Постанова 4851 № 480/3324/24

Головуючий І інстанції: С.В. Воловик ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 жовтня 2024 р. Справа № 480/3324/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2024, по справі № 480/3324/24 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості, ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Сумській області (далі позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 90 669,79 грн. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 90 669,79 грн. Відповідач, не погодившись із прийнятим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про ненаправлення та невручення їй контролюючим органом нової податкової вимоги. Вказує, що податковий борг за податковою вимогою № 0004550-1303-1828 від 14.09.2023 на суму 6655,72 грн. був нею погашений. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Сумській області як платник податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України. 14.09.2023 податковим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу № 0004550-1303-1828 від 14.09.2023. Зазначена вимога була отримана відповідачем 25.10.2023 згідно відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення. Згідно з розрахунком податкової заборгованості у відповідача обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 90669,79 грн, з них основний платіж 90654,57 грн, пеня 15,22 грн, який виник у період з 07.11.2023 по 19.02.2024 у зв`язку з несплатою самостійно визначених зобов`язань у поданих податкових деклараціях платника єдиного податку фізичної особи-підприємця: від 06.11.2023 № 9296234334 на суму 45557,81 грн., від 06.02.2024 № 9281140401 на суму 45096,76 грн. З огляду на несплату відповідачем зазначеного податкового боргу, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив податковий борг. Колегія суддів за результатами перегляду рішення суду першої інстанції зазначає наступне. Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України до обов`язків платників податків входить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає. Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Згідно п.п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Із матеріалів справи встановлено, що відповідачем були подані податкові декларації з єдиного податку: від 06.11.2023 № 9296234334 на суму 45557,81 грн. та від 06.02.2024 № 9281140401 на суму 45096,76 грн. Самостійно узгоджену суму податкового зобов`язання відповідачем в установлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк сплачено не було, що стало підставою виникнення у відповідача податкового боргу. Станом на час постановлення рішення судом першої інстанції податковий борг платником податків сплачений не був. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги про обов`язок податкового органу направити нову податкову вимогу, у зв`язку з погашенням податкового боргу згідно платіжних доручень №53 та №54, є безпідставними з огляду на наступне. Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України). Нарахування пені закінчується, зокрема у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України). Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Судовим розглядом встановлено, що податковим органом на адресу відповідача була направлена податкова вимога № 0004550-1303-1828 від 14.09.2023 на суму 6655,72 грн, яка була погашена платником 07.11.2023 року згідно платіжних доручень №53 та №54. Разом з тим, як вбачається з інтегрованої карти платника податків, зі сплатою зазначеного податкового боргу податковим органом було закінчено нарахування пені у сумі 11 грн.05 коп, яка на момент виникнення податкового боргу за податковими деклараціями № 9296234334, № 9281140401 погашена не була. Отже, оскільки після вручення податкової вимоги № 0004550-1303-1828 від 14.09.2023 податковий борг відповідачем не був сплачений у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про те, що у податкового органу відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України був відсутній обов`язок для надіслання платнику додаткової податкової вимоги. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 480/3324/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов