Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/10237/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/10237/23 Суддя (судді) першої інстанції: Ткаченко О.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 жовтня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Ключкович В.Ю. Парінов А.Б. за участі: секретар с/з Кващук Т.А. позивач ОСОБА_4 пр-к позивача Якуба Г.О. пр-к відповідача Стаценко О.О. пр-к відповідача Роєнко О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_4 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15.06.2023 №1064 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення зі служби в поліції інспектора з реагування патрульної поліції ВП № 2 (смт Ріпки) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_4 ; - зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Чернігівській області поновити капітана поліції ОСОБА_4 на посаді інспектора з реагування патрульної поліції ВП №2 (смт Ріпки) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.06.2023 до дати постановлення судового рішення. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що до нього застосовано найбільш суворе дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, хоча він службову дисципліну не порушував, 09.06.2023 на законних підставах залишив місце несення служби, а відповідний дозвіл йому надав безпосередній керівник. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 26 квітня 2024 року. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року справу на підставі ч. 2 ст. 311 КАС України призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року призначено апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року до розгляду в судовому засіданні на 02 жовтня 2024 року. Також, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 02 жовтня 2024 року о 10:20 у справі №620/10237/23 в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon». Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили апеляційну скаргу задовольнити. Представники відповідача у судовому засіданні повністю заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, капітан поліції ОСОБА_4 (0054030) проходив службу в Національній поліції України на посаді інспектора з реагування патрульної поліції ВП №2 (смт Ріпки) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області. Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 09.06.2023 №810 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» за фактом надзвичайної події за участю окремих поліцейських ВП №2 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, що мала місце 09 червня 2023 року, призначено службове розслідування (а.с.27). За наслідками службового розслідування та зібраних матеріалів складено висновок службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю поліцейських ВП № 2 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, яка зареєстрована в ІТС ІПНП (журнал ЄО) ВП №2 за № 1637 від 09.06.2023, який затверджений 14.06.2023 начальником ГУНП в Чернігівській області (а.с. 28-51, 91-114). На підставі висновків службового розслідування, наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 15.06.2023 №1064 інспектора з реагування патрульної поліції ВП №2 (смт Ріпки) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, транспортної дисципліни, неналежне виконання посадових (функціональних) обов`язків, що виразилися у порушенні вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIIІ, п. 3 Розділу VІІ, п. 3,8,9,13 Розділу VIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої Наказом МВС України від 27.04.2020 №357, п.п. 4 п.4 розділу ІV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440 (а.с.147). Вважаючи вищевказаний наказ відповідача протиправним, а звільнення незаконним, ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію від 02.07.2015 №580-VIII» (далі - Закон № 580-VIII). Частиною 1 статті 1 Закону №580-VIII встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Припасами ч.1 ст.2 Закону №580-VIII визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Частиною 1 ст.6 Закону №580-VIII визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно із частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Частиною першою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. У відповідності до приписів статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки». Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року по справі №815/4478/16. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут). Згідно із частинами першою, другою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно із частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. При цьому, згідно з частиною другою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. У контексті положень частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Положеннями статті 14 Закону Дисциплінарного статуту встановлено наступне. