Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/3921/21 (922/1371/22) (615/334/21)

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Харків 23 вересня 2024 року Справа № 922/3921/21 (922/1371/22) (615/334/21) Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В., за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л., представників: від відповідача Третьякова Н.Ю. (у режимі відеоконференції); від відповідача - Дукер Л.О.; третя особа - Венська О.О. (у режимі відеоконференції); розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.1489Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.05.2024 (суддя Прохоров С.А., повний текст складено 23.05.2024) у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (615/334/21) за позовом ОСОБА_1 до Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - розпорядник майна Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків - Москва" арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна про стягнення коштів у межах справи про банкрутство Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма "Харків-Москва" ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача, Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма Харків-Москва (далі ТК ТОВ фірма Харків-Москва), в якому просить суд стягнути з ТК ТОВ фірма Харків-Москва на користь ОСОБА_1 8 271 636,32 грн. за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, з яких 3 272 176,46 грн. за договором №1-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 07.10.2016 та 4 999 459,86 грн. за договором №4-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 01.06.2018. Судові витрати просить покласти на відповідача. Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.05.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (615/334/21) у позові відмовлено повністю. В основу рішення покладено висновки суду про відсутність доказів набуття новим кредитором ( ОСОБА_1 ) за договором №1-Ц про відступлення права вимоги від 02.03.2020 відповідних прав з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів належного виконання ОСОБА_1 умов означеного договору щодо проведення відповідної оплати за купівлю права вимоги. Крім того Господарський суд Харківської області дійшов висновку про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження реального виконання договорів про надання поворотної фінансової допомоги №1-ФД від 07.10.2016 та №4-ФД від 01.06.2018, а саме доказів перерахування первісним кредитором ( ОСОБА_2 ) на користь ТК ТОВ фірма Харків-Москва грошових коштів на виконання умов означених договорів. Не погодившись із означеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.05.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (615/334/21) та ухвали нове рішення, яким позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_1 до ТК ТОВ фірма Харків-Москва задовольнити в повному обсязі, а саме стягнути з ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» на користь ОСОБА_1 8 348 651,92 грн. за договорами по надання поворотної фінансової допомоги, з яких 3 272 176,46 грн. за договором №1-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 07.10.2016 та 5 076 475,46 грн. за договором №4-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 01.06.2018. Судові витрати просить покласти на відповідача. Апелянт вважає оскаржуване судове рішення таким, що винесене без належного встановлення всіх обставин справи, без надання належної оцінки підставам, заявленим позивачем, з посиланням на нерелевантну практику Верховного Суду у правовідносинах, які не є подібними, з порушенням норм матеріального та процесуального права, враховуючи наступне: - суд першої інстанції, виходячи із умов договору уступки права вимоги, не мав законних підстав дійти висновку, що право вимоги могло перейти до нового кредитора виключно за певної умови отримання первісним кредитором коштів; - поза увагою Господарського суду Харківської області залишилося те, що чинне законодавство не має заборони на надання співзасновником товариства безвідсоткової фінансової допомоги підприємству. У відзиві на позовну заяву ТК ТОВ фірма «Харків-Москва», визнаючи позов, підтвердило факт отримання від ОСОБА_2 грошових коштів шляхом їх внесення до каси підприємства; - необґрунтованими є посилання суду на те, що прибуткові касові ордери не передавались ОСОБА_1 згідно з актом приймання-передачі до договору цесії. Жодна норма чинного законодавства не зобов`язує підприємство передавати прибуткові касові ордери, які є первинними бухгалтерськими документами та документами первинного бухгалтерського обліку, будь-якій особі за будь-яких обставин; - хибними є висновки місцевого господарського суду про те, що докази, надані відповідачем до відзиву на позовну заяву, є незасвідченими відповідно до вимог чинного законодавства. Чинність національного стандарту, на який посилається суд в оскаржуваному рішенні, скасовано з 01.09.2021. Копії додатків до відзиву засвідчені відповідно до вимог п.5.26 ДСТУ 4163:2020. Матеріали справи не містять доказів витребування судом оригіналів письмових доказів, копії яких судом поставлені під сумнів. За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.06.2024 означена апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Харківської області від 23.05.