LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854420/21412/24

від 08.10.2024 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/21412/24 Перша інстанція: суддя Скупінська О.В., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі № 420/21412/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, ВСТАНОВИВ: 05.07.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС в Одеській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків у якій заявник просить суд підтвердити обґрунтованість рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04.07.2024. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.07.2024 заяву Головного управління ДПС в Одеській області до ФОП ОСОБА_1 про застосування умовного адміністративного арешту майна повернув заявнику, роз`яснивши, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно реєстраційно-моніторінгової картки вхідного документа системи «УДО» ДПС України ухвала суду першої інстанції про залишення заяви без руху надійшла до контролюючого органу лише об 08.07.2024 9:21:00 за вхідним №33960/5 та направлено до відповідального структурного підрозділу лише об 10:18 та в подальшому 11:45. Контролюючий орган вжив вичерпний перелік заходів щодо найскорішого направлення платіжної інструкції за для усунення недоліків заяви контролюючого органу з урахуванням численних повітряних тривог, що були оголошені 08.07.2024 на території України та Одеського області безпосередньо, також перебої в системі енергетичного живлення суттєво ускладнює оперативність відпрацювання процесуальних моментів, однак контролюючий орган все ж вживає відповідні заходи та просить суд врахувати відповідні обставини, що сталися не з волі податкового органу, та чинять перешкоджання оперативності здійснення заходів. Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, надав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що 08.07.2024 повітряна тривога оголошена в робочий час з 09:45 - 11:35 01 год. 49 хв. з 14:20 - 14:58 37 хв. тобто ГУ ДПС в Одеській області мало можливість залучити доказ сплати судового збору у вигляді Платіжної інструкції № 2112 від 05.07.2024 до 12-00 08.07.2024. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про підтвердження обґрунтованість рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна, згідно з рішенням Головного управління ДПС в Одеській області від 04.07.2024. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 залишено без руху заяву Головного управління ДПС в Одеській області до ФОП ОСОБА_1 про застосування умовного адміністративного арешту майна та надано заявнику строк для усунення недоліків до 12 год. 00 хв. 08.07.2024 та роз`яснено, що в іншому випадку заява буде повернута заявнику. Про прийняття вказаної ухвали представника Головного управління ДПС в Одеській області було повідомлено шляхом направлення її копії на адресу електронної пошти 05.07.2024 (а.с.24). Також, копію вказаної ухвали було доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС в Одеській області 05.07.2024 (а.с.25). Тобто судом першої інстанції були використані всі засоби зв`язку з Головним управлінням ДПС в Одеській області, що наявні у матеріалах справи, для повідомлення позивача про залишення позовної заяви без руху. Однак недоліки, які зазначені в ухвалі від 05.07.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області у визначений суддею строк усунені не були. Також станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції жодних документів від позивача на її виконання до суду не надходило. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність повернення заяви Головному управлінню ДПС в Одеській області. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України. Зокрема, положеннями частини 2 вказаної статті встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, перелік документів, що додаються до позовної заяви, визначено статтею 161 КАС України. Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону. Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За положеннями частини третьої статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є наявність одночасної сукупності наступних умов:1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом. Колегія суддів зазначає, що в ухвалі суду першої інстанції про залишення заяви без руху заявнику було надано строк для усунення недоліків до 12 год. 00 хв. 08.07.2024 та роз`яснено, що в іншому випадку заява буде повернута заявнику. З урахуванням категорії справи, строк для усунення недоліків у три дні є достатнім. Відповідно до відомостей КП «ДСС» ухвалу про повернення заяви ГУ ДПС в Одеській області було підписано суддею 08.07.2024 о 12:46:47 год. Натомість заява про усунення недоліків від ГУ ДПС в Одеській області надійшла до Одеського окружного адміністративного суду у системі «Електронний Суд» 08.07.2024 о 16:19. З огляду на вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу, оскільки вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 05.07.2024 залишились не виконаними, а недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті. Відхиляючи доводи апеляційної скарги, що ухвала суду першої інстанції про залишення заяви без руху надійшла до контролюючого органу лише об 08.07.2024 9:21:00 за вхідним №33960/5 та направлено до відповідального структурного підрозділу лише об 10:18 та в подальшому 11:45 та те, що контролюючий орган вжив вичерпний перелік заходів щодо найскорішого направлення платіжної інструкції за для усунення недоліків заяви контролюючого органу з урахуванням численних повітряних тривог, колегія суддів зазначає про таке. Так відповідно довідки про доставку електронного листа (а.с.25,об) документ в електронному вигляді "Ухвала без руху" від 05.07.24 по справі № 420/21412/24 (суддя Скупінська О.В.) було надіслано одержувачу Головне управління ДПС в Одеській області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 05.07.24 20:05. Між тим, платіжна інструкція яку направив заявник 08.07.2024 на виконання умов ухвали суду датована 05.07.2024, та проведена банком 07.07.2024. Колегія суддів зазначає, що станом на момент постановлення ухвали про повернення заяви від 08.07.2024 жодних документів від позивача на її виконання до суду не надходило, як і не надходило заяви про продовження строку для усунення недоліків. Тобто, з урахуванням того, що на момент настання строку для усунення недоліків ( 08.07.2024, 12:00), податковий орган, не звернувся до суду із заявою про продовженням строку для усунення недоліків, та не надав квитанцію про сплату судового збору відповідно суд правомірно повернув заяву. Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Для цього ГУ ДПС в Одеській області як особа, зацікавлена у поданні позову, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов`язків. Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи. Тож, колегія суддів зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження. У апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що не могло звернутися до суду з платіжною інструкцією у строки, встановлені судом, посилаючись, зокрема, на введення в Україні воєнного стану, а також на відключення електроенергії, що цим спричинено. Між тим, апеляційний суд нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (за для визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною. Указані ж доводи апелянта є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами. Тотожний підхід був застосований Верховним Судом 06.06.2024 при розгляді справи № 400/3941/23 . Принагідно слід зазначити, що відповідно до наданої заявником платіжної інструкції не неможливо установити щодо якої справи сплачено судовий збір згідно квитанції від 05.07.2024. Неповнота відомостей, зазначених в призначенні платежу квитанції не дає можливості ідентифікувати, щодо якої справи сплачено судовий збір 05.07.2024. Щодо належності заповнення реквізитів платіжного документа варто також звернути увагу на правову думку Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 905/1057/18, а також в ухвалі від 23.03.2021 року у справі 280/3218/20. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін. Керуючись ст.ст. 242, 294, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі № 420/21412/24- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький Судді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»