Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1824/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/1824/22 пров. № А/857/11330/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Ніколіна В.В., Большакової О.О., за участю секретаря судового засідання Рибачука А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року (головуючий суддя Григорук О.Б., м. Івано-Франківськ, повний текст складено 18.07.2022) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказів,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 24.03.2022 № 118 о/с в частині звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про застосування дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 24.03.2022 № 249 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника районного територіального (відокремленого) підрозділу ГУНП в Івано-Франківській області. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить скасувати таке та прийняти нове, яким позов задовольнити. В апеляційній скарзі зазначає, що Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України. Порядок проведення службового розслідування дисциплінарною комісією визначено розділом V згаданого вище Порядку №893. Згідно п. 1,2, 4, 7, 13, 14, 16, 17 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних. Письмове пояснення підписують особа, яка отримувала пояснення, та особа, яка надала пояснення, із зазначенням дати його надання. Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що належно повідомлений. У цьому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі, а поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень. Виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою - десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення. В акті обов`язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови. Акт про відмову надати пояснення реєструється в службі діловодства (канцелярії) органу (підрозділу, закладу, установи) поліції, ЗВО, в якому утворена дисциплінарна комісія, та долучається до матеріалів службового розслідування. Згідно ч.ч. 6-10 ст. 18 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів. Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень. З викладеного слідує, що під час проведення службового розслідування у разі відсутності поліцейського на службі його виклик для надання пояснень є обов`язковим і здійснюється шляхом надсилання такого виклику рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. З огляду на викладені вище положення законодавства вбачається, що процедура проведення службового розслідування не була дотримана, оскільки лист з повідомленням про виклик поліцейського для надання пояснень було отримано після закінчення службового розслідування та прийняття наказу про звільнення зі служби в поліції. Таким чином, накази ГУНП в Івано-Франківській області від 24.03.2022 №118 про звільнення ОСОБА_1 з роботи та наказ ГУНП в Івано-Франківській області (номер наказу та дата -невідомі) про застосування дисциплінарного стягнення відносно позивача у вигляді звільнення були прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Дисциплінарним статутом та Порядком №893, Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано висновків Верховного Суду викладених у постанові ВС від 11.03.2020 у справі № 459/2618/17 щодо поважних причин невиходу на роботу. Рішення про звільнення має ґрунтуватись на відповідній правовій підставі. Підставою для звільнення позивачі зі служби в поліції визначено п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліцію» згідно якого, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту). Апелянт зазначає, що він не виходив на роботу у зв`язку з перебуванням на лікарняному, що є поважною причиною відсутності працівника (поліцейського) на роботі та не може бути підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Вказане, підтверджується і практикою Верховного Суду, зокрема згідно постанови ВС від 11.03.2020 року у справі № 459/2618/17, причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов`язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров`я. Відсутність працівника за станом здоров`я може підтверджуватися не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами (Ухвала Верховного Суду України від 31 жовтня 2002 року у справі № 6-1000бкс02). Крім того, позивач неодноразово інформував керівництво про перебування ним на лікарняному, а також позивачем було скеровано ряд рапортів до начальника ГУНП в Івано-Франківській області, полковника поліції Сергія Безпального з повідомленням про перебування на лікарняному та проханням надсилати кореспонденцію за місцем фактичного проживання. Судом першої інстанції не враховано те, що відповідачем порушено порядок виконання дисциплінарних стягнень. Крім порушення порядку накладення дисциплінарних стягнень, ГУНП в Івано- Франківській області також порушило порядок виконання дисциплінарного стягнення, що урегульований нормами статті 22 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Так, позивача було ознайомлено зі змістом наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення в усній формі в приміщенні лікарні, де позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з травмою руки, від отримання наказу позивач відмовився у зв`язку з тим, що процедура виконання дисциплінарних стягнень була порушена, зокрема з огляду на неналежне місце надання наказу до ознайомлення. Згідно ч.4 статті 22 цього Закону, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. А у випадку якщо «службовим розслідуванням» було встановлено, що позивач був відсутній на службі без поважних причин, згідно частини 5 статті 22 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», за відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського. Апелянт зазначає, що ні наказ про звільнення зі служби, ні витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення позивачу направлено не було. З приводу цього, звертає увагу на те, що ОСОБА_1 у рапорті від 15.04.2022, скерованому начальнику ГУНП в Івано-Франківській області полковнику поліції Сергію Безпальку було повідомлено про місце фактичного проживання - АДРЕСА_1 . Відповідно до частини 1 статті 24 «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Згідно ч.5 статті 24 «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», у разі поновлення порушених прав поліцейського у судовому порядку вищий керівник зобов`язаний негайно вжити заходів до поновлення прав поліцейського, усунення обставин, що призвели до таких порушень, та притягти до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відповідності до вимог ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебував на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області. На підставі рапорту начальника Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області полковника поліції Міровського П.І., відповідачем прийнято наказ №227 від 03.03.2022, яким призначено службове розслідування за фактом невиходу позивача на робоче місце в період з 24.02.2022, визначено склад дисциплінарної комісії (а.с. 74). 24.03.2022 начальником ГУНП в Івано-Франківській області затверджено Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни капітаном поліції ОСОБА_1 , яким встановлено вчинення позивачем порушення службової дисципліни в частині відсутності на службі за місцем дислокації підрозділу та неповідомлення про своє місцезнаходження та про причини відсутності на службі під час воєнного стану на території України, що підтверджено актами про відсутність на службі, та вирішено застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби (а.с. 63-73). Наказом №249 від 24.03.2022 Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог пп. 1, 2, 6 п.1 ст. 18, п.1 ст. 64 Закону України Про Національну поліцію, п.1 пп.1, 2, 3, 4, 5, 6 п.3 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пп.2 п.1, п.2 розділу І, пп.1, 2, 12 п.1 розділу ІІ, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських п.11 розділу ІІІ Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень Національної поліції України, п.9 розділу ІІ Порядку оформлення , обліку, видачі спеціальних жетонів поліцейським, застосовано до начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби (а.с. 60, 61). 24.03.2022 згідно наказу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №118 о/с на підставі частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції з 24.03.2022, з виплатою компенсації за 5 діб невикористаної чергової відпустки (а.с. 59). Розглядаючи спір, суд першої інстанції врахував, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про Національну поліцію національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно з частиною першою статті 59 Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. В силу пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України Про Національну поліцію поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Згідно частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону, зобов`язує поліцейського, серед іншого: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки. З метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, з вимогами яких, згідно з пунктом 4 розділу І, особу ознайомлюють під час прийняття на службу до поліції. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Частини перша, третя, четверта та десята статті 14 Дисциплінарного статуту передбачають, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Згідно частин першої, другої, четвертої, сьомої, десятої, п`ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок проведення службових розслідувань). Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно пунктів 7, 8 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб. Пунктом 2 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. З огляду на це правильним є висновок, що підставою для призначення службового розслідування є повідомлення поліцейських, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, а розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться або у формі письмового провадження, або у відкритому засіданні, при цьому рішення про проведення розгляду справи у відкритому засіданні приймається керівником, який призначив службове розслідування, про що повинно бути вказано у наказі про призначення службового розслідування. Судом з`ясовано, що згідно Висновку службового розслідування, 03.03.2022 на розгляд керівництву ГУНП в Івано-Франківській області подано рапорт начальника Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області полковника поліції Петра Міровського за фактом відсутності на службі ОСОБА_1 з 24.02.2022, також у рапорті зазначено, що ОСОБА_1 на зв`язок не виходив, на неодноразові телефонні дзвінки керівників підрозділів Івано-Франківського РУП не відповідав, про своє місцеперебування нікого не повідомляв про що складені акти про відсутність на службі. Також рапортом повідомлено, що працівники Калуського РВП ГУНП відвідували за місцем проживання вказаного поліцейського, однак останній був відсутній. Згідно матеріалів справи 03.03.2022 на підставі рапорта начальника Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області полковника поліції Міровського П.І. за фактом відсутності на службі ОСОБА_1 , Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області прийнято наказ №227 від 03.03.2022, яким призначено службове розслідування за фактом невиходу капітана поліції ОСОБА_1 на робоче місце в період з 24.02.2022, визначено склад дисциплінарної комісії (а.