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (615/334/21) та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 23.07.2024 о 09:30 год. Через підсистему «Електронний суд» 19.07.2024 від арбітражного керуючого Венської О.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.9539; у межах визначеного судом строку), за змістом якого третя особа просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , рішення Господарського суду Харківської області від 23.05.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (615/334/21) залишити без змін. Арбітражний керуючий вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, помилковими, такими, що є вільним трактуванням обставин з боку скаржника, що, у свою чергу, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне: - надані копії квитанцій та прибуткових касових ордерів не містять обов`язкових реквізитів, за якими можливо беззаперечно стверджувати, що передані кошти є саме коштами на виконання вимог договорів поворотної фінансової допомоги №1-ФД від 07.10.2016 та №4-ФД від 01.06.2018. Внесення грошових коштів зі сторони ОСОБА_2 на користь ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» на підставі поданих прибуткових касових ордерів здійснено з порушенням граничного розміру внесення грошових коштів, що свідчить про те, що реальних операцій не відбувалось; - позивачем не надано для огляду оригінали квитанцій та належним чином посвідчені їх копії з метою встановлення дійсності внесення грошових коштів за договорами про надання поворотної фінансової допомоги; - з аналізу копій прибуткових касових ордерів, а також квитанцій, які були начебто передані в якості доказів внесення грошових коштів за договором №1-ФД від 07.10.2016 зі сторони ОСОБА_2 в касу ТК ТОВ фірма «Харків-Москва», вбачається відсутність квитанції за прибутковим касовим ордером №347 від 07.10.2016 на суму 150 000,00 грн.; - спірна заборгованість є штучно сформованою ОСОБА_2 , що унеможливлює задоволення позовних вимог у зв`язку з відсутністю вчинених дій з боку ОСОБА_2 за договорами поворотної фінансової допомоги; - оскільки вимоги та повідомлення не містять жодних належних та допустимих доказів пред`явлення вимоги та повідомлення про зміну кредитора на користь ТК ТОВ фірма «Харків-Москва», позивач не довів факту пред`явлення вимоги, а також повідомлення про зміну кредитора, що, у свою чергу, свідчить про безпідставність позовних вимог; - позивачем не надано доказів на підтвердження проведення оплати за договором про відступлення права вимоги у розмірі 8 271 636,32 грн. Від ТК ТОВ фірма Харків-Москва 19.07.2024 через підсистему «Електронний суд» отримано відзив на апеляційну скаргу (вх.9583; у межах визначеного судом строку), за змістом якого відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 23.05.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (615/334/21) - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. При цьому за коротким змістом відзиву ТК ТОВ фірма Харків-Москва звертає увагу на наступне: - відповідачем до суду першої інстанції було подано відзив на позовну заяву, яким відповідач визнав позовні вимоги, а також надав докази на підтвердження дійсності правочинів про надання поворотної фінансової допомоги (зокрема, докази отримання грошових коштів та докази їх часткового повернення); - ОСОБА_2 була та залишається співзасновником ТК ТОВ фірма «Харків-Москва». На час укладання правочинів із надання поворотної фінансової допомоги ОСОБА_2 була особою, відповідальною за ведення первинного бухгалтерського обліку, у тому числі зарахування отриманих грошових коштів до каси підприємства та подальше використання отриманих грошових коштів у діяльності підприємства; - документи, які були долучені до відзиву на позовну заяву, були завірені належним чином. Суд знехтував положеннями ч.6 ст.91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо можливості витребування оригіналів письмових доказів у разі наявності сумнівів у їх достовірності; - за умовами договору уступки права вимоги перехід права вимоги не пов`язується із моментом сплати грошових коштів за отримане право вимоги. У зв`язку із перебуванням у відпустках суддів-членів колегії Істоміної О.А. та Радіонової О.О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату суду від 23.07.2024, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В. У судовому засіданні 23.07.2024, за участі третьої особи та представників відповідача, оголошено перерву у розгляді справи №922/3921/21 (922/1371/22) (615/334/21) до 23.09.2024 о 15:00год. У судовому засіданні 23.09.2024 представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги. Третя особа проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечила, просила оскаржуване рішення залишити без змін. Позивач у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення ухвали від 23.07.2024 в електронній формі до електронного кабінету. Довідка про доставку електронного листа долучена до матеріалів справи. Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності позивача. Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 02.03.2020 між громадянином ОСОБА_1 (новий кредитор) та громадянкою ОСОБА_2 (первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (цесія) №1-Ц. За умовами п.1.1 означеного договору первісний кредитор передає належне йому право вимоги боргу з боржника ТК ТОВ фірми "Харків-Москва" згідно з договором №1-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 07.10.2016 у розмірі 3 272 176,46 грн. та згідно з договором №4-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 01.06.2018 у розмірі 4 999 459,86 грн., що загалом складає суму боргу в розмірі 8 271 636,32 грн., а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору за основними договорами, та набуває всі права первісного кредитора до боржника за основними договорами. За твердженнями позивача, ОСОБА_1 , як новий кредитор, отримав право вимоги до ТК ТОВ фірма Харків-Москва за договорами про надання поворотної фінансової допомоги №1-ФД від 07.10.2016 та №4-ФД від 01.06.2018, звернувся до боржника із вимогою про повернення грошових коштів від 26.02.2021. Невиконання вимоги стало підставою звернення ОСОБА_1 з розглядуваним позовом до суду. До матеріалів позовної заяви, окрім копії договору про відступлення права вимоги (цесія) №1-Ц від 02.03.2020 додано копії наступних документів: акт приймання-передачі від 02.03.2020 до договору про відступлення права вимоги (цесія) №1-Ц від 02.03.2020; повідомлення про заміну кредитора від 03.03.2020; договір №1-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 07.10.2016; договір №4-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 01.06.2018; вимога про повернення грошових коштів від 24.10.2019; вимога про повернення грошових коштів від 16.02.2021. Судова колегія враховує наступне. Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за змістом апеляційної скарги ОСОБА_1 просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» на користь ОСОБА_1 8 348 651,92 грн. за договорами по надання поворотної фінансової допомоги, з яких 3 272 176,46 грн. за договором №1-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 07.10.2016 та 5 076 475,46 грн. за договором №4-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 01.06.2018. У свою чергу, предметом позовних вимог є вимоги про стягнення з ТК ТОВ фірма Харків-Москва на користь ОСОБА_1 8 271 636,32 грн. за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, з яких 3 272 176,46 грн. за договором №1-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 07.10.2016 та 4 999 459,86 грн. за договором №4-ФД про надання поворотної фінансової допомоги від 01.06.2018. Тобто, загальний розмір вимог за апеляційною скаргою та розмір вимоги за договором №4-ФД від 01.06.2018 відрізняється у сторону збільшення від розміру вимог за позовною заявою, яка була предметом розгляду Господарського суду Харківської області. До того ж таке збільшення за змістом апеляційної скарги жодним чином не обґрунтоване. У силу приписів ч.5 ст.269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відтак, Східний апеляційний господарський суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги з урахуванням розміру заявлених позовних вимог. Як убачається з матеріалів справи, ТК ТОВ фірма Харків-Москва до Господарського суду Харківської області подано відзив на позовну заяву (вх.№7036 від 14.03.2024), за змістом якого відповідач підтверджує викладені позивачем обставини та визнає позовні вимоги в повному обсязі. Аналогічну позицію щодо позовних вимог викладено у відзиві відповідача на апеляційну скаргу та озвучено безпосередньо представниками відповідача у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 23.07.2024. Згідно з ч.1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Відповідно до положень ч.ч.1, 4 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №914/460/23, від 14.12.2022 у справі №924/173/22, від 15.06.2020 у справі №588/1311/17, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто, повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову. У розглядуваному випадку судова колегія погоджується з висновками Господарського суду Харківської області про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову та про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Щодо правовідносин ОСОБА_2 та ТК ТОВ фірма Харків-Москва за договорами про надання поворотної фінансової допомоги №1-ФД від 07.10.2016 та №4-ФД від 01.06.2018 Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне. Під час розгляду справи місцевим господарським судом ТК ТОВ фірма Харків-Москва до відзиву на позовну заяву у якості доказів на підтвердження здійснення правочинів про надання поворотної фінансової допомоги долучено копії прибуткових касових ордерів. За змістом апеляційної скарги позивач стверджує, що хибними є висновки місцевого господарського суду стосовно того, що докази, додані відповідачем до відзиву на позовну заяву, є незасвідченими відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до ч.4 ст.91 ГПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Так, станом на дату подання ТК ТОВ фірма Харків-Москва відзиву на позовну заяву та винесення рішення Господарським судом Харківської області діяв ДСТУ 4163:2020, прийнятий згідно з наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» №144 від 01.07.2020. Згідно з.5.26 означеного ДСТУ відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Як убачається з матеріалів справи, надані відповідачем документи прошиті та пронумеровані. На звороті останнього аркушу додатку до відзиву міститься надпис: «Прошито, пронумеровано та скріплено підписом і печаткою 160 (сто шістдесят) аркушів. Ген.директор ТК ТОВ фірма «Харків-Москва». ОСОБА_3 13.03.2024». Міститься підпис та відбиток печатки підприємства. Однак, як правильно зауважено судом першої інстанції, відсутні слова «Згідно з оригіналом». Відтак, судова колегія вважає обґрунтованим висновок Господарського суду Харківської області про те, що поданий відповідачем пакет документів у копіях, які прошиті та пронумеровані, не засвідчений відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів. Крім того, позивачем, ОСОБА_1 , не надано до матеріалів справи будь-яких доказів, які б підтверджували здійснення належного виконання за договорами поворотної фінансової допомоги з боку первісного кредитора ОСОБА_2 . Надаючи оцінку доданим відповідачем до відзиву на позовну заяву прибутковим касовим ордерам (не засвідченим належним чином), судова колегія зазначає наступне. Згідно зі ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити як зміст та обсяг господарської операції. Відповідно до п.3.10 Постанови Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі Постанова №637 від 15.12.2004; чинна у період з 15.02.2005 по 05.01.2018) та п.32 Постанови Правління Національного банку України №148 від 29.12.2017 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі Постанова №148 від 29.12.2017; чинна з 05.01.2018) у касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Разом з тим, у частині наявних у матеріалах справи прибуткових касових ордерів в якості підстави зазначено «надання поворотної фінансової допомоги» без посилання на номер та дату конкретного договору, що виключає можливість ідентифікації таких ордерів з конкретними правовідносинами сторін (правовідносинами за конкретним договором). Зі змісту прибуткових касових ордерів убачається, що зазначені в них грошові кошти були прийняті від ОСОБА_2 самою ОСОБА_2 , тобто однією і тією ж особою. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до Постанови №637 від 15.12.2004 (чинної до 05.01.2018): приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства (п.3.3); касові ордери або видаткові відомості одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік) (п.3.12). Аналогічні положення закріплені в пунктах 25, 34 Постанови №148 від 29.12.2017 (чинної з 05.01.2018). У свою чергу, усупереч означеним положенням, додані до матеріалів справи прибуткові касові ордери не містять підпису у графі «одержав касир». Згідно з поясненнями представників відповідача, у відповідний період складання таких ордерів Дукер Л.