Постанова Чернігівський апеляційний суд № 740/2976/24

Справа № 740/2976/24 Головуючий у 1 інстанції Карпусь І. М. Провадження № 33/4823/760/24 Категорія - ст. 173 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 жовтня 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: Головуючого судді Салая Г.А., захисника Соболєва М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Соболєва М.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 липня 2024 року, у с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 119 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 грн 60 коп. Місцевим судом установлено, що 03 травня 2024 року о 15 годині 35 хвилин ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння у громадському місці біля будинку № 6-А по вул. Редькінська в м. Ніжині і висловлювався нецензурною лайкою та показував статевий орган, чим порушив громадський порядок і спокій громадян. В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, скасувати постанову суду та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 . Вважає постанову суду незаконною з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та у зв`язку з наявністю обставин, що виключають провадження у справі. Вказує на порушення судом вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, а також на порушення ст. 268 КУпАП, адже судом проігноровано заяву ОСОБА_2 про бажання брати участь у розгляді справи, та клопотання захисту про відкладення розгляду справи. Зазначає, що в порушення вимог ст. 277 КУпАП ця справа судом розглянута на 63 добу, а не протягом доби, як того вимагає закон. Звертає увагу на дату відеофіксації, яка не відповідає даті вчинення правопорушення, а саме часу події трирічної давності 12.01.2021. На думку захисту, відеозапис не доводить факту інкримінованого правопорушення ОСОБА_1 . Зазначає, що копії документів, які долучені до матеріалів справи, не завірені у встановленому законом порядку. Також вказує на відсутність відомостей у справі про свідків, очевидців, потерпілих та до справи не долучено їх пояснення. Наголошує на відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 . Зауважує, що не був обізнаний про ухвалення рішення в день його постановлення судом, оскільки розгляд справи відбувся без його участі та його підзахисного, а копію постанови отримав 31.07.2024 у суді першої інстанції за заявою, тому пропущений строк на апеляційне оскарження вважає пропущеним з поважної причини. В судовому засіданні захисник підтримав вимоги апеляційної скарги. ОСОБА_1 у засідання апеляційного суду не з`явився, судом був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Вказане положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи. яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. З матеріалів провадження вбачається, що суд при розгляді провадженні вказаних вимог закону дотримався. Положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП установлено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 232858 від 03.05.2024 (а.с. 2), ОСОБА_1 03 травня 2024 року о 15:35 годині перебував в стані алкогольного сп`яніння, вчинив хуліганські дії, а саме, в громадському місці біля будинку № 6-А по вул. Редькінська в м. Ніжині висловлювався нецензурною лайкою та показував статевий орган,чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. Згідно даного протоколу, ОСОБА_1 у присутності двох понятих від підпису та надання пояснень відмовився. Крім того, до матеріалів справи долучено протокол АЗ № 036980 про адміністративне затримання ОСОБА_1 (а.с. 3), копію постанови по справі про адміністративне правопорушення ГБВ №594740 від 03.05.2024 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 178 КУпАП (а.с. 11), копію висновку щодо медичного огляду ОСОБА_1 , згідно з яким установлено стан алкогольного сп"яніння (а.с. 10), рапорт ДОП Ніжинського РУП Заковряжина І. про застосування фізичної сили і кайданок до ОСОБА_1 (а.с. 4), оптичний диск із відеозаписами з портативних відеореєстраторів працівників поліції (а.с. 12). Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, як на лаві за столиком у дворі багатоповерхового будинку, разом з іншими громадянами перебував ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння. Пред`явивши службове посвідчення, поліцейський запитав у ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої. Поліцейський сказав ОСОБА_3 встати із-за столика і пройти з ними до службового приміщення поліції, на що ОСОБА_1 не реагував. Потім поліцейський рукою взяв ОСОБА_1 за плече, останній піднявся з лавочки, дещо відійшов від столика, не бажаючи йти з поліцейськими. Поліцейський сказав не чинити йому опір, а ОСОБА_1 приспустивши спереду штани показав статеві органи, на що поліцейський відразу вдарив його коліном у тулуб і звалив на землю, потім підняв і продовжував наголошувати, щоб ОСОБА_1 не чинив йому опір, в подальшому доставлено його у службове приміщення поліції у будинку гуртожитку, де здійснили адміністративне затримання, застосували кайданки, а надалі доставили до Ніжинського РУП, де викликано захисника та у присутності понятих складено щодо ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення за ст. ст. 173, 185 КУпАП, ознайомлено з їх змістом, від підпису яких він відмовився, так само відмовився від надання пояснень. Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство - це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому такі дії мають вчинятися безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до дестабілізації стану суспільства. Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, порушення громадського порядку та спокою громадян. Таким чином, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення за ст. 173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство - є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони. Друга ознака об`єктивної сторони цього правопорушення полягає у інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, де громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Отже, для кваліфікації дій особи необхідно співставити фактичні обставини події, тобто відповідність конкретного діяння, а також наявні докази із ознаками того чи іншого складу правопорушення, передбаченого у диспозиції статті КУпАП. Діяння ОСОБА_1 , вказане у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові суду першої інстанції, підпадає під ознаки ст. 173 КУпАП, та правильно кваліфіковано. За таких обставин, суд першої інстанції, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, в повному обсязі врахував вимоги ст. ст. 245, 280 КУпАП, які встановлюють завдання у справах про адміністративні правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Доводи апеляційної скарги захисту з приводу безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, є необґрунтованими, констатуються з формальних підстав, і такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким місцевий суд надав належну та об`єктивну оцінку, що також перевірено в суді апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги захисту про неправильну оцінку судом першої інстанції фактичних обставин справи не знайшли свого підтвердження. Окрім того, апеляційний суд наголошує на тому, що порушення строків розгляду справи, на що звертає сторона захисту, відбулося насамперед, у зв`язку з неодноразовим проханням сторони захисту про відкладення розгляду справи, та в даному випадку не свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Що стосується твердження щодо розбіжностей у даті відеозапису, яка не відповідає даті вчинення правопорушення, а саме часу події трирічної давності 12.01.2021, то такі хоча і є слушними, але не спростовують висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненому. Апеляційний суд визнає докази, які були досліджені в суді першої інстанйії достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, належними, адже вони стосуються подій, що сталися 03 травня 2024 року та інкримінуються ОСОБА_1 , а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Сам факт відсутності в матеріалах провадження інших, крім зазначених у справі, очевидців події чи громадян, яким би вказана вище дія порушила спокійну обстановку суспільного життя або нормальні умови для праці і відпочинку людей, в свою чергу, не виключає наявності такої кваліфікуючої ознаки дрібного хуліганства як прояв неповаги до суспільства та порушення громадського порядку, вживання при цьому нецензурної лайки, інших дій. А тому доводи захисту в цій частині підлягають відхиленню. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про безпідставний розгляд справи за відсутності захисника та ОСОБА_1 , оскільки з матеріалів справи вбачається, що до суду першої інстанції матеріали надійшли 10.05.2024 та були розподілені судді. У судове засідання ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся, попри обізнаність про перебування на розгляді суду справи, про що свідчать його неодноразові заяви про відкладення розгляду.(а.с. 15,17,20). Вручення повістки до суду ОСОБА_1 через органи Національної поліції та засобами поштового зв`язку не представилось можливим, оскільки при відвідуванні поліцейськими адреси місця проживання ОСОБА_1 не було вдома, а при здійсненні телефонних дзвінків він повідомляв про перебування у м. Києві (а.с. 30). Його захисник Соболєв М.М. про дату і час розгляду повідомлений під розписку, як і ОСОБА_1 у судове засідання на 12.07.2024 не з`явилися, заяв про відкладення розгляду справи не подали. Розгляд справи було проведено судом у вказаний час. Клопотання про відкладення розгляду справи від захисника ОСОБА_4 надійшло та зареєстровано секретарем суду під вхідним № 14413 від 16.07.2024.(а.с. 33). За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що у суду І інстанції були підстави для розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Дане рішення судом належним чином мотивоване. Будь-яких суттєвих порушень та зволікань з призначенням судових засідань, з огляду на судове навантаження, суд апеляційної інстанції не вбачає. Як і порушень прав особи на захист, оскільки ОСОБА_1 завчасно повідомлявся про розгляд справи. Такі дії судом правильно розцінені як зловживання процесуальним правом, спрямованим на затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності. З чим погоджується і апеляційний суд. При цьому судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, враховується, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім під час розгляду справи в суді було поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання апеляційного суду. Отже, доводи апелянта при розгляді судом справи не свідчать про наявність підстав для скасування постанови суду, оскільки обставини події були встановлені повно. Суд апеляційної інстанції вважає, що в своїй апеляційній скарзі захист не наводить ніяких доводів про незаконність чи необґрунтованість постанови місцевого суду, а тому відсутні будь-які підстави для її задоволення. Згідно до вимог ст. ст. 23, 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність та враховується мета адміністративного стягнення, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Апеляційним судом досліджено матеріали адміністративної справи, складеної стосовно ОСОБА_1 , і цей факт винесення постанови суду від 12 липня 2024 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення не відчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. При апеляційному перегляді не установлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. З метою доступу до правосуддя вважаю за необхідне поновити захиснику ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження постанови Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 липня 2024 року. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Поновити захиснику Соболєву М.М. строк на апеляційне оскарження постанови Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 липня 2024 року. Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника Соболєва М.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП без змін. Постанова є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає. СуддяГ. А. Салай