Постанова 4823 № 741/1085/23

Справа № 741/1085/23 Головуючий у 1 інстанції Крупина Провадження № 33/4823/75/24 Категорія - ч.1 ст.173-2 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 січня 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 05 вересня 2023 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 05 червня 2023 року о 18 год. 53 хв., по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , за місцем свого проживання, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_3 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі. Посилається на те, що в порушення вимог ст.268 КУпАП суд розглянув справу без його участі та належного його повідомлення про час та місце її слухання, чим позбавив його можливості бути присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, надавати пояснення по справі. Також просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки він не був присутній у судовому засіданні місцевого суду, про існування постанови йому стало відомо лише 13 грудня 2023 року. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Згідно ч.2 ст.294 КУпАП, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом 10 днів з дня винесення постанови. Як убачається зі змісту судового рішення, постанова щодо ОСОБА_4 була винесена 05 вересня 2023 року. Строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду закінчився 15 вересня 2023 року. Проте, враховуючи, що ОСОБА_4 не був присутній під час розгляду справи, копію оскаржуваної постанови отримав лише 13 грудня 2023 року, а вже 22 грудня 2023 року подав апеляційну скаргу, тому строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду підлягає поновленню. Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми. Відповідно до пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VІІІ, під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство (п. 14 ч.1 ст.1 вказаного вище Закону), як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 або ч.2 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №245526 від 05.06.2023, ОСОБА_1 , 05 червня 2023 року о 18 год. 53 хв., по АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання, вчинив відносно своєї дружини - ОСОБА_3 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. Викладені у даному протоколі факти ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом та особисто в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення написав «скандалимо обоюдно на побутовому ґрунті» (а.с.2). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення ОСОБА_1 с неправомірних дій та є одним із джерел доказів, відповідно до положень ст.251 КУпАП. Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються: рапортом про прийняття 05.06.2023 виклику від ОСОБА_3 зі служби "102" з приводу домашнього насильства ( а.с.5); заявою ОСОБА_3 , згідно якої остання просить прийняти міри та притягнути до адміністративної відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 , який 05.06.2023 року ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою (а.с.3); письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , згідно яких 05.06.2023 її чоловік ОСОБА_1 ображав її нецензурною лайкою, погрожував кулаками (а.с.4). Посилання апелянта на порушення його прав через розгляд справи у відсутності останнього, не знайшло свого об`єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов`язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте ст.173-2 КУпАП до цього переліку не входить. Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. А тому, місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки судом були вчинені всі необхідні дії для сповіщення про розгляд справи, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції. Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він учинив домашнє насильство по відношенню до своєї дружини, а саме вчинив умисні дії психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров`ю, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у межах санкції, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Носівського районного суду Чернігівської області від 05 вересня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 05 вересня 2023 року щодо нього - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний