Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/9914/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/9914/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року (головуючий суддя Рябчук О.С.) в адміністративній справі №160/9914/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 16.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_1 щодо безпідставного не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі за період з 12.10.2023 року до 03.11.2023 року (включно) та з 08.11.2023 до 26.12.2023 року (включно) у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням фактично виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_1 щодо безпідставного не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі за період за період 12.10.2023 року до 03.11.2023 року (включно) та з 08.11.2023 до 26.12.2023 року (включно) у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням фактично виплачених сум; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що до 05.02.2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав участь в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Пунктом 1 Постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 року встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000грн. щомісячно, а тим які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебувають безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу часті у таких заходах. Позивач, 21.09.2022 року, під час виконання бойового завдання отримав поранення. Проте за період з стаціонарного лікування у зв`язку з загостренням станів, викликаних травмою з 12.10.2023 по 26.12.2023 року на виконання вимог Постанови №168 від 28.02.2022 року не отримав додаткову винагороду та грошове забезпечення. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення в повному обсязі протиправною. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ( ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо безпідставного не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн. розмірі за період з 12.10.2023 року до 03.11.2023 року (включно) та з 08.11.2023 до 26.12.2023 року (включно) у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням фактично виплачених сум. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ( ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн. розмірі за період за період 12.10.2023 року до 03.11.2023 року (включно) та з 08.11.2023 до 26.12.2023 року (включно) у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням фактично виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що військовою частиною неправомірно відмовлено позивачу у нарахуванні та виплаті збільшеної грошової винагороди за час перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини. Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2024 рік, то суд першої інстанції вказав, що виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира та за відповідності військовослужбовця визначеним окремим дорученням Міністра оборони України у 2023 році умовам. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що останній протягом 2024 року і до моменту звільнення з військової служби звертався до командира в/ч НОМЕР_1 із відповідним рапортом, відтак дійшов висновку, що вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №81 від 24.08.2023 р. молодший сержант ОСОБА_1 , прибув з військової частини НОМЕР_4 , на посаду робітника підсобного 1 інженерного відділення 1 інженерного взводу 3 інженерної роти військової частини НОМЕР_1 . З 24.08.2023 р. зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення. Зазначає, що відповідно наданої до позовної заяви копії довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 08.10.2022 р. №988, не зазначено ступеня травми (тяжке або легке). Також до позовної заяви не додано висновок (постанова) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (де повинно було зазначено ступень травми (тяжке або легке). Відтак, виплата додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. за час перебування на стаціонарному лікуванні, не може бути здійснена, так як в довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 08.10.2022 р. №988, не зазначено ступеня травми (тяжке або легке) та до звернення не додано висновок (постанова) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. В частині відмови у задоволенні позову будь-яких доводів апеляційна скарга не містить, при цьому, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову позивачем не оскаржується. Матеріали справи містять відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, 06.03.2022 року Наказом командира військової частини НОМЕР_4 молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано в списки частини та зараховано до штату військової частини НОМЕР_4 . Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_4 від 08.10.2022р. № 988 старший солдат ОСОБА_1 21.09.2022 року отримав вибухову травму, акубаротравму, закриту черепно мозкову травму, струс головного мозку. За обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, 21.09.2022 в районі виконання завдань за призначенням (Північніше, Північно Західніше 3 км від АДРЕСА_1 ) внаслідок обстрілів з боку ЗС РФ позицій 234 окремого батальйону НОМЕР_5 бригади територіальної оборони із застосуванням ствольної артилерії та 120 мм мінометів, танків, а також веденню контактного бою, був поранений кулеметник 2 стрілецької роти 2 стрілецького взводу 2 стрілецького відділення в/ч НОМЕР_4 старший солдат ОСОБА_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 24.08.2022 №81 позивач переміщений на посаду робітника підсобного інженерного відділення інженерного взводу інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується записом у військовому квитку на сторінці

