LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4809405/4008/24

від 01.10.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу адвоката Ліліцького Р.В., в інтересах ОСОБА_1 , - задовольнити. Постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04 липня 2024 рокуроку по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.183-1…

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № провадження 33/4809/423/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Драний В. В. Категорія - 183-1 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.10.2024 року м. Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду - Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою, адвоката Ліліцького Р.В., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.183-1 КУпАП, та та накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт на строк 150 (сто п`ятдесят) годин, ВСТАНОВИВ: Постановою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04 липня 2024 року ОСОБА_1 , визнано винним в тому, що він в рамках виконавчого провадження № 58332677 з примусового виконання виконавчого листа № 389/485/16-ц, виданого 10.05.2016 року Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області, не сплатив аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до виконання. Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Ліліцький Р.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить, поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення. Розгляд справи судом першої інстанції проведено без участі ОСОБА_1 , крім того його не повідомляли про час та місце розгляду справи. Про оскаржувану постанову від 04.07.2024 ОСОБА_1 , дізнався з ЄДРСР лише 01.08.2024. У зв`язку із вищезазначеним, апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений із поважних причин. У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що в резолютивній частині постанови суд першої інстанції ОСОБА_1 , визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, проте в мотивувальній частині постанови йдеться про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за несплату аліментів. Крім того, матеріали справи не містять відомостей, про те, що держаний виконавець направив та вручив боржнику вимоги про сплату заборгованості, довів до його відома інформацію про її існування,протокол про адміністративне правопорушення складений без участі ОСОБА_1 , копія протоколу не вручалася, з протоколом останній не ознайомлювався. Також апелянт зазначає, що в 2016 році представником ОСОБА_1 , - ОСОБА_3 , до Знам`янського міськрайонного суду було подано позовну заяву про визнання договору дарування удаваним та визнання права власності на майно, за якою відкрили провадження у справі. В подальшому представник ОСОБА_1 , - ОСОБА_3 , запропонувала йому вирішити питання з колишньою дружиною стосовно майна, яке є предметом розгляду у суді, шляхом укладення мирової угоди. ОСОБА_1 , узгодив текст мирової угоди, за якою спірне майно передавалося їхній дочці ОСОБА_2 , в свою чергу ОСОБА_1 , звільнявся від сплати аліментів на користь ОСОБА_4 , на утримання доньки до досягнення нею повноліття. Проте, нещодавно ОСОБА_1 , стало відомо, що стосовно нього здійснюється виконавче провадження про стягнення з нього аліментів на утримання доньки. Заборгованість зі сплати аліментів складає 186 000,00 грн. В подальшому ОСОБА_1 , ознайомився з матеріалами справи, в якій укладалася мирова угода та виявив, що його представник ОСОБА_5 , до Знам`янського міськрайонного суду повторно направив інший текс мирової угоди, яку ОСОБА_1 , не погоджував. Згідно зі змісту вказаної угоди в ній відсутнє посилання, про звільнення ОСОБА_1 , від сплати аліментів на користь ОСОБА_4 , на утримання доньки до досягнення нею повноліття. В подальшому ОСОБА_4 , зняла арешт з майна та зареєструвала його на доньку, проте не відмовилася від стягнення з ОСОБА_1 , аліментів, у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати аліментів. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його адвоката Ліліцького Р.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольни, а також потерпілої ОСОБА_4 , яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи. Відповідно до ч. 1,2 ст.285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. З матеріалів справи вбачається, що результати розгляду справи 04.07.2024 апелянту не повідомили, постанову суду направили лише 01.08.2024, проте, відсутні дані про її отримання, про що свідчить несвоєчасна обізнаність апелянта про результатами розгляду справи судом. У зв`язку з цим, вважаю обґрунтованими доводи скаржника, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню. Відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 183-1 КУпАП несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, є адміністративним правопорушенням та тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин. Проте, адміністративна відповідальність за вчинення вказаного правопорушення встановлена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 7.12.2017 № 2234-VIII, який в цій частині набрав чинності 6 лютого 2018 року. Відповідно до положень ст. 58 Конституції України, ч. 2 ст. 8 КУпАП щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів, які встановлюють або посилюють відповідальність, суд першої інстанції обґрунтовано визнав недопустимим брати до уваги загальну суму заборгованості за весь період стягнення аліментів. Отже, при розрахунку сукупного розміру несплачених аліментів на утримання дитини не має братися до уваги розмір заборгованості зі сплати аліментів, яка виникла до вступу в дію вищевказаного закону, адже він не має зворотної сили. Проте, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення державний виконавець розраховує заборгованість зі сплати аліментів за період з 22.06.2016 по 30.04.2024 р., а належного розрахунку заборгованості за період після 6 лютого 2018 року, який б засвідчував утворення заборгованості, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців саме за цей період, матеріали справи не містять, що залишено поза увагою суду першої інстанції. Крім того апеляційний суд зауважує, що адміністративна відповідальність за несплату ч.1 ст.183-1 КУпАП настає не у разі якщо такі аліменти не сплачуються за останні 6 місяців, як безпідставно зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, а у разі якщо несплата аліментів, призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Крім того, при обрахуванні сукупного розміру заборгованості, який повинен перевищувати суму відповідних платежів за шість місяців, за основу береться день пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, а саме 13.02.2019, а не день з якого починається виплата аліментів, відповідно до виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду. Апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні відомості, про те, що державний виконавець вручив боржнику вимоги про сплату заборгованості, не довів до його відома інформації про її існування, не попередив про можливі наслідки в разі невчасної сплати або невиконання вимоги про сплату аліментів, зокрема щодо можливості притягнення його до адміністративної відповідальності. Більш того, в судовому засіданні встановлено, що на розгляді в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства розглядається справа за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 , щодо припинення стягнення аліментів на підставі мирової угоди. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 , підтвердила, що дійсно нею була погоджена мирова угода з ОСОБА_1 , в якій було погоджено сторонами, що ОСОБА_1 , звільняється від сплати аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_2 , до досягнення нею повноліття та не виконує в подальшому обов`язків щодо сплати аліментів. Як зазначив ОСОБА_1 , він був впевнений, що у нього ніяких обов`язків по утриманню ОСОБА_2 , не існує, проте коли його було притягнуто до адміністративної відповідальності, він дізнався, що існує інша мирова угода, про яку йому не було відомо, і яку він не підписував, та в якій було виключено пункт про звільнення від сплати аліментів. Окрім звернення до суду в порядку цивільного судочинства про припинення стягнення аліментів, він також звернувся з заявою до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. Отже, враховуючи, що при оформленні матеріалів справи не дотримано вимог Закону, не сформульовано в повній мірі склад адміністративного правопорушення за яким, щодо ОСОБА_1 , було складено протокол,отже в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 , а суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не може виходити за межі наданих йому повноважень, оскільки відповідно до вимог, передбачених ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, суддя приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись 247, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Ліліцького Р.В., в інтересах ОСОБА_1 , - задовольнити. Постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04 липня 2024 рокуроку по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.183-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 скасувати та на підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Р.В. Широкоряд

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»