Ухвала КАС ВС № 160/4344/24

УХВАЛА 15 жовтня 2024 року м. Київ справа №160/4344/24 адміністративне провадження №К/990/36730/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Бевзенка В.М., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №160/4344/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просила: визнати протиправною відмову Міністерства оборони України від 11.10.2023 за №423/ВихЗВГ/6326 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця молодшого сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_2 колишнього командира 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 2 мотопіхотного батальйону, який помер 19.10.2022 внаслідок вогневого поранення, отриманого 14.10.2022 під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю військовослужбовця молодшого сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок вогневого поранення, отриманого 14.10.2022 під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024, що залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024, у задоволенні позову відмовлено. Судом першої інстанції справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. 27.09.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024, ухвалити рішення, яким позов задовольнити. Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Щодо строку на касаційне оскарження слід зазначити наступне. Заявниця у касаційній скарзі просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження, зазначаючи, що копія оскаржуваної постанови надійшла до електронного кабінету представника 28.08.2024, а позивачці оскаржуване рішення було вручене під розписку безпосередньо в суді 17.09.2024. Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого. Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Суд встановив, що оскаржувана постанова Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена 21.08.2024 в порядку письмового провадження. Відповідно до картки руху документа в підсистемі «Електронний суд» та скрін-шоту електронної скриньки копія постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 доставлена до електронного кабінету представника 28.08.2024 о 19 год 31 хв, а отже, в силу абз. 2 пункту 5 частини шостої, частини сьомої статті 251 КАС України вважається врученою позивачці 29.08.2024. Таким чином, заявниця, отримавши 29.08.2024 оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції, звернулася з цією касаційною скаргою через підсистему «Електронний суд» 26.09.2024, тобто в межах 30-денного строку, що відповідно до приписів частини другої статті 329 КАС України є підставою для поновлення процесуального строку. Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення. Проте, касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке. Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити наступне. Відповідно до частини другої статті 330 КАС України, якою визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, у касаційній скарзі зазначається, зокрема: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявниця зазначає, що на даний час відсутні висновки Верховного Суду щодо вирішення спірних питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги у подібних правовідносинах, а тому перегляд судом касаційної інстанції рішень, ухвалених в даній справі, сприятиме встановленню єдності умов правозастосування законодавства в частині фактичного отримання соціальних гарантій, що забезпечить реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців та членів їх сімей, тобто вирішить суспільно значиме питання. Водночас, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. При цьому, зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Також необхідно зазначити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження. Суд зазначає, що формальне посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Отже, зазначена скаржницею підстава касаційного оскарження, не може слугувати належним обґрунтуванням в розумінні положень частини четвертої статті 328 КАС України. Таким чином, некоректне (помилкове) зазначення підстав касаційного оскарження або їх зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Отже, касаційна скарга за формою та змістом не в повній мірі відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження. Таким чином, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, в якій необхідно уточнити підстави оскарження судових рішення у цій справі (з урахуванням мотивів, викладених в даній ухвалі). Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху). Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України, - УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №160/4344/24. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №160/4344/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків вказаних недоліків касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя В.М. Бевзенко Суддя Н.В. Коваленко