7. Згідно Епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №12143/2023 КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_1 в період з 12.10.2023 року по 03.11.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні за основним діагнозом: органічний розлад особистості внаслідок перенесеної МВТ (16.08.2022р. 21.09.2022р.) та енцефалопатії. Згідно Епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №13206/2023 КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_1 в період з 08.11.2023 року по 26.12.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні за основним діагнозом: органічний розлад психіки та поведінки внаслідок перенесених ВТ (16.08.2022р., 21.09.2022р.), ЗЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравми зі стійкими хворобливими проявами у вигляді тривожно-депресивного синдрому, вестибуло-атактичного синдрому, з вираженим когнітивним дефіцитом та фармакорезистентною інсомнією, пароксизмальними станами уточненого ґенезу. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2024 року молодшого сержанта ОСОБА_1 , робітника підсобного інженерного відділення 1 інженерного взводу 3 інженерної роти військової частини НОМЕР_1 звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 19.01.2024 року №15-РС у відставку зі підпунктом «Б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я на підставі висновку ( постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби (з виключенням з військового обліку). Цим же наказом вказано, що матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань на підставі Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 та пункту 6 наказу Міністра оборони України від 31.01.2022 року «Про бюджетну політику МО України» за 2024 рік не виплачувалась. Відповідно довідки акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №569211 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 10 квітня 2024 року, причина інвалідності пов`язана із захистом Батьківщини. 21.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з заявою про нарахування та виплату грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік. У відповідь на звернення військовою частиною НОМЕР_1 01.03.2024р. надано лист №2161/434, яким роз`яснено, що матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до рішення Міністра оборони України від 16.01.2024р. № 183/уд виплачується виключно за наявності таких підстав: - смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків; - поранення військовослужбовця, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану; - у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини; - порушення стану здоров`я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме: онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та (або) хіміотерапія); - захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С; - безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою, які пов`язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів; - сім`ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми. 13.03.2024 року ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з заявою про нарахування та виплату додаткової винагороди за повторне лікування, у зв`язку з отриманням травми з розрахунку 100 000 грн. за період повторного лікування. 21.03.2024р. військовою частиною НОМЕР_1 у відповідь на звернення позивача надано лист №2161/613, яким повідомлено, що виключною умовою для отримання додаткової винагороди є отримання поранення тяжкого ступеню, але відповідно наданої до звернення копії довідки про обставини травми ( поранення, контузій, каліцтва) від 08.10.2022р. № 988 не зазначено ступеня травми. Також до звернення не додано висновок ( постанова) військово лікарської комісії ( лікарсько експертної, медичної) комісії. Позивач вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування грошової винагороди не в повному обсязі. Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин сдід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII, норми постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Згідно ч.ч.1-4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Частиною 2 ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII встановлено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Також, постанову КМУ №168 (в редакції від 19.07.2022 року) доповнено пунктом 2-1 такого змісту: « Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів». Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (Порядок №260). Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. 25.03.2022 для врегулювання питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р, Міністром оборони України прийнято рішення від 25.03.2022 року №248/1298 та від 18.04.2022 №248/1529. В подальшому, питання виплати додаткової винагороди регулюється рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин, згідно з яким документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов`язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. Крім цього, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включені військовослужбовців, зокрема, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Підставою для видачі наказу є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), в якій має бути зазначено: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо). Наказом передбачений перелік випадків, згідно з яким не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди військовослужбовці, зокрема, які: самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного з залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника). Зазначене не стосується військовослужбовців, визначених у пунктах 4-8, 10, які протягом поточного місяця загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини) або захоплені в полон, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні або отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини. З урахуванням вищеозначеного рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, в подальшому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 затверджено зміни до Положення №260 та внесено до цього Положення новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану). Згідно з п.9 розділу XXXIV Положення №260 (в редакції Наказу МОУ від 25.01.2023 №44) накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. Пунктом 10 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гри. також включаються військовослужбовці у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Пунктом 11 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення. контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем. Отже військовослужбовці Збройних Сил за час несення ними військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою №704, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, при цьому, право на отримання такої додаткової винагороди також мають і військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, а підставою для виплати цієї додаткової винагороди за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення №402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем. Вказана довідка, в свою чергу, є підставою для включення військовослужбовця до наказів командирів (начальників) про виплату такої додаткової винагороди. Нормами Постанови №168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: - пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, - факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення. При цьому, постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода. Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають на лікуванні або у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив`язки до тяжкого), але обов`язково пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100000 грн. а під час відпустки за станом здоров`я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100000грн отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК. Саме таку підставу для відмови у нарахуванні та виплаті збільшеної грошової винагороди було вказано у відповіді на рапорт позивача Військової частини НОМЕР_1 та у відзиві проти позову, оскільки наданими разом зі зверненням медичними довідками не встановлено ступінь тяжкості поранення. Так, матеріалами справи підтверджується, що згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_4 від 08.10.2022р. № 988 старший солдат ОСОБА_1 21.09.2022 року отримав вибухову травму, акубаротравму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку. За обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, 21.09.2022 в районі виконання завдань за призначенням (Північніше, Північно-Західніше 3 км від с. Володимирівка, Донецька область) внаслідок обстрілів з боку ЗС РФ позицій 234 окремого батальйону НОМЕР_5 бригади територіальної оборони із застосуванням ствольної артилерії та 120 мм мінометів, танків, а також веденню контактного бою, був поранений кулеметник 2 стрілецької роти 2 стрілецького взводу 2 стрілецького відділення в/ч НОМЕР_4 старший солдат ОСОБА_1 . Відповідно до Епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 12143/2023 КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_1 в період з 12.10.2023 року по 03.11.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні за основним діагнозом: органічний розлад особистості внаслідок перенесеної МВТ (16.08.2022р. 21.09.2022р.) та енцефалопатії. Відповідно до Епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 13206/2023 КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» ОСОБА_1 в період з 08.11.2023 року по 26.12.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні за основним діагнозом: органічний розлад психіки та поведінки внаслідок перенесених ВТ (16.08.2022р., 21.09.2022р.), ЗЧМТ, струсу головного мозку, акубаротравми зі стійкими хворобливими проявами у вигляді тривожно депресивного синдрому, вестибуло атактичного синдрому, з виражним когнітивним дефіцитом та фармакорезистентною інсомнією, пароксизмальними станами уточненого ґенезу. Відповідно до довідки акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №569211 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 10.04.2024 року, причина інвалідності пов`язана із захистом Батьківщини. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги. що ОСОБА_1 звернувся з рапортом про нарахування грошової винагороди у розмірі 100 000 грн. за час його знаходження на стаціонарному лікуванні з 12.10.2023 по 03.11.2023 та з 08.11.2023 по 26.12.2023 року. Постановою КМУ №168 визначено що, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини. Отже, викладене свідчить, що позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, а відповідач в свою чергу не надав доказів нарахування та виплати позивачу збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди у період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Доводи відповідача про помилковість тлумачення позивачем положень п.10 розділу XXXIV Порядку № 260 та обов`язку військової частини виплачувати додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. після повторного потрапляння військовослужбовця на стаціонарне лікування у разі його виписки із медичного закладу за наслідками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва) та щодо виплати такої грошової винагороди лише після отримання тяжкого поранення, суд не може сприймати як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки це є лише власне розуміння відповідачем положень Порядку № 260 та постанови № 168, яке суперечить встановленим вказаними нормативними актами правилам виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди військовослужбовцям під час лікування. Законодавцем чітко встановлено, що додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн. виплачується військовослужбовцям у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні, або отримання поранення лише тяжкого ступеню. Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з зауваженням суду першої інстанції, що відповідач ігноруючи нарахування та виплату позивачу збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди у період перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, фактично порушує рішення Кабінету Міністрів України та Міністра оборони України, якими визначено, що в період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які дістали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (зокрема, закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії (Постанова КМУ № 168, рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/1298 та від 23.06.2022 №912/з/29 від 23.06.2022). Отже, військовою частиною неправомірно було відмовлено позивачу у нарахуванні та виплаті збільшеної грошової винагороди за час перебування його на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини. Водночас, на позивача не може бути покладено тягар негативних наслідків за недотримання військовою частиною вимог щодо формування певних документів, позаяк цим порушуватиметься суть гарантованого законом права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі. Ураховуючи, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову. Значене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача. Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 03.10.2024 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Н.А. Олефіренко суддя А.В. Суховаров