Постанова 4803 № 204/7903/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2366/24 Справа № 204/7903/24 Суддя у 1-й інстанції - Василенко В. А. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Філіповського В.В. на постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Від сплати судового збору ОСОБА_1 звільнено на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». за участю: особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Філіповського В.В., ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 вересня 2024 року водій ОСОБА_1 19 липня 2024 року о 00 год. 25 хв. в порушення п.2.5 ПДР України, знаходячись біля будинку №178 по вул.Робочій у м.Дніпрі, керував транспортним засобом ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вказану постанову та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що у протоколі невірно викладена диспозиція статті 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а погодився пройти його на місці, однак через несправність технічного засобу працівники поліції не змогли забезпечити останньому можливість проходження огляду на місці зупинки. Звертає увагу на те, що саме працівники поліції мали забезпечити проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння в закладі охорони здоров?я. Проте, в порушення вимог ст. 266 КУпАП, працівники поліції не забезпечили ОСОБА_1 проходження огляду в закладі охорони здоров?я та ввели останнього в оману, зазначивши, що він може поїхати в лікарню або відмовитися, не попередивши наслідки такої відмови, отже саме працівники поліції порушили порядок проходження та закон, що є підставою для визнання такого огляду не законним. Наголошує на тому, що у ОСОБА_1 не було виявлено ознак алкогольного сп?яніння, які зазначені в протоколі. Крім того, матеріали справи не містять ані акту огляду, ані направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння. Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП, рапортом поліцейського; відеозаписом з бодікамери поліцейського, яким зокрема зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу з застосуванням приладу Драгер, так і у закладі охорони здоров`я. Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки такого сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Посилання захисника на відсутність в матеріалах справи акту огляду, а також направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння, є неспроможними, оскільки, ані вимогами КУпАП, ані положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, не передбачено складання та надання правопорушнику направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння у випадку відмови особи від проходження такого огляду. Всупереч доводам захисника в апеляційній скарзі факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою технічних засобів зафіксовано на наявному у матеріалах справи відеозаписі з бодікамери поліцейського, як і роз`яснення ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі. Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_1 був повідомлений про права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП України під розпис у протоколі. В матеріалах справи відсутні та під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння відповідали вимогам, передбаченим ст.ст. 254 - 256 КУпАП, та приписам норм нормативно-правових актів, а саме наказу МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», сумісному Наказу МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», законів України «Про дорожній рух» та «Про Національну поліцію». Інші доводи апеляційної скарги оцінюються судом апеляційної інстанції як такі, що спрямовані на ухилення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Філіповського В.В. залишити без задоволення. Постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот