Постанова Львівський апеляційний суд № 454/3920/22

Справа № 454/3920/22 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М. Я. Провадження № 22-ц/811/1258/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, - В С Т А Н О В И В: 08.12.2022 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 33 693,63 грн та судові витрати. В обґрунтування позову покликався на те, що 14.04.2021 в с. Добрячин Червоноградського району Львівської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 , який керував автомобілем "ВАЗ 21063" д.н.з. НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , який керував автомобілем "Renault Laguna" д.н.з. НОМЕР_2 . На місці ДТП сторонами було складено повідомлення про ДТП (Європротокол), згідно якого ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні пригоди. Відповідач застрахував цивільно-правову відповідальність транспортного засобу у АТ "СГ "ТАС". У зв`язку з невиплатою страхового відшкодування позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування страхового відшкодування. В ході розгляду зазначеної цивільної справи АТ "СГ "ТАС" виплатив позивачу 34121,76 грн. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 11.10.2022 частково задоволено позов ОСОБА_2 та стягнуто 1429,90 грн страхового відшкодування. Загалом страховиком позивачу відшкодовано 35 551,66 грн. Згідно звіту №001 ТзОВ "Західний регіональний консалтинговий центр" від 18.05.2021 про визначення матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Renault Laguna" д.н.з. НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 88 273 грн. Відтак різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою становить 52 685,34 грн. 28.11.2023 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, оскільки згідно висновку експерта від 08.09.2023 № 626-Е вартість відновлювального ремонту автомобіля "Renault Laguna" д.н.з. НОМЕР_2 становить 69 245,29 грн, а відтак різниця між вартістю відновлювального ремонту та страховим відшкодуванням становить 33 693,63 грн (69 245,29 35 551,66 = 33 693,63). Оскаржуваним рішенням зменшені позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 33 693 (тридцять три тисячі шістсот дев`яносто три) грн 63коп. Стягнуто ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000 (п`ять тисяч) грн витрат на правову допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп. судового збору. 23.04.2024 рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що згідно висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи №626-Е, проведеної експертом Львівського науково-дослідницького інституту судових експертиз МЮУ, встановлено, що на підставі проведених досліджень і розрахунків, при визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт Ср=10814,00 грн, См=12044,25 грн, Сс=46387,04 грн, - коефіцієнті фізичного зносу складових, що потребують зміни, Ез=0,64 та втраті товарної вартості внаслідок пошкодження - ВТВ=0,00 грн, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Renaul Laguna» р.н. НОМЕР_3 , пошкодженого у ДТП 14.04.2021, враховуючи пошкодження, які можливо було встановити з матеріалів цивільної справи №454\3920\22 та фотографій пошкодженого автомобіля, в цінах на момент ДТП 14.04.2021, з врахувань ПДВ, становила 39557,58 грн. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Renaul Laguna» р.н. НОМЕР_3 , становила 69245,29 грн. Отже, судом першої інстанції при прийнятті рішення було взято до уваги вартість відновлювального ремонту, тобто суму, яка зазначена у судовій експертизі, як вартість відновлюваного ремонту автомобіля з врахуванням заміни нових запчастин, а не вартість матеріального збитку, завданого позивачу. Разом з тим ОСОБА_2 у прохальній частині цивільного позову, просив суд стягнути з ОСОБА_1 у його користь різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Таким чином, висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи №626-Е, враховуючи пошкодження, які можливо було встановити з матеріалів цивільної справи №454\3920\22 та фотографій пошкодженого автомобіля в цінах на момент ДТП 14.04.2021, встановлено вартість матеріального збитку з врахуванням відновлюваного ремонту з врахуванням зносу складових. Відповідно встановлена судовою експертизою вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_2 становить 39557,58 грн. AT «СГ «ТЛС» виплатило ОСОБА_2 суму у розмірі 35 551,66 грн, отже різниця завданого позивачу матеріального збитку становить 4 005,92 грн. Просить рішення суду скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 33 693,63 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів. Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно зі ст. 81 ЦК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 2, п. 4, п. 6 п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК України). Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. 5 ст. 82 ЦПК України). За приписами ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Частиною 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України). Таким чином, стаття 1166 ЦК України визначає, що за зобов`язанням, яке виникає внаслідок заподіяння шкоди, діє презумпція вини завдавача шкоди, тобто на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. У п. п. 4, 5 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодовувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ним і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Пунктом 1 ч. 1 ст.1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. За приписами ст.1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Встановлено, що 14.04.2021р. о 14.30год. в с. Добрячин Червоноградського району Львівської області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 , який керував автомобілем "ВАЗ 21063" д.н.з. НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , який керував автомобілем "Renault Laguna" д.н.з. НОМЕР_2 . Повідомленням про ДТП (Європротокоом) від 14.04.2021р. відповідач ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні ДТП. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ВАЗ 21063" д.н.з. НОМЕР_1 була затрахована у ПАТ "Страхова група "ТАС". На підставі заяви позивача ПАТ "Страхова група "ТАС" здійснило йому виплату страхового відшкодування в сумі 34 121,76грн, перерахувавши зазначені кошти на зазначений позивачем рахунок. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області з ПАТ "Страхова група "ТАС" в користь ОСОБА_2 стягнуто 1429,90 грн страхового відшкодування. Тобто, ПАТ "Страховою групою "ТАС" виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування на загальну суму 35 551,66грн. Звітом ТзОВ Західний регіональний консалтинг центр" №001 від 14.04.2021р встановлено вартість матеріального збитку (з технічної точки зору), завданого власнику колісного транспортного засобу "Renault Laguna" д.н.з. НОМЕР_2 на дату оцінки, що становить 47 523грн., та вартість відновлювального ремонту з ПДВ, що становить 88 273грн. За клопотанням відповідача ОСОБА_1 у справі також було призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу за результатами якої було складено висновок експерта №626-Е від 08.09.2023р., яким встановлено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Renault Laguna" д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , пошкодженого у ДТП 14.04.2021р. в цінах на момент ДТП 14.04.2021р., що з врахуванням ПДВ становить 39 557,58грн. та вартість відновлювального ремонту автомобіля "Renault Laguna" д.н.з. НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ,1 пошкодженого у ДТП 14.04.2021р. (з врахуванням пошкоджень, які можливо було встановити), в цінах на момент ДТП - 14.04.2021р., що з врахуванням ПДВ становить 69 245,29грн. Задовольняючи зменшені позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять альтернативного висновку експертизи щодо розміру шкоди, завданої позивачу та інших доказів, які б ставили під сумнів проведені у справі експертні дослідження, а відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, не надав суду доказів на спростування звіту про визначення матеріального збитку. За клопотанням відповідача судом призначалась судова товарознавча експертиза, та висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи №626-Е від 08.09.2023р. визначено вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Renault Laguna" на момент ДТП 14.04.2021р., що становить 39 557,58грн та вартість відновлювального ремонту, що становить 69 245,29 грн. Колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що висновок транспортно-товарознавчої експертизи №626-Е від 08.09.2023р. є належним та допустимим доказом у справі, оскільки експертиза, яка проведена без огляду КТЗ на підставі матеріалів справи, за приписами Методики проведення судової експертизи за наявними даними, необхідними для оцінки, є нормативно допустимою. Апеляційна скарга не містить обгрунтованих доводів щодо невірного розрахунку суми страхового відшкодування, проведеного позивачем на підставі висновку експерта, тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 11 жовтня 2024 року. Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 21 березня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 11 жовтня 2024 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: Я.А. Левик М.М. Шандра