Постанова Полтавський апеляційний суд № 2-2117/2010

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 2-2117/2010 Номер провадження 22-ц/814/1832/24Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючий суддя: Триголов В.М. Судді: Дорош А.І., Лобов О.А. Секретар: Старчик Є.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Крюківського районного суду міста Кременчука від 06 лютого 2024 року по справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи : Хорольський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на дії/бездіяльність державного виконавця, - В С Т А Н О В И В : У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання, відповідно до вимог якої просить суд: зобов`язати старшого Державного виконавця Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сальник Оксану Володимирівну зробити перерахунок заборгованості з урахуванням поданого ОСОБА_3 письмового пояснення від 25.11.2023 року, щодо заборгованості з 01.11.2020 року по 17.11.2023 року, зобов`язати старшого Державного виконавця Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сальник Оксану Володимирівну винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №57359028. розпочате 26 вересня 2018 року з примусового виконання виконавчого листа №2-2117/2010 Крюківського районного суду м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, починаючи з 29 вересня 2010 року щомісячно на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , до досягнення дитиною повноліття. Скарга обґрунтована тим, що Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 29 вересня 2010 року по справі №2-2117/2010 вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, починаючи з 29 вересня 2010 року щомісячно на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , до досягнення дитиною повноліття. 05 жовтня 2018 року старшим державним виконавцем Хорольського районного ВДВС ГТУЮ в Полтавській області Сальнік О. В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2117 від 26 вересня 2018 року ВП №57359028. Держаний виконавець приймаючи рішення у виконавчому провадженні вказує, що: станом на 13.12.2022 у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 13.12.2022 за період з 01.11.2020 по 31.10.2022 становить 30 467.5 гривня (UAH), що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці. Проте жодних заборгованостей зі сплати аліментів з 13.12.2022 по 17.11.2023 року (досягнення донькою повноліття ) не існує, оскільки ОСОБА_1 виконував судове рішення щодо щомісячної сплати аліментів та надавав кошти безпосередньо дитині ОСОБА_3 , яка проживала окремо від матері, та досягла обмеженої дієздатності, відповідно до ст. 47 ЦК України(Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена). Водночас в провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука з 16.11.2022 року перебуває цивільна справ за №537/3174/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи ОСОБА_3 , про припинення стягнення аліментів. У зв`язку з тим що ОСОБА_3 25 листопада 2023 року звернулася до державного виконавця з письмовою заявою про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з досягненням повноліття та відсутністю заборгованостей зі сплати аліментів. Однак державний виконавець своїм листом за вих. №17.28/28735 від 04.12.2023 року (копія якого боржником отримана 15.12.2023 року) фактично відмовив у закінченні виконавчого провадження по аліментам, пославшись на приписи Закону України "Про виконавче провадження", що є протиправним. Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука від 06 лютого 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Хорольський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на дії/бездіяльність державного виконавця відмовлено. Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим , що накладаючи арешт на кошти з боржника держаний виконавець прийняв вищезазначені рішення у зв`язку з тим вказує, що: станом на 13.12.2022 у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 13.12.2022 за період з 01.11.2020 по 31.10.2022 становить 30 467.5 гривень (UAH), що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці. Проте жодних заборгованостей зі сплати аліментів з 13.12.2022 по 17.11.2023 рок та до досягнення донькою повноліття не існує, оскільки ОСОБА_1 виконував судове рішення щодо щомісячної сплати аліментів та надавав кошти безпосередньо дитині - ОСОБА_3 , яка проживала окремо від матері, та досягла обмеженої дієздатності, відповідно до ст. 47 ЦК України (Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена). У зв`язку з тим що ОСОБА_3 25 листопада 2023 року звернулася до державного виконавця з письмовою заявою про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з досягненням повноліття та відсутністю заборгованостей зі сплати аліментів, однак державний виконавець своїм листом за вих. №17.28/28735 від 04.12.2023 року (копія якого боржником отримана 15.12.2023 року) фактично відмовив у закінченні виконавчого провадження по аліментам, пославшись на приписи Закону України "Про виконавче провадження", скаржник вважає що останній вчинив протиправно. ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Крюківського районного суду міста Кременчука від 06 лютого 2024 року, та постановити нову, якою задовольнити його скаргу. Судовим розглядом встановлено, що 05.10.2018 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57359028 щодо виконання виконавчого листа № 2-2117 виданий 26.09.2008 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, починаючи з 29.09.2010. Відповідно наданому розрахунку заборгованості по виконавчому листу № 2-2117 виданому 26.09.2018 Крюківським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку починаючи з 29.09.2010, щомісячно, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття, станом на 17.11.2023 існує заборгованість у розмірі 21336,74 грн. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII(далі - Закон ). Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно зістаттею 71Закону № 1404-VIIIпорядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною 4статті 71 Закону № 1404-VIII, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Відповідно до статті 179СК України аліменти,одержані на дитину,є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Згідно статті 181СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі . За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Статтею 451 ЦПК Українивстановлено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Обґрунтовуючи свою скаргу, ОСОБА_1 стверджував, що грошові кошти були сплачені в якості добровільної сплати аліментів на утримання доньки та надавались особисто їй, як готівкою так і шляхом переказу на картковий рахунок відкритий ОСОБА_1 , оскільки вона проживала не з отримувачем аліментів та згідно ст.32 ЦК України ОСОБА_3 могла отримувати аліменти самостійно. Виконавчим документом, який знаходиться на виконанні у Хорольському відділі державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , визначено стягнути аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини доньки ОСОБА_3 . Тобто, згідно виконавчого листа № 2-2117/2010 у виконавчому провадженні № 57359028 стягувачем є ОСОБА_2 , а отже і отримувачем коштів, що сплачені у рахунок аліментів, повинна бути ОСОБА_2 . При розгляді справи, колегією суддів не встановлено існування будь-якої домовленості між сторонами щодо сплати аліментів безпосередньо дитині, що було зазначено судом першої інстанції при розгляді скарги по суті. Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у Державного виконавця Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції були відсутні підстави для зарахування коштів, що сплачувались ОСОБА_3 на карткові рахунки дитини , в рахунок аліментів. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що визначена державним виконавцем сума заборгованості по аліментам яка підлягає стягненню з боржника відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Крюківського районного суду міста Кременчука від 06 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 25 жовтня 2024 року. Головуючий суддя: В.М.Триголов Судді: А.І.Дорош О.А.Лобов