с. 74). У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням з даного приводу Указом Президента України від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану в Україні, наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 24.02.2022 № 67 Про переведення особового складу ГУНП в Івано-Франківській області на посилений варіант службової діяльності та ситуаційного центру в надзвичайний (позаплановий) режим діяльності особовий склад ГУНП в Івано-Франківській області переведений на посилений варіант службової діяльності. Статтею 18 Закону України Про Національну поліцію встановлено обов`язок поліцейського інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно пункту 5 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський зобов`язаний вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника. Службовим розслідуванням встановлено відсутність позивача на службі, про що складено акти №1 від 24.02.2022, №2 від 25.02.2022, №3 від 26.02.2022, №4 від 27.02.2022, №5 від 28.02.2022, №6 від 01.03.2022, №7 від 02.03.2022, №8 від 03.03.2022, №9 від 14.03.2022, №10 від 15.03.2022, №11 від 22.03.2022, №12 від 23.03.2022, №13 від 24.03.2022 (а.с. 79-91). Вказані акти також містять інформацію про те, що ОСОБА_1 на телефонні дзвінки не відповідає, та про своє місцеперебування нікого не повідомляв. Про вказані обставини також повідомили та підтвердили особи, які надали пояснення у ході дисциплінарного провадження, зокрема, полковник поліції ОСОБА_2 , підполковник поліції ОСОБА_3 , полковник поліції ОСОБА_4 , підполковник поліції ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_6 (а.с. 94-98). У ході проведення службового розслідування з серед інших відповідей на запити Головного управління Національної поліції в Івано-Франківські області Комунальним некомерційним підприємством Калуський міський центр первинної медико-санітарної допомоги Калуської міської ради №97/01-15 від 11.03.2022 було повідомлено відповідача, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на амбулаторному лікуванні в травматолога з 24.01.2022 по 04.02.2022, в терапевта з 16.02.2022 по 24.02.2022, в травматолога з 25.02.2022 по 11.03.2022 (а.с. 102). Також 31.03.2022 Комунальне некомерційне підприємство Центральна районна лікарня Калуської міської ради повідомила відповідача, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні з 11.03.2022 по 24.03.2022 (а.с. 109). Як зазначалось судом, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на території України введено воєнний стан. Разом з тим, не дивлячись на наведені вище обставини, позивач був відсутній на службі за місцем дислокації підрозділу та не повідомив відповідача про своє місцеперебування та про причини такої відсутності на службі в період з 24.02.2022 по 09.04.2022. Суд першої інстанції врахував, що позивачем подано рапорти адресовані начальнику ГУНП в Івано-Франківській області 09.04.2022 та 15.04.2022, при цьому, вірно вважав, що подання таких рапортів не свідчить про дотримання позивачем обов`язку невідкладно повідомити про причини відсутність позивача на службі з 24.02.2022 (а.с. 25,27). Крім того, що матеріали справи містять інформацію про повідомлення позивача про проведення службового розслідування щодо нього та виклик для надання пояснень, а також надіслання повідомлення листом, зокрема в матеріалах справи міститься рапорт Голови дисциплінарної комісії В. Данька від 11.03.2022 (а.с. 110). З огляду на встановлені обставини в справі, суд правильно відхилив доводи позивача щодо відсутності доказів вчинення ним дисциплінарного проступку та неналежного проведення службового розслідування. Суд першої інстанції вірно вважав, що факт відсутності позивача на службі в робочий час в період воєнного стану, факт неповідомлення капітаном поліції ОСОБА_1 про своє місцеперебування та причини відсутності на службі, а тому правильним є висновок відповідача про вчинення дисциплінарного проступку позивачем. Факт порушення позивачем службової дисципліни в частині відсутності на службі з 24.02.2022 по 03.03.2022 без повідомлення поважності причин та свого місцезнаходження, підтверджено належними та допустимими доказами, тому суд вірно вважав, що наказ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №249 від 24.03.2022 є правомірним та обґрунтованим. Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам відсутності позивача на службі з 24.02.2022 по 03.03.2022 та неповідомлення причин такої відсутності судом під час розгляду справи обставин не встановлено. Враховуючи наведене обгрунтованим є висновок, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №249 від 24.03.2022 задоволенню не підлягають. Щодо позовної вимоги про визнання протиправним наказу №118 о/с від 24.02.2022, то суд першої інстанції вірно зауважив, що Головним управління Національної поліції в Івано-Франківській області, після встановлення факт перебування позивача на лікуванні 24.03.2022, наказом №190 о/с від 04.05.2022 скасовано наказ ГУНП в Івано-Франківській області №118 о/с від 24.02.2022. Відтак, оскільки оскаржуваний наказ є скасованим і станом на момент його прийняття відсутні протиправні дії відповідача, оскільки позивачем станом на 24.03.2022 не надано інформації та доказів про його перебування на лікуванні 24.03.2022, то підстав для задоволення вимог в цій частині нема. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2022 року по справі №300/1824/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М.А. Пліш Судді В.В. Ніколін О.О. Большакова повний текст складено 24.10.2022