків директора по дату отримання запиту, а також не погоджувало преміювання та не встановлювало надбавок останньому. Відповідно до п.п. «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського національного природного парку та в. о. директора Ужанського НПП є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.. Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. На підставі ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Потенційний конфлікт інтересів наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Відповідно до ч.5 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону. Адміністративна відповідальність за ст. 172-7 КУпАП настає у випадку неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (ч.1 ст. 172-7 КУпАП), а також у випадку вчинення особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (ч.2 ст. 172-7 КУпАП). Суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції». Так під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, характеризується сукупністю таких ознак: наявність у особи реального конфлікту інтересів; неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, характеризується сукупністю таких ознак: наявність у особи реального конфлікту інтересів; вчинення особою дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно констатувати: наявність у правопорушника факту приватного інтересу; наявності факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним інтересом та службовими чи представницькими повноваженнями на об`єктивність або неупередженість рішення. При цьому, як вірно встановлено місцевим судом, Ужанський НПП є юридичною особою публічного права. Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом директора Ужанського НПП від 3 травня 2022 року за № 29-к призначений з 4 травня 2022 року на посаду начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського НПП. Відтак, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника Костринського природоохоронного науково-дослідного відділення Ужанського НПП, є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у розумінні підпункту «е» пункту 1 частини 1статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»,є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону. Згідно наказу першого заступника Міністра Міндовкілля Р. Гречаник №235-О від 13 липня 2022 року на ОСОБА_1 , начальника Костринського ПНДВ Ужанського НПП, з 14 липня 2022 року покладено виконання обов`язків директора Ужанського НПП. Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» під посадовими особами юридичних осіб публічного права слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Суд погоджується з висновками Великоберезнянського районного суду про наявність факту реального впливу ОСОБА_1 , який будучи начальником Костринського ПНДВ Ужанського НПП та виконуючи обов`язки директора Ужанського НПП, під час встановлення розміру премії собі особисто, шляхом видання (підписання) відповідних наказів, зумовлений можливістю отримання виплат за рахунок коштів підприємства та покращення свого матеріального становища. Дискреційний характер повноважень ОСОБА_1 , як в.о. директора підприємства, при вирішенні питання щодо нарахування премії і права на її отримання працівниками, шляхом видання та підписання відповідного наказу, зумовлений можливістю тільки ним приймати остаточне рішення щодо встановлення премій, що свідчить про наявність впливу вказаної суперечності на об`єктивність прийняття ОСОБА_1 відповідних рішень. ОСОБА_1 міг на власний розсуд визначати вид і зміст свого управлінського рішення. Враховуючи наведене, на переконання суду, доводи апелянта, щодо відсутності складу адміністративних правопорушень є безпідставними, оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, а невизнання правопорушником своєї вини у скоєному, суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення, та відхиляє їх. Крім того, не встановлено поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 повідомити у встановленому законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час підписання наказів про преміювання. ОСОБА_1 не надано доказів та не доведено, що у нього не було фізичної можливості повідомити про наявність реального конфлікту інтересів. Таким чином, апеляційний суд вважає, що місцевий суд враховуючи вищенаведене, прийшов до вірного переконання про те, що ОСОБА_1 вчинив дії та приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Доводи апелянта про сплив на момент ухвалення 6-ти місячного строку накладення стягнення на ОСОБА_1 , визначеного ст. 38 КУпАП з моменту виявлення адміністративного правопорушення, - суд вважає безпідставними з огляду на наступне. Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21цьогоКодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Відповідно до змісту протоколів про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією № 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90 вбачається, що датами виявлення вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП, є дати складання протоколів, тобто 25 травня 2023 року. Протокол про адміністративне правопорушення є основною і обов`язковою формою фіксації факту адміністративного правопорушення, який повинен відповідати вимогам, що висуваються до його процесуальної форми і змісту і регламентовані ст. 254-256 КУпАП. Фактичним моментом виявлення вчиненого правопорушення за статтею 172-7 КУпАПє дата з`ясування всіх необхідних даних, зібрання доказів щодо наявності (або відсутності) ознак складу правопорушення, що у свою чергу співпадає з датою складання протоколу, оскільки за вимогами ч.1ст.254 КУпАП протокол уповноваженою особою складається саме про вчинення правопорушення. Тобто, моментом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали (в т.ч. пояснення особи та надані нею докази) та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновками місцевого суду про те, що саме 25 травня 2023 року особою, уповноваженою на складання протоколу, здійснено дії, визначені ч. ч.2 - 4 ст. 256 КУпАП, що підтверджується в тому числі наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_1 датованими 25 травня 2023 року. Між тим, матеріалами справи підтверджено, що після отримання 13.04.2023 органом поліції відповіді на запит, а саме: листа першого заступника Міністра Міндовкілля Р. Гречаник від 12.04.2023 № 25/2-11/5587-23, органом поліції були проведені дії та заходи по встановленню обставин адміністративних правопорушень, що підтверджується даними листа за підписом начальника ОСОБА_8 від 15.05.2023 № 1551/55/106/01-2023 щодо витребування в Ужанського НПП інформації та матеріалів, даними довідки про доходи від 16.05.2023 №235, наданої на цей запит, іншими матеріалами справи. Таким чином, датою виявлення правопорушень є дата складання протоколів - 25 травня 2023 року, позаяк на момент складання протоколів були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності свідчать про всі ознаки правопорушення. Отже, висновки суду першої інстанції, що на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП, не закінчились є обґрунтованими. З огляду на вищенаведене, на думку апеляційного суду, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, при встановлених судом обставинах, доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.172-7 КУпАП- як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, та за ч.2 ст.172-7 КУпАП- як вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів. Відтак, покликання апелянта про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245та 280 КУпАПповно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Рішко С. І. не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не спростовують висновків суду першої інстанції. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. У зв`язку з вищенаведеним, апеляційний суд вважає постанову місцевого суду законною і обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Рішко С. І.,який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Великоберизнянського районного суду Закарпатської осласті від 15 листопадая 2023 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП- залишити без змін. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Фазикош Г. В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»