Ухвала КАС ВС № 260/10589/23

УХВАЛА 15 жовтня 2024 року м. Київ справа №260/10589/23 адміністративне провадження №К/990/27479/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Загороднюка А.Г., суддів: Білак М.В., Кашпур О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича від 14 жовтня 2024 року про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи №260/10589/23 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання дії та бездіяльності протиправними, УСТАНОВИВ: 15 липня 2024 року до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі №260/10589/23. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Загороднюку А.Г., суддям Білак М.В., Кашпур О.В. Ухвалою від 07 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Кашпур О.В.) відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. 14 жовтня 2024 року водинадцяте до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) - Карповича Андрія Петровича про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи №260/10589/23. Підставою для заявленого відводу представник позивачки вказує пункт 2 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з яким суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу, якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи. Факт прямої зацікавленості колегії суддів в результаті розгляду цієї справи, за доводами представника позивачки, полягає в позбавленні позивачки у доступі до правосуддя. Представник позивачки зазначає, що 07 вересня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» було подано до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду заяву про участь позивачки - ОСОБА_1 та її представника - Карповича А.П. у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Станом на 14 жовтня 2024 року судового рішення за результатами розгляду заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції від 07 вересня 2024 року не ухвалено, що, на думку представника позивачки, свідчить про зволікання з розглядом заяви протягом встановленого строку, виготовленням вмотивованого судового рішення та його оприлюдненням. У зв`язку з викладеним представник позивачки стверджує, що колегія суддів позбавляє позивачку у праві на публічний розгляд справи та доступ до правосуддя, що представник позивачки розцінює як зацікавленість колегії суддів в результаті розгляду справи. Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Отже, вказаною нормою передбачено вирішення питання про відвід в порядку письмового провадження, тобто без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Водночас, за ініціативою самого суду, питання про відвід може бути розглянуте у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У цій справі Суд не вбачає підстав для вирішення питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Вирішуючи, чи є заява про відвід обґрунтованою, Суд керується таким. Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентовано підстави для відводу (самовідводу) судді, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Відповідно до частин першої - третьої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Приписами частини четвертої статті 40 КАС України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11). При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду. Разом з цим, суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу, визначених приписами процесуального законодавства. Проаналізувавши аргументи, на яких ґрунтується заява про відвід суддів, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи №260/10589/23, оскільки представник позивачки не навів жодного факту прояву суддями поведінки, що могла б свідчити про упередженість чи безсторонність у цій справі. Наведені представником позивачки доводи щодо прямої зацікавленості колегії суддів в результатах розгляду цієї справи ґрунтується на припущеннях і домислах, а не обставинах і фактах, які би в сукупності вказували на заінтересованість колегії суддів у перегляді оскаржених судових рішень судів попередніх інстанцій за касаційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури чи їхню упередженість і необ`єктивність при касаційному перегляді цих рішень. Безпідставною колегія суддів вважає й аргументацію представника позивачки стосовно позбавлення позивачки права на публічний розгляд справи та доступ до правосуддя через нерозгляд заяви про участь позивачки та її представника у судових засіданнях в режимі відеоконференції, поданої представником позивачки 07 вересня 2024 року. Згідно з положеннями пунктів 2, 3 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, а також питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції. Відповідно до частини третьої статті 340 КАС України після проведення підготовчих дій у справі суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Таким чином, вирішення питання щодо заяви представника позивачки про участь позивачки та її представника у судових засіданнях в режимі відеоконференції від 07 вересня 2024 року, можливе лише за наслідками проведення суддею-доповідачем підготовчих дій у справі. Станом на момент постановлення цієї ухвали підготовчі дії у справі суддею-доповідачем ще не завершені, зокрема з огляду на численні заяви та клопотання позивачки та її представника, кількість яких станом на момент розгляду цього відводу становить

37. Відповідно, справа № 260/10589/20 не була призначена до касаційного розгляду, тому посилання представника позивачки на позбавлення її права на публічний розгляд справи та у доступі до правосуддя у зв`язку зі зволіканням колегією суддів у розгляді заяви від 07 вересня 2024 року є безпідставними та невмотивованими. Інших аргументів та доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість членів колегії суддів в результаті розгляду цієї справи, або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості, з доводів заяви про відвід не вбачається. З огляду на викладене, заяву про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи №260/10589/23 слід визнати необґрунтованою. Таким чином, питання про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи № 260/10589/23 відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України. Керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича від 14 жовтня 2024 року про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи № 260/10589/23 визнати необґрунтованою. Передати заяву представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича від 14 жовтня 2024 року про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка Андрія Григоровича, судді Білак Мирослави Вікторівни, судді Кашпур Ольги Валеріївни від участі у розгляді справи № 260/10589/23 на автоматизований розподіл для визначення у встановленому КАС України порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід за цією заявою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та не може бути оскарженою. Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк М.В. Білак О.В. Кашпур