О. виконувала обов`язки як головного бухгалтера, так і касира. Відповідно до п.4.8 Постанови №637 від 15.12.2004 (чинної у період до 05.01.2018) підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов`язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність. Згідно з п.45 Постанови №148 від 29.12.2017 (чинної у період з 05.01.2018) установи/підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов`язків покладають на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до письмового розпорядження керівника. У свою чергу, матеріали справи не містять відповідного письмового розпорядження керівника про покладення обов`язків касира на головного бухгалтера, як і не містять укладеного з останнім договору про повну матеріальну відповідальність. У контексті приписів ст.1 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. У силу приписів ч.1 ст.9 означеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Східний апеляційний господарський суд зауважує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що за наслідком її здійснення має відбутися реальний рух активів. Водночас, до матеріалів справи не додано доказів внесення змін у структуру активів ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» у зв`язку із наданням поворотної фінансової допомоги за договорами №1-ФД від 07.10.2016 та №4-ФД від 01.06.2018. Згідно з поясненнями ОСОБА_2 , наданими у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 23.07.2024, грошові кошти, отримані від ОСОБА_2 , як поворотна фінансова допомога, у той же день направлялися ОСОБА_2 , як головним бухгалтером, до банку. Разом з тим до матеріалів справи не надано виписок з банківського рахунку підприємства відповідача, як і не надано відповідних касових ордерів на видачу готівки з каси товариства для здавання її до банку, квитанцій до прибуткового документу банку на внесення готівки, квитанцій/чеків банкомату чи програмно-технічного комплексу самообслуговування тощо (п.3.7 Постанови №637 від 15.12.2004; п.29 Постанови №148 від 29.12.2017). Надані відповідачем оборотно-сальдова відомість по рахунку:6852 за період 01.01.2016-31.12.2020 та картки рахунку:6852 за період 01.01.2016-31.12.2020 не можуть достеменно свідчити про зміни у структурі активів відповідача, оскільки є лише внутрішніми документами підприємства, складеними самостійно ТК ТОВ фірма «Харків-Москва» і не є первинними документами. Постановою Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» №210 від 06.06.2013 (у редакції до 04.01.2017) установлено граничну суму розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 000,00 грн. (п.1). Постановою Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» №210 від 06.06.2013 (у редакції з 04.01.2017 до 05.01.2018) установлено граничну суму розрахунків готівкою між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50 000,00 грн. (п.1). Відповідно до постанови Правління Національного банку України №148 від 29.12.2017 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (у редакції з 01.06.2018 по сьогодні) фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб`єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50 000,00 грн. включно (п.7). У свою чергу, з аналізу наданих відповідачем прибуткових касових ордерів убачається порушення порядку ведення касових операцій перевищення допустимої суми розрахунків готівкою протягом одного дня. У судовому засіданні 23.07.2024 представник відповідача наголошував на тому, що жодних порушень за результатами проведених чисельних податкових перевірок не встановлено. Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що актів за результатами проведених податкових перевірок, на які посилається відповідач, останнім до матеріалів справи не надано. Крім того представник відповідача підтвердив, що в актах за результатами податкових перевірок відсутні посилання на прибуткові касові ордери, які є предметом оцінки, як належний спосіб оформлення господарської операції, у межах справи №922/3921/21 (922/1371/22) (615/334/21). Крім того судова колегія звертає увагу, що до матеріалів справи не надавалася інформація на підтвердження спроможності позичальника ОСОБА_2 надати ТК ТОВ фірма Харків-Москва таку позику, зокрема про наявність доходу у відповідному розмірі, який дає можливість надати таку позику. Відтак, Східний апеляційний господарський суд зауважує, що обставини, встановлені під час апеляційного перегляду справи, викликають обґрунтований сумнів щодо достовірності обставин, про які зазначає ОСОБА_1 у позовній заяві та стверджує ТК ТОВ фірма Харків-Москва у відзиві на позовну заяву та безпосередньо під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, - обставин надання ОСОБА_2 поворотної фінансової допомоги ТК ТОВ фірма Харків-Москва за договорами №1-ФД від 07.10.2016 та №4-ФД від 01.06.2018. Щодо правовідносин ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за договором про відступлення права вимоги (цесія) №1-Ц від 02.03.2020 суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно з п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.514 ЦК України). Договір відступлення права вимоги може бути як оплатним (коли новий кредитор надає первісному кредитору замість отриманого права вимоги певне майнове надання), так і безоплатним (коли первісний кредитор передає новому кредитору зобов`язання без отримання зустрічного надання). Якщо відступлення права вимоги має оплатний характер, до нього з огляду на положення ч.3 ст.656 ЦК України застосовуються положення законодавства про купівлю-продаж, натомість до безоплатного відступлення права вимоги застосовуються норми про дарування. Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. Як убачається з розділу 2 договору про відступлення права вимоги (цесія) №1-Ц від 02.03.2020, відступлення права вимоги за цим договором є оплатним (п.2.1). Оплата за цим договором встановлюється в сумі 8 271 636,32 грн. і може бути здійснена повністю одним платежем або частинами, але не пізніше 02.03.2021 у повному обсязі (п.2.2). Відповідно до п.3.2.2 договору до обов`язків нового кредитора належить обов`язок сплатити первісному кредитору за цим договором суму в розмірі та порядку, встановленому п.п.2.1, 2.2 цього договору. Разом з тим, як правильно зазначено судом першої інстанції, до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження обставин виконання новим кредитором - ОСОБА_1 вищеозначених умов договору про відступлення права вимоги, а саме доказів проведення на користь первісного кредитора - ОСОБА_2 відповідної оплати за купівлю права вимоги. Судова колегія звертає увагу, що погоджений сторонами в договорі відступлення права вимоги граничний строк проведення оплати - 02.03.2021. Разом з тим, понад три роки оплата не проведена (про здійснення оплати жодна зі сторін під час розгляду справи не зазначила, відповідних доказів не надала), первісний кредитор з позовом до нового кредитора з приводу порушення зобов`язання щодо здійснення оплати не звертався. З огляду на наведене не вбачається укладення договору №1-Ц від 02.03.2020 з метою реального переходу до позивача права вимоги до боржника - ТК ТОВ фірма Харків-Москва. Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Колегія суддів вважає за необхідне звернутися до висновків про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 05.08.2024 у справі №43/138, відповідно до яких з урахуванням приписів ст.517 ЦК України, доказами прав нового кредитора у зобов`язанні є документи, які засвідчують права, що передаються, та інформація, яка є важливою для їх здійснення. Договір про відступлення права вимоги є реальним договором, тому право вимоги виникає і може бути визнано судом лише після передачі документів (як майна) про право вимоги (ч.1 ст.517 ЦК України). Як убачається з доданої до матеріалів позовної заяви копії акту приймання-передачі від 02.03.2020 до договору про відступлення права вимоги (цесія) №1-Ц від 02.03.2020, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає від первісного кредитора в день укладення даного договору оригінали всіх документів, у тому числі основні договори з боржником та первинні бухгалтерські документи, які стосуються основних договорів, а саме: оригінал договору про надання поворотної фінансової допомоги №1-ФД від 07.10.2016; оригінал договору про надання поворотної фінансової допомоги №4-ФД від 01.06.2018; оригінали квитанцій до прибуткових касових ордерів; вимогу про повернення грошових коштів від 24.10.2019. Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що позивачем не надано до матеріалів справи копій квитанцій до прибуткових касових ордерів, оригінали яких мали бути йому передані за актом приймання-передачі від 02.03.2020. Означене викликає обґрунтовані сумніви щодо передання новому кредитору всіх документів, перелічених в акті приймання-передачі від 02.03.2020. З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами перехід до нього прав та обов`язків первісного кредитора. Відтак, позивачем не доведено свого права вимоги до боржника, ТК ТОВ фірма Харків-Москва. Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження реального виконання договорів про надання поворотної фінансової допомоги №1-ФД від 07.10.2016 та №4-ФД від 01.06.2018, а саме доказів перерахування ОСОБА_2 на користь ТК ТОВ фірма Харків-Москва грошових коштів на виконання умов означених договорів, а також доказів виконання ОСОБА_1 умов договору про відступлення права вимоги №1-Ц від 02.03.2020 в частині проведення оплати та доказів переходу права вимоги до нового кредитора, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками Господарського суду Харківської області про відсутність правових підстав для задоволення розглядуваних позовних вимог. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Харківської області. Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 23.05.2024 у справі №922/3921/21 (922/1371/22) (615/334/21) залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 01.10.2024. Головуючий суддя О.Є. Медуниця Суддя Д.О. Попков Суддя О.В. Стойка