Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/7159/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/7159/24 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 жовтня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу адвоката Моргуна Дмитра Івановича на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 через свою представницю звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: визнати протиправними дії щодо невірного розрахунку розміру підвищення грошового забезпечення та суми індексації-різниці в місяці підвищення посадових окладів, березні 2018 року; установити, що розмір підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року склав 510,84 грн; установити, що розмір індексації-різниці грошового забезпечення позивача у березні 2018 року з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення склав 3 952,31 грн; визнати протиправними дії щодо не виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 26.06.2019; стягнути з відповідача на користь позивача за період з 01.03.2018 до 26.06.2019 кошти в сумі 62 709,99 грн. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 позовну заяву Дуди Ю.М. від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії залишено без руху. Позивачу надано строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви. Роз`яснено, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню. В якості підстав для залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції зазначив наступне: «…Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Всупереч вказаному позивач у прохальній частині позовної заяви не зазначив до відповідача частини позовних вимог, зокрема щодо установлення, що розмір підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року склав 510,84 грн, а розмір індексації-різниці грошового забезпечення позивача у березні 2018 року з урахуванням вимог абз.абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078 склав 3952,31грн - вимоги подані до суду… … Тому позовні вимоги повинні стосуватися прав, зобов`язань, сфери повноважень вказаних відповідачів, про що у позовній заяві повинні викладатися конкретні обставини, що обґрунтовують заявлені позовні вимоги до визначених суб`єктів владних повноважень, та зазначатися докази, які їх підтверджують. Відсутність зазначеного позовній заяві свідчить про відсутність викладу підстав позову, що безпосередньо впливає на можливість інших учасників викласти суду власні спростування або підтвердження, навести доводи та надати докази. Такі недоліки можуть бути усунені шляхом викладу у позовній заяві конкретних обставин, що стосуються кожної із заявлених позовних вимог, зазначенням позовних вимог відповідно до кожного зі вказаних відповідачів згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України та подальшим наданням її копій в кількості відповідно до учасників спору з доказами щодо наявності таких обставин… … Звертаючись до суду 22.07.2024 (відбиток штемпеля вхідної кореспонденції Черкаського окружного адміністративного суду), позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою та зобов`язаний надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази. Будь-яких обставин і фактів, які об`єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо нарахування та виплати йому за період з 01.03.2018 до 26.06.2019 індексації-різниці грошового забезпечення, у т. ч. протягом розумного строку до відповідача позовна заява не містить…». На виконання вказаної ухвали, 02.08.2024 представниця позивача через систему «Електронний суд» подала заяву про поновлення процесуального строку. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 позовну заяву повернуто, з підстав застосування п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана та підписана 22.07.2024 Дудою Ю.М. , на підтвердження повноважень якої надано суду сформовану в базі ЄСІТС довіреність загальної форми, яка не є належним доказом повноваження вказаної фізичної особи, оскільки не є нотаріально посвідченою. Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що повноваження підписувати та подавати позовну заяву від імені позивача відсутні. Тобто, на дату підписання позовної заяви та подання позову до суду вказана представниця не мала відповідних повноважень представляти інтереси позивача. Отже, позов подано за відсутності документа на представницькі дії у Черкаському окружному адміністративному суді. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач через свою представницю подав апеляцій скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Представниця позивача вказує, що ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2019 № 149, виключений зі списків частини та усіх видів забезпечення з 26.06.2019. У період проходження військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме, індексація грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року не нараховувалася та не виплачувалася, а з березня 2018 року по день звільнення виплачувалася в невірно встановленому розмірі. Позивач звертався до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправних дій та зобов`язання виплатити індексацію. Рішенням суду в адміністративній справі № 580/4768/21 визнано протиправні дії Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язано: провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, застосувавши для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяці) - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.06.2019 з урахуванням абзацу 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з урахуванням виплачених сум. На виконання рішення суду в частині зобов`язання виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008, Військова частина НОМЕР_1 , виплатила позивачу кошти двома частинами 16.06.2021 - у сумі 22 546,71 грн та 29.06.2023 - в сумі 61 943,16 грн. Представниця позивача, звернулася із запитом до відповідача щодо виконання рішення суду по справі № 580/4768/21 в іншій його частині, а саме: нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.06.2019 із урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідач, листом від 09.07.2024 за вихідним № 36/1869 відмовив у перерахунку індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 26.06.2019 із урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідач також повідомив, що відповідно до методу розрахунку підвищення грошового забезпечення для визначення індексації-різниці, доведеного листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 31.05.2024 № 220/13/4101, підвищення грошового забезпечення в місяці підвищення (березень 2018 року) посадових окладів склало 6 580,21 грн. Однак, позивач та його представник вважають такий розрахунок противоправним та таким, що суперечить правовому висновку Верховного Суду України викладеному у постанові від 29.03.2021 у справі № 380/5493/21. Окрім того, зазначений відповідачем розмір підвищення грошового забезпечення позивача, у березні 2018 року, на переконання представниці позивача, не відповідає нарахованому та виплаченому грошовому забезпеченню, згідно довідки наданої відповідачем від 12.10.2020 за вихідним № 350/205/155/62/341. Представниця позивача вказує, що дії Черкаського окружного адміністративного суду, які полягають у заміні (розбіжності) підстав для ухвали про повернення позовної заяви від 07.08.2024 та ухвали про усунення недоліків від 29.07.2024 є прямим порушенням ч. 2 ст. 55 Конституції України, якою визначено, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді. Також, на думку представниці позивача, Черкаський окружний адміністративний суд застосовує статтю 59 Кодексу адміністративного судочинства України, з порушенням (не врахуванням) правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 20.12.2021 у справі № 560/9405/21. Згідно якої, довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні. Отже, правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд»." 04.09.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні такої, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до наступного. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви у даній справі є передчасними, а оскаржувана ухвала - протиправною, оскільки така винесена з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне. За приписами п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Як встановлено вище, ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху постановлена 29.07.2024 та суд першої інстанції не зазначав про існування такого недоліку як відсутність належних повноважень представниці позивача. 02.08.2024 представниця позивачки сформувала заяву про усунення недоліків позовної саме на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2024. В той же час, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена за наслідком висновку суду першої інстанції про відсутність повноважень у адвоката на представлення інтересів позивача. Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні ухвали про повернення позовної заяви було передчасно прийнято оскаржувану ухвалу. Оскільки, суд першої інстанції вказував на одні недоліки позовної заяви, а повертаючи позовну заяву зазначив інші підстави. Що призвело до того, що представниця позивача не мала змоги надати суду першої інстанції підтвердження свої повноважень на представлення інтересів позивача в суді першої інстанції. Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачкою права звернення із позовною заявою, а тому наявні підстави для його скасування. Керуючись ст.ст. 283, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представниці ОСОБА_1 - адвоката Дуди Юлії Михайлівни - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії - направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді Т.Р. Вівдиченко І.О. Грибан