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до положень статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російською федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває на момент розгляду даної справи. Розділом V Дисциплінарного статуту визначено особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану. Так, згідно ст. 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. Як вбачається з матеріалів справи, службове розслідування, за наслідками якого відповідачем прийнято оскаржувані накази, розпочато відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Чернігівській області від 09.06.2023 №810. Так, проведення службового розслідування розпочато за фактом надходження 09.06.2023 о 06:28 на лінію « 102» ГУНП в Чернігівській області повідомлення про те, що за адресою: с. Кукари, Любецької ОТГ, Чернігівського району, на польовій дорозі підірвався автомобіль, в наслідок чого постраждало двоє людей. Дане повідомлення зареєстроване в журналі ЄО ВП № 2 за №1637 від 09.06.2023. В подальшому до управління головної інспекції ГУНП в Чернігівській області надійшла інформація щодо загибелі поліцейського з реагування патрульної поліції ВП №2 (смт. Ріпки) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_5 та поранення інспектора з РПП ВП №2 (смт. Ріпки) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_4 , які, попередньо перебуваючи в салоні автомобіля марки «ВАЗ 2121-Нива» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням капітана поліції ОСОБА_4 та рухаючись по полю поблизу с. Кукари, Любецької ОТГ, Чернігівського району, на відстані близько 300м від населеного пункту, здійснили наїзд на вибуховий пристрій. У ході проведення службового розслідування під час виїзду до місця дислокації ВП №2 встановлено, що 08.06.2023 о 08.00 старший сержант поліції ОСОБА_5 та капітан поліції ОСОБА_4 заступили на добове чергування (відповідно до графіку чергувань, затвердженого від 02.06.2023 № 2538/124/48/23) та спільно несли службу у складі ГРПП «Мурава-100» вказаного відділення поліції на службовому автомобілі марки «MITSUBISHI OUTLANDER» н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні) з обслуговуванням зони смт Ріпки. При цьому капітан поліції ОСОБА_4 був відповідальним від керівництва зазначеного ВП № 2 (смт. Ріпки). Крім того, із зібраних матеріалів встановлено, що 08.06.2023 близько 19:00 до начальника ВП № 2 підполковника поліції ОСОБА_6 підійшов капітан поліції ОСОБА_7 та попросив дозволу раніше покинути несення служби (у зв`язку з сімейними обставинами), також вищевказаний поліцейський повідомив, що з ним покине несення служби старший сержант поліції ОСОБА_5 , на що підполковник поліції ОСОБА_6 відповів, що в разі спокійної оперативної обстановки (відсутності повідомлень) останні можуть залишити місце служби о 07:00. Після цього капітан поліції ОСОБА_4 повідомив старшому інспектору-черговому про усну домовленість з підполковником поліції ОСОБА_6 щодо залишення ним та ОСОБА_5 09.06.2023 місця несення служби раніше, у зв`язку з сімейними обставинами. В подальшому, близько 03:40 капітан поліції ОСОБА_4 та старший сержант поліції ОСОБА_5 відпрацювали виклик щодо спрацювання тривожної сигналізації в магазині «Галантерея» смт. Ріпки (ЄО № 1636), приїхали до території відділення поліції. З пояснень помічника чергового ВП №2 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_8 встановлено, що близько 05:00 год 09.06.2023 капітан поліції ОСОБА_4 та старший сержант поліції ОСОБА_5 прийшли до чергової часини та повідомили, що будуть здавати табельну та автоматичну зброю до кімнати зберігання зброї. В подальшому, о 5:14 помічник чергового ВП № 2 старший сержант поліції ОСОБА_8 зателефонував на службовий телефон старшому інспектору ВДС УОАЗОР ГУНП в Чернігівській області майору поліції ОСОБА_9 та повідомив, що у зв`язку з тим, що на службовому автомобілі марки «MITSUBISHI OUTLANDER» н.з. НОМЕР_2 пробито колесо, то виклики буде здійснювати інший наряд ГРПП «Мурава-200», на що диспетчер « 102» повідомив, щоб наряд «Мурава-100» виставив службове завдання (вищевказане підтверджується аудіозаписом розмови), але дана вказівка була проігнорована. Вивченням службової документації та відеозаписів з камер відеоспостереження, розташованих у приміщенні та на фасаді адміністративного будинку відділення поліції, з`ясовано, що 09.06.2023 капітан поліції ОСОБА_4 та старший сержант поліції ОСОБА_5 здали до кімнати зберігання зброї свою автоматичну табельну вогнепальну зброю і спецзасоби та о 05:17 покинули територію ВП на автомобілі марки «ВАЗ 2121-Нива» д.н.