Постанова 4816 № 592/366/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 жовтня 2024 року м.Суми Справа №592/366/24 Номер провадження 22-ц/816/1334/24 22-ц/816/1333/24 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю. за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Решоти Володимира Володимировича на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 березня 2024 року та на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 березня 2024 року, у складі судді Котенко О.А., ухвалене у м. Суми, в с т а н о в и в : 09 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Свої вимоги мотивувала тим, що після розірвання шлюбу з відповідачем їх спільна неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з нею та перебуває на її повному утриманні. Відповідач має зобов`язання по сплаті аліментів на дитину відповідно до рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 квітня 2018 року у розмірі 1000 грн щомісячно, але через значне зростання цін цієї суми не вистачає на належне утримання дитини, і такий розмір аліментів значно менший ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Оскільки на даний час поліпшилося матеріальне становище платника аліментів, він працевлаштований, отримує дохід, заборгованості по аліментах не має, просила збільшити розмір аліментів на дочку, змінивши спосіб їх стягнення із твердої грошової суми щомісячно, на 1/4 частку від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 квітня 2018 року, і стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 стягувати з дня набрання рішенням суду законної сили на користь матері ОСОБА_1 . Відкликано з Бориславського відділу ДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий лист у справі №592/540/18, виданий на виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 квітня 2018 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 1211 грн 20 коп. судового збору. Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 березня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Решота В.В., посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду та додаткове рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення повноліття. Відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись з ухваленим судом рішенням, вказує, що позивачкою не доведено зміну майнового стану відповідача та наявність у нього можливості сплачувати аліменти на дочку у більшому розмірі. Зазначає про зміну у відповідача сімейного стану, він одружився і має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого також зобов`язаний утримувати, що тягне за собою зміну матеріального становища платника аліментів. Вважає помилковим твердження про працевлаштування відповідача та отримання ним стабільного доходу, оскільки це не підтверджено жодними доказами. Вказує, що позивачка не зверталася до ОСОБА_2 з проханням чи пропозиціями про збільшення розміру аліментів на дочку. Доводить безпідставність стягнення витрат на професійну правничу допомогу та їх завищений розмір. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Бельський В.М. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду та додаткове рішення першої інстанції без змін, як законні та обґрунтовані. При ухваленні судом першої інстанції рішення про стягнення аліментів на дочку враховано працездатний вік відповідача, його сімейний та майновий стан. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Бельського В.М., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 21 липня 2006 року по 12 серпня 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після розірвання шлюбу проживає з матір`ю та перебуває на її повному утриманні (а.с. 8, 9, 10, 11). Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 17 липня 2008 року розірваний шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 19 травня 2008 року (а.с. 11). Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 квітня 2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 17.01.2018 року (а.с. 13). Відповідач має сина від другого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 34). Рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 мотивоване тим, що неповнолітня дочка сторін потребує матеріальної допомоги на своє утримання з боку батька, який в силу ст. 180 СК України зобов`язаний та, являючись працездатним, маючи постійне місце роботи та достатній заробіток, може її утримувати шляхом сплати аліментів щомісячно, врахувавши зміну обставин, що впливають на визначення розміру аліментів, наявність на його утриманні сина від другого шлюбу, невідповідність аліментів у розмірі 1000 грн встановленому законом прожитковому мінімуму для дитини відповідного віку, змінив спосіб стягнення аліментів, визначивши до стягнення аліменти на утримання дочки у частці від заробітку в розмірі 1/4 частини його заробітку щомісячно. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. У ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно з ст. 7 Зaкoну України «Про Державний бюджет України нa 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей вікoм від 6 до 18 років з 1 січня 2023 року 3196 гривень. З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки сторін та вважає, що суд правильно визначився із способом їх стягнення, присудивши аліменти у частці від доходу батька. Із позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона, як одержувач аліментів, ставить питання про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу батька дитини, посилаючись на покращення матеріального стану платника аліментів у зв`язку з його офіційним працевлаштуванням, отриманням стабільного доходу, недостатність коштів, які сплачує відповідач, на задоволення потреб дитини, неможливість самостійно забезпечувати достатній рівень життя дочки через значне зростання цін. Відповідач визнав свій обов`язок з утримання неповнолітньої дочки, але доводив і необхідність надання матеріальної допомоги неповнолітньому сину від другого шлюбу, тому не заперечував проти стягнення аліментів на утримання дочки у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказані обставини, на думку колегії суддів, є суттєвими та зміна способу стягнення аліментів на частку від доходу відповідача, який офіційно працевлаштований, в даному випадку буде сприяти кращому матеріальному забезпеченню дитини. Заперечуючи факт свого працевлаштування, відповідачем не надано доказів перебування на обліку у центрі зайнятості та про відсутність доходу. Таким чином, беручи до уваги вищенаведені обставини, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів, визначений Законом розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, наявність доходу у платника аліментів, наявність рівного обов`язку батьків утримувати неповнолітніх дітей, покладення на відповідача обов`язку зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки у розмірі 1/4 частки від заробітку відповідатиме інтересам дитини та мінімальному рекомендованому розміру аліментів на одну дитину, встановленому ч. 2 ст. 182 СК України, який становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Отже, доводи апеляційної скарги щодо визначеного розміру аліментів, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів. Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про безпідставність стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки їх понесення позивачем підтверджено належними доказами, а розмір відповідає вимогам розумності та справедливості. Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Бельський В.М. просить стягнути з відповідача на користь позивача 6500 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та надає на підтвердження понесених витрат договір, акт виконаних робіт, квитанцію про сплату витрат на суму 6500 грн. Враховуючи складність справи, обсяг наданої допомоги, колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягають витрати в розмірі 2000 грн. Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Решоти Володимира Володимировича залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 березня 2024 року та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 березня 2024 року залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 грн витрат на правничу допомогу в апеляційному суді. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - В. І. Криворотенко Судді: Ю. О. Філонова В. Ю. Рунов