Ухвала КЦС ВС № 752/18742/22

УХВАЛА 25 жовтня 2024 року м. Київ справа № 752/18742/22 провадження № 61-12244ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про встановлення факту, визнання неправомірними дій, призначення пенсії по втраті годувальника, виплату коштів та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 02 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику надати суду уточнену редакцію касаційної скарги разом з копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, у якій чітко зазначити підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, уточнити прохальну частину скарги, з урахуванням положень статті 409 ЦПК України, та надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону або ж документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 605,60 грн. 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків, у яких заявив відвід судді Верховного Суду Сердюку В. В., який обґрунтував тим, що існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, так як, на його думку, вказаним суддею-доповідачем порушено норми статей 55, 59 Конституції України, оскільки ним безпідставно постановлено ухвалу про залишення його касаційної скарги без руху з підстав не сплати ним судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 серпня 2024 року. Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюка В. В. визнано необґрунтованою. Заяву передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2024 року вказану заяву передано для вирішення судді Верховного Суду Грушицькому А. І. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Згідно із частиною третьою статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. Відповідно до частини одинадцятої статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу. Згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В. по своїй суті зводяться до незгоди заявника із постановленими судовим рішенням про залишення його касаційної скарги без руху, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді. Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Зміст ухвалених суддею судових рішень не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді, а є реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України. Вивчивши матеріали касаційного провадження, вважаю, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні, оскільки доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді Верховного Суду Сердюка В. В. Враховуючи, що доводи заявника носять характер непідтверджених припущень, що не знайшли свого правового обґрунтування, керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюка Валентина Васильовича у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про встановлення факту, визнання неправомірними дій, призначення пенсії по втраті годувальника, виплату коштів та відшкодування моральної шкоди - відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. І. Грушицький