з. НОМЕР_3 , червоного кольору, на даху якого знаходився ПВХ човен (згідно відеозапису). Таким чином, матеріалами службового розслідування підтверджується те, що безпосередній керівник позивача ОСОБА_6 дозволив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поїхати додому за сімейними обставинами о 07:00 год. 09.06.2023. Наразі, капітан поліції ОСОБА_4 самоусунувся від виконання службових обов`язків та самовільно, разом зі старшим сержантом поліції ОСОБА_5 , покинув місце несення служби задовго до часу, визначеного керівником, та без дотримання умов, які були поставлено йому безпосереднім керівником. Крім того, капітан поліції ОСОБА_7 , будучи відповідальним від керівництва, незаконно та безпідставно відкликав наряд «Мурава-200» з зони обслуговування (Любецької ОТГ) з метою залишення місця несення служби, та був відсутній на місці несення служби, будучи відповідальним від керівництва ВП №2. Отже, проведеним службовим розслідуванням встановлено факт грубого порушення службової дисципліни, неналежне виконання посадових (функціональних) обов`язків інспектором з реагування патрульної поліції ВП №2 (смт Ріпки) Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області капітан поліції ОСОБА_4 , що виразилися у порушенні вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIIІ, п. 3 Розділу VІІ, п. 3,8,9,13 Розділу VIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої Наказом МВС України від 27.04.2020 №357, п.п. 4 п.4 розділу ІV Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, а саме : безпідставне відкликання наряду «Мурава-200» з зони обслуговування (Любецької ОТГ) з метою залишення місця несення служби; відсутность на місці несення служби будучи відповідальним від керівництва ВП №2; невнесення змін до планшетного пристрою стосовно зміни нарядів, які перебувають на добовому чергуванні. Таким чином, службове розслідування відносно позивача розпочато з урахуванням підстав, визначених положеннями Закону № 2337-VIII. Висновок службового розслідування, сформований з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції, вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами. Згідно з матеріалами службового розслідування, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції за дії, розцінені відповідачем як дисциплінарний проступок, що були виявлені відповідачем під час проведення службового розслідування. Щодо посилань позивача на те, що 09.06.2023 він на законних підставах залишив місце несення служби, а відповідний дозвіл йому надав безпосередній керівник, колегія суддів до уваги не бере оскільки, будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам відсутності позивача на службі позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи - не встановлено. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оспорюваний наказ є правомірним та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним з вчиненим проступком. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 12.12.2019 у справі №816/70/16, від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18. Колегія суддів звертає увагу, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Отже, дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.12.2020 року у справі № 802/2046/18-а та у постанові Верховного суду від 16.10.2020 року у справі № 814/2622/13-а. Наразі, матеріалами справи підтверджується факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, невиконання посадових (функціональних) обов`язків в частині самоусунення з 05:17 год. 09.06.2023 від виконання службових обов`язків. Судом першої інстанції правильно взято до уваги, що на виконання доручення ГУНП в Чернігівській області від 27.02.2023 №27д/124/01/51/2023 «Про заходи щодо покращення стану дотримання дисципліни та законності серед поліцейських ГУНП в Чернігівській області» капітан поліції ОСОБА_4 ознайомлювався з вимогами керівництва (а.с.130). Також, на виконання доручення ГУНП в Чернігівській області від 02.12.2022 №130д/124/01/51/2022 «Про додаткові заходи щодо покращення стану дотримання дисципліни та законності серед поліцейських ГУНП в Чернігівській області», капітан поліції ОСОБА_4 ознайомлювався з вимогами керівництва (а.с.127). Окрім цього, капітан поліції ОСОБА_4 ознайомлений з вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 №507 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», про що свідчить його підпис на зобов`язанні (а.с.131). Щодо доводів апелянта, про його звільнення під час перебування на лікарняному, колегія суддів звертає увагу, що оскаржуваним наказом не визначено дату звільнення позивача, а лише визначено вид дисциплінарного стягнення, до якого притягується позивач. Звільнення позивача з виключенням зі списків особового складу відбулося на підставі наказу ГУНП від 22.06.2023 №287 о/с, який позивачем не оскаржується. Також, надаючи оцінку співмірності застосованого дисциплінарного стягнення, колегія суддів враховує , що 06.05.2023 позивач вже притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани на підставі наказу Чернігівського районного управління ГУНП в Чернігівській області №56 від 03.05.2023. Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Інша частина тверджень та посилань сторін судовою колегією не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 229, 243, 287, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 07.10.2024р.)