Постанова 4855 № 620/4320/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4320/22 Головуючий у І інстанції - Непочатих В.О., Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Бужак Н.П., Собківа Я.М., за участюсекретаря Ольховської М.Г., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Кашуби М.О., представника відповідача Роєнка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом,в якому просив: - скасувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 09.06.2022 № 487 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції на капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору публічного порядку відділу превенції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області; - скасувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 10.06.2022 № 273 о/с «по особовому складу» в частині звільнення його зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»; - поновити його на посаді старшого інспектора сектору публічного порядку відділу превенції Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області з 15.06.2022; - стягнути з ГУНП в Чернігівської області на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.06.2022 по 07.07.2022 у сумі 9512,80 грн. На обґрунтування позовних вимог вказує, що висновки службового розслідування від 11.05.2022 про те, що він з 22.03.2022 по 11.04.2022 був незаконно відсутнім за місцем несення служби та покинув межі Чернігівського гарнізону без відома керівництва ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, не відповідають дійсності, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів відсутності його на робочому місці в матеріалах службової перевірки немає. Наголошує, що у вказаний період він знаходився у м. Чернігові постійно та ніс службу відповідно до графіків з 24.02.2022 по 10.04.2022 в мікрорайоні «Єськова-Стрілецька», при цьому, вказівок з`являтися у приміщенні ЧРУП ГУНП в Чернігівській області до 10.04.2022 не отримував. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено. При цьому, суд дійшов висновку, що відповідачем не було наведено належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення службової дисципліни таненалежного виконання службових обов`язків позивачем, які відображені у висновку службового розслідування. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені адміністративного позову. В обгрунтування апеляційної скарги вказується провідсутністьстаршого інспектора сектору публічного порядку відділу превенції ЧРУП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1 на службі та невиконання ним службових обов`язків під час дії правового режиму воєнного стану на території України, а саме у період з 22.03.2022 по 11.04.2022. Апелянт стверджує, що матеріалами службового розслідування повністю підтверджується факт безпідставної відсутності позивача на службі, самоусунення від виконання обов`язків, визначених законодавством для Національної поліції України, та здійснення заходів з протидії військової агресії РФ проти України. При цьому, у період посиленого (надзвичайного) варіанту несення служби, воєнного стану, право надати дозвіл поліцейському залишити територію гарнізону або підрозділу, місця дислокації підрозділу, звільнити від обов`язків несення служби належить до виключної компетенції керівника органу поліції на підставі поданого рапорту. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вказуючи про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, наполягав на її задоволенні, в той час, як позивач та його представник проти цього заперечували, просили залишити рішення суду без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Так, судом установлено і вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді старшого інспектора сектору публічного порядку відділу превенції Чернігівського районного управління ГУНП в Чернігівській області. Наказом Національної поліції України від 23.02.2022 № 171 на виконання Указу Президента України № 63/2022 від 23.02.2022 особовий склад Національної поліції переведено на посилений варіант службової діяльності в надзвичайний (позаплановий) режим. Начальником СПП ВП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції ОСОБА_2. начальнику ЧРУП ГУНГ в Чернігівській області було подано рапорт (без дати) про те, що ОСОБА_1 з 22.03.2022 був відсутній за місцем несення служби та без відома керівництва ЧРУП ГУНП в Чернігівській області покинув межі Чернігівського гарнізону та не виходить на зв`язок. 07.04.2022 начальник ЧРУП ГУНП в Чернігівській області подав рапорт на ім`я начальника ГУНП в Чернігівській області щодо відсутності станом на 02.04.2022 за місцем несення служби ОСОБА_1 та залишення ним межі Чернігівського гарнізону без відома керівництва ЧРУП ГУНП в Чернігівській області. За фактами, викладеними в рапорті, наказом ГУНП в Чернігівській області від 12.04.2022 № 528 було призначено службове розслідування, за наслідками якого та зібраних матеріалів складено висновок службового розслідування, що був затверджений 11.05.2022 начальником ГУНП в Чернігівській області В. Нідзельським. Як зазначено у висновку, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 з 22.03.2022 перебував на території м. Чернігів. У подальшому, отримавши табельну вогнепальну зброю, лишився за місцем свого проживання у м. Чернігів, при цьому, всупереч Присязі працівника поліції, самоусунувся від виконання своїх службових обов`язків поліцейського, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», зокрема, на території м. Чернігів, чим допустив грубе порушення службової дисципліни, невиконання своїх посадових (функціональних) обов`язків, порушення вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», присяги працівника поліції. Дисциплінарна комісія ГУНП в Чернігівській області рекомендувала за недотримання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, у частині відсутності на службі та невиконання службових обов`язків під час дії правового режиму воєнного стану на території України, у період з 22.03.2022 по 11.04.2022, притягнути старшого інспектора сектору публічного порядку відділу превенції ЧРУП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 09.06.2022 № 487 капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни, невиконання посадових (функціональних) обов`язків, недотримання вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції у частині відсутності на службі та невиконання службових обов`язків під час дії правового режиму воєнного стану на території України, у період з 22.03.2022 по 11.04.2022. Даний вид стягнення реалізований наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 10.06.2022 № 273 о/с, яким ОСОБА_1 з 14.06.2022 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Задовольняючи адміністративнийпозов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, не довів суду, що діяв правомірно, отже оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанціїз огляду на наступне. Так, відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон№ 580-VIII) національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно ч.3 ст. 11 цього Закону, рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч.1 ст. 59 Закону№ 580-VIII). Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 6 ч.1 ст. 77 Закону№ 580-VIII). В силу п.п. 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Згідно ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до ч.3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону, зобов`язує поліцейського, серед іншого: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки. З метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), з вимогами яких, згідно з п. 4 розділу І, особу ознайомлюють під час прийняття на службу до поліції. У відповідності до п. 1 розділу ІІ Правил, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. При цьому, частини 1, 3, 4 та 10 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачають, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Згідно ч.ч.1, 2, 4, 7, 10, 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок проведення службових розслідувань). Так, відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Пунктами 7, 8 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань передбачено, що розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п. 2 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань). З аналізу наведених норм Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань слідує, що підставою для призначення службового розслідування є повідомлення поліцейських, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, а розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться або у формі письмового провадження, або у відкритому засіданні, при цьому рішення про проведення розгляду справи у відкритому засіданні приймається керівником, який призначив службове розслідування, про що повинно бути вказано у наказі про призначення службового розслідування. Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан. З оглядну на викладене, всі поліцейські з 24.02.2022 зобов`язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу та виконувати свої безпосередні функціональні обов`язки, в тому числі і завдань щодо захисту, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України. Як установлено судом, підставою та основним доказом, на якому ґрунтується висновок службового розслідування, став рапорт начальника СПП ВП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2. про те, що ОСОБА_1 з 22.03.2022 відсутній за місцем несення служби, без відома керівництва ЧРУП ГУНП в Чернігівській області покинув межі Чернігівського гарнізону та не виходить на зв`язок. При цьому, допитаний в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що він в лютому, березні спілкувався з позивачем по телефону, а на початку квітня написав рапорт про відсутність позивача на службі, про що дізнався від працівника відділу кадрів по телефону, але хто йому телефонував не знає. Також пояснив суду, що рапорт він написав 23.03.2022 у своєму службовому кабінеті. Після 23.03.2023 позивач отримував грошове забезпечення та додаткову винагороду за поданням керівництва. Підтвердив, що графіки по охороні громадського порядку під час воєнного стану та бойових дій в м. Чернігові у мікрорайоні «Єськова-Стрілецька» підписував особисто. Також, судом першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,які зазначили, що позивач здійснював чергування в мобільній групі до якої входили мешканці мікрорайону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », допомагав громадянам, охороняв громадський порядок. Протягом лютого-квітня 2022 року вказаний мікрорайон не залишав. Свідок ОСОБА_6 , який працює заступником начальника ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, в судовому засіданні пояснив, що доступу до службових кабінетів (м. Чернігів, вул. Шевченка) не було до травня 2022 року, оскільки там знаходилися військовослужбовці Збройних Сил України. В березні він особисто приїжджав до позивача в мікрорайон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з метою отримання консультації стосовно прицілу до зброї. При цьому, факт закріплення позивача за мікрорайоном « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підтверджується копіями графіків по охороні громадського порядку під час воєнного стану та бойових дій в м. Чернігові у мікрорайоні «Єськова-Стрілецька», які підписані особисто ОСОБА_2 і останнім не спростовані. В свою чергу, службове розслідування проведено поверхнево, неповно, обставини, про які зазначав ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях під час службового розслідування, Комісією не перевірялись, що не заперечував і представник апелянта в судовому засіданні. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, зібраними у справі доказами підтверджується факт того, що позивач у період з 24.02.2022 по 10.04.2022, виконував обов`язки поліцейського по охороні публічного порядку в мікрорайоні «Єськова-Стрілецька»,згідно графіків чергувань, затверджених його безпосереднім керівником, місця дислокації підрозділусамовільно не залишив, отримував грошове забезпечення та додаткову винагороду. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області- залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Постанова в повному обсязі складена і підписана 11.10.2023. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: Н.П.Бужак Я.М.Собків