Постанова 4809 № 393/757/23
від 17.10.2024 ·ПОСТАНОВА Іменем України 17 жовтня 2024 року м. Кропивницький справа № 393/757/23 провадження № 22-ц/4809/1217/24 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І., за участі секретаря Бойко В. В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , треті особи - Виконавчий комітет Металургійної районної у місті раді, Металургійно- ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2024 року у складі судді Добрострой О. С. і В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовної заяви В листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та з урахуванням уточнень просив: -позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; -визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Позовна заява мотивована тим, що від фактичних шлюбних відносин з відповідачем у ОСОБА_1 є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після народження якої родина сторін почала руйнуватись, а відносини завершились. З 2018 року ОСОБА_2 перестала займатися вихованням доньки, не цікавиться її долею, матеріально не забезпечує, не проявляє материнської турботи, не створює належних умов для розвитку її здібностей та була притягнута до кримінальної відповідальності. Донька сторін тривалий час проживає разом з ОСОБА_1 та його новою дружиною і знаходиться на повному матеріальному триманні позивача, який створив належні умови для її проживання та гармонійного розвитку. ОСОБА_1 вважав, що доньці буде краще проживати разом з ним та його сім`єю, як наслідок, звернувся до суду з позовом. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Виконавчий комітет Металургійної районної ради у місті Кривому Розі, як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_3 , про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини разом з батьком - залишено без розгляду. Роз`яснено позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду. Ухвала суду мотивована тим, що позивач та його представник повторно не з`явились у підготовче засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали, причини неявки не повідомили, нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи. Короткий зміст апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2024 року скасувати та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, так як в ній не враховано реальні фактичні обставини справи та поважність причин неявки до судових засідань. Позивач є мобілізованим і проходить службу в ЗСУ, а для розгляду даної справи ним було укладено договір з адвокатом Бурлаченком С. Ю., якого після цього вже під час розгляду справи судом першої інстанції також було мобілізовано. Зважаючи на те, що позивач не має можливості розпорядитись своїм часом та перебуває поза межами області, виконуючи обов`язки військової служби, останній не мав можливості укласти новий договір з іншим представником або у інший спосіб вирішити питання щодо представництва його інтересів. Зазначаючи про належне повідомлення представника позивача, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 , як позивач є окремою процесуальною стороною, а суд першої інстанції не навів належних доказів про повідомлення позивача особисто як сторони у справі. ОСОБА_4 повідомляв у телефонному режимі працівників Новгородківського районного суду Кіровоградської області про те, що він є мобілізованим та не має можливості з`явитись до суду. Відзиви на апеляційну скаргу Відзивів на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Від представника ОСОБА_1 адвоката Бурлаченка С. Ю. надійшла заява, в якій він просить проводити судове засідання за відсутності позивача та його представника. Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України. Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України позов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи. Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи. При цьому процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від01 грудня 2021 року у справі № 357/5928/20 (провадження № 61-12630св21). Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у два призначені поспіль підготовчі судові засідання за даною справою, а саме 16 квітня 2024 року та 13 травня 2024 року, позивач та його представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали. Матеріалами справи підтверджується, що в листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та визначення місця проживання дитини (а. с. 1-24). Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а. с. 38). Про розгляд справи, призначений на 10 годину 00 хвилин 16 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Бурлаченко О. О. був повідомлеий належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу ( а. с. 59). Згідно протоколу судового засідання від 16 квітня 20214 року та ухвали Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 16 квітня 2024 року учасники справи в судове засідання не з`явились, підготовче судове засідання відкладено до 13 години 00 хвилин 13 травня 2024 року (а. с. 71). Довідкою про доставку електронного документу підтверджується, що судова повістка від 16.04.2024 по справі № 393/757/23 про розгляд справи, призначений на 13 травня 2024 року, була доставлена до електронного кабінету представника ОСОБА_1 адвоката Бурлаченка О. О. 16.04.2024 (а. с. 73). Відповідно до протоколу судового засідання від 13 травня 2024 року учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином (а. с. 75). З аналізу викладеного вбачається, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явився в підготовче судове засідання (16 квітня 2024 року та 13 травня 2024 року), не скористався правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). Суд наголошує на тому, що саме позивач має бути у першу чергу зацікавленим у розгляді його позовних вимог у розумний строк. При цьому, залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою. Судом першої інстанції надано належну оцінку поведінці позивача, вжито усіх необхідних заходів для надання останньому достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях, з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи. Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не враховано реальні фактичні обставини справи та поважність причин неявки до судових засідань, не заслуговують на увагу суду, оскільки матеріали справи не містять підтверджень того, що позивач повідомляв суд першої істанції про поважність причин неявки в судове засідання та надавав відповідні докази. Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що адвоката Бурлаченка С. Ю. під час розгляду справи судом першої інстанції також було мобілізовано, оскільки згідно наданої позивачем довідки від 17.03.2024 № 3.29/301 ОСОБА_4 перебуває на військовій службі з 25.01.2024 (а. с. 101), разом з тим, 11.03.2024, тобто вже під час проходження військової служби, представником позивача подаваась до суду першої інстанції заява про проведення судового засідання за відсутності позивача (а. с. 54), що спростовує ОСОБА_1 позивача про неможливість представництва адвокатом його інтересів. Такими, що не заслуговують на увагу суду, є посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не навів належних доказів про повідомлення позивача особисто як сторони у справі, оскільки за змістом ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання. Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, ухвала суду першої інстанції без змін, а остаточного рішення у справі не ухвалено, суд не здійснює розподіл судових витрат. Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 13 травня 2024 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді С. М. Єгорова О. І. Чельник