Постанова 4857 № 140/2340/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/2340/24 пров. № А/857/18187/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Запотічний І.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року (головуючий суддя Сорока Ю.Ю., м. Луцьк) у справі №140/2340/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: 29.02.2024 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 року № 889 за період з лютого 2016 року по лютий 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 року №889 за період з лютого 2016 року по лютий 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Позов обґрунтовує тим, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08 лютого 2017 року № 44-ОС старшому прапорщику ОСОБА_1 припинено контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «е» частини 6 статті 26 із застосуванням частини 8 статті 26 в запас та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 у від 10 лютого 2017 року № 30-ос старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено із списків частини та всіх видів забезпечення з 10 лютого 2017 року. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу за період з 17.02.2016 по 10.02.2017 включно проведена з затримкою, оскільки її виплачено лише 14.04.2023 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі № 140/7005/22 у розмірі 28821,52 грн. Зазначає, що під час проходження військової служби йому було проведено нарахування та виплату підйомної допомоги у березні 2016 року у розмірі 4201,10 грн., грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року у розмірі 5571,00 грн. З урахуванням того, що під час проходження військової служби та звільнення з неї позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата підйомної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, яка нараховується з місячного грошового забезпечення проведені без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Крім того, за 2016-2017 рр. у період з лютого 2016 по лютий 2017 року включно позивачу була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889). Розмір щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889 розраховувався у відсотковому співвідношенні до розміру місячного грошового забезпечення, зокрема для військовослужбовців (крім зазначених у підпункті першому цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення. До місячного грошового забезпечення, з якого визначалася винагорода, включалися посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які позивач мав право за займаною ним штатною посадою. Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (пункт шостий Інструкції № 73). З огляду на те, що у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, відповідно нарахування та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги проведено відповідачем виходячи із непроіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо непроведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 року № 889 за період з лютого 2016 року по лютий 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 року № 889 за період з лютого 2016 року по лютий 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення. Крім того, апелянт зазначає, що НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) є установою, що фінансується з Державного бюджету України. Під час проходження військової служби позивачу виплачувалось належне грошове забезпечення, яке обчислювалось та нараховувалось в межах виділених відповідачу коштів. Апелянт вказує на те, що індексація не входить до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовців, а тому допомога на оздоровлення, підйомна допомога та щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою КМУ 889 від 22 вересня 2010 року були виплачені позивачу без урахування індексації. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. Позивач проходив військову службу на посаді старшого прапорщика та перебував на грошовому забезпеченні в ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ). Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08 лютого 2017 року № 44-ОС старшому прапорщику ОСОБА_1 припинено контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «е» частини 6 статті 26 із застосуванням частини 8 статті 26 в запас. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 у від 10 лютого 2017 року № 30- ос старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено із списків частини та всіх видів забезпечення з 10 лютого 2017 року. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року по справі №140/7005/22, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо врахування березня 2015 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.02.2016 по 10.02.2017. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 17.02.2016 по 10.02.2017 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін. На виконання вказаного рішення суду позивачу було нараховано 28 821,52 грн. індексації грошового забезпечення, що підтверджується випискою по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТ БАНК. Під час проходження військової служби та звільнення з неї, позивачу було проведено нарахування та виплату підйомної допомоги у березні 2016 року у розмірі 4 201,10 грн. грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року у розмірі 5 571,00 грн. З урахуванням того, що під час проходження військової служби та звільнення з неї позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22 вересня 2010 року, які нараховуються з місячного грошового забезпечення, проведена відповідачем виходячи із непроіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 розміру грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 з урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року (Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Права, пільги та соціальні гарантії військовослужбовців визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20 грудня 1991 року (Закон № 2011-XII). Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07 листопада 2007 року грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Колегія суддів вказує, що право на грошову допомогу на оздоровлення, виплачену у червні 2016 року, підйомну допомогу, виплачену у березні 2016 року та щомісячну додаткову грошову винагороду за період із березня по грудень 2016 року позивач набув, в цій частині його право було реалізоване, що підтверджується особистою карткою грошового забезпечення №192 за 2016 рік. Разом з тим, спірним питанням є включення до складу цих виплат, індексації грошового забезпечення. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України №1282-XII від 03 липня 1991 року «Про індексацію грошових доходів населення» (Закон №1282-XII). Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року (Порядок №1078). Відповідно до пункту другого Порядку№1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів вважає, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації. При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Субсидіарне застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг. Апеляційний суд зазначає, що позивачу 14.04.2023 виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 17.02.2016 по 10.02.2017 у розмірі 28 821,52 грн., що підтверджується випискою по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТ БАНК. Також, колегія суддів зазначає, що розрахунок таких виплат, як щомісячної додаткової грошової винагороди, підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення було проведено без включення сум індексації до розрахунку таких виплат. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо непроведення перерахунку та невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 року №889 за період з лютого 2016 року по лютий 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2016 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та щомісячної додаткової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ від 22.09.2010 року №889 за період з лютого 2016 року по лютий 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі № 140/2340/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний