Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 612/671/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 жовтня 2024 р. Справа № 612/671/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Близнюківського районного суду Харківської області від 10.09.2024 (головуючий суддя І інстанції: Масло С.П.) по справі № 612/671/24 за позовом ОСОБА_1 до Старшого лейтенанта поліції Сектору поліцейської діяльності №1 Лозівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області Грабова Дмитра Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: 02.09.2024 ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - скасувати постанову ЕНА №2615538 від 17.07.2024 року про накладення адміністративного стягнення. Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 02.09.2024 клопотання позивача про поновлення строку для оскарження постанови серії ЕНА №2615538 від 17.07.2024 задоволено. Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 02.09.2024 позов залишено без руху, з підстав невідповідності позовної заяви вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме: 1) зазначені: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, офіційна електрона адреса, які належать іншій юридичній особі, а не відповідача; 2) долучено Квитанцію №1610754 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС від 30.08.2024, в якій зазначено, позовну заяву з додатками 30.08.2024 о 16 год. 41 хв. доставлено Головному управлінню Національної поліції в Харківській області, яке не є стороною по даній адміністративній справі. Позивачу надано 3 дні для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати: офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача; докази надсилання позовної заяви з додатками особі, яка визначена ОСОБА_1 відповідачем. 04.09.2024 позивач подав заяву про виконання вимог ухвали судді від 02.09.2024. Ухвалою Близнюківського районного суду Харківської області від 10.09.2024 позов повернути позивачу. Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача виконані вимоги ухвали судді від 02.09.2024 лише в частині надання доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу старшому лейтенанту поліції СПД №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 . В іншій частині вимог ухвали судді від 02.09.2024 щодо усунення недоліків, ані позивачем, ані його представником станом на 10.09.2024 не було усунуто. Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в позовній заяві визначено відповідачем посадову особу старшого лейтенанта поліції Сектору поліцейської діяльності №1 Лозівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_2 та зважаючи, що останній перебуває у службових відносинах з юридичною особою Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, то на виконання вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві вказано код ЄДРПОУ саме вказаної юридичної особи. При цьому, зважаючи на те, що СПД №1 Лозівського РВП є структурним підрозділом ГУНП в Харківській області і не є самостійною юридичною особою, а відповідач - посадова особа, - виконує свої службові обов`язки саме в складі цього структурного підрозділу, то з метою своєчасного повідомлення відповідача щодо поданого позову, дату, час та місце розгляду справи, в позовній заяві вказані офіційні електронна та поштова адреси саме СПД №1 Лозівського РВП . Таким чином, вимога суду першої інстанції, невиконання якої, стало підґрунтям оскаржуваної ухвали, від самого початку є незрозумілої та такою, що неможливо виконати. Відзив на апеляційну скаргу не надходив . Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ч.ч. 1, 5 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копії доданих документів іншим учасникам справи з урахуванняім положень ст.44 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст.169 КАС України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Так, предметом даного спору є правомірність постанови у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Позивач, звертаючись до суду із даним адміністративним позовом через Єлектронний суд відповідачем по справі вказав ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції Сектору поліцейської діяльності №1 Лозівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ визначив Головного управління Національної поліції в Харківській області, якому і відправлено копію позову. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява містить недоліки, які не усунуті позивачем на вимогу суду, а саме не зазначено адресу електронної пошти та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - ОСОБА_2 , старшого лейтенанта поліції Сектору поліцейської діяльності №1 Лозівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області . Колегія суддів зазначає, що дійсно положення п.2 ч.1ст. 160 КАС України передбачають зазначення у позовній заяві ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, офіційної електроної адреси відповідача. Проте, зазначення позивачем в позові коду ЄДРПОУ ГУ НПУ в Харківській області , а не працівника поліції, що склав постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не є достатньою та беззаперечною підставою для повернення позову. Колегія суддів зазначає, що визначення належного кола учасників справи, вирішення питання належності та допустимості доказів, обґрунтованості позовних вимог, наявності підстав для їх задоволення й ефективного способу захисту прав є обов`язком суду . Право на ефективний засіб юридичного захисту гарантовано ст. 13 Конвенції, в якій зазначається: кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29). При цьому ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»). Повернення позовної заяви з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Оскільки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали надмірно формально розтлумачено норму процесуального закону, з урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви. Під час розгляду справи суд має з`ясувати належний склад учасників справи, зокрема відповідача. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи . Враховуючи викладене, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Керуючись ст. ст. 311, 312, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Близнюківського районного суду Харківської області від 10.09.2024 по справі № 612/671/24 - скасувати. Адміністративну справу № 612/671/24 направити до Близнюківського районного суду Харківської області для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова