Ухвала КЦС ВС № 756/4395/22

УХВАЛА 23 жовтня 2024 року м. Київ справа № 756/4395/22 провадження № 61-7105св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М. розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою та витребування майна, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвокатам Коломійця Андрія Петровича, на постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року, ВСТАНОВИВ: У червні 2022 року заступник керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою та витребування майна. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року скасовано. Визнано спадщину, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та складається із квартири АДРЕСА_1 , площею 43,36 кв. м, відумерлою. Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради спірну квартиру. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коломієць А. П. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 21 березня 2024 року. У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення місцевого суду залишити в силі. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц, від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/7, від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16, від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, від 01 травня 2020 року у справі № 610/103/18, від 15 червня 2021 року, у справі № 922/2416/17, від 02 листопада 2021 року у справі № 922/2416/17, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, у постановах Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі 754/14375/18, від 28 лютого 2024 року у справі 761/23541/20, від 14 червня 2023 року у справі № 640/10831/19, від 26 вересня 2023 року у справі № 205/4070/20, від 10 січня 2024 року у справі № 206/2616/21, від 22 лютого 2023 року у справі № 202/8669/19, від 15 березня 2023 року у справі № 336/665/19, від 04 жовтня 2023 року у справі № 205/6482/19, від 11 квітня 2024 року у справі № 756/16117/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою та витребування майна призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян