Постанова Полтавський апеляційний суд № 524/6247/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/6247/24 Номер провадження 33/814/949/24Головуючий у 1-й інстанції Обревко Л. О. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2024 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Лимар О.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника в його інтересах - адвоката Тарасова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Тарасова А.В. - захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21 червня 2024 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. на користь держави. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. Згідно з постановою, 30.05.2024 о 12 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме позбавив права користування підсобним приміщенням в магазині яке належить їй згідно договору купівлі продажу за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся адвокат Тарасов А.В. - захисник в інтересах ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі просить постанову щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що при розгляді справи місцевим судом не було з`ясовано всіх обставин справи, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не містить даних, які вказували б на вчинення правопорушення. Вказує, що 30.05.2024 ОСОБА_2 викликала поліцію, однак сама спровокувала конфлікт. Зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, магазин за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 згідно договору купівлі продажу, але придбаний за кошти ОСОБА_1 під час їх проживання для ведення спільного бізнесу (на підтвердження додається розписка від 01.11.2023 написана власноручно ОСОБА_2 ). Цією розпискою також підтверджений факт наявності в зазначеному магазині речей та частини товару, що належить ОСОБА_1 , а також факт припинення стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинених домашнього насильства, не містять у собі беззаперечних та об`єктивних даних, які б дозволили зробити висновок про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме умисного вчинення будь-яких дій економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю його колишньої співмешканки ОСОБА_2 . Зазначає, що відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 доданих до протоколу, ОСОБА_1 зайшов до магазину та відразу пішов у службове приміщення забрати свої особисті речі, ОСОБА_2 змушувала його вийти з вказаного приміщення, тобто почала перешкоджати йому, після чого він закрив двері. Як зазначила ОСОБА_2 , ОСОБА_1 перешкоджав їй потрапити до своїх речей, чим завдав їй «психологічне хвилювання за свої речі». Вказує, як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 доданих до протоколу, він зайшов до магазину, оскільки там зберігались його деякі особисті речі, відразу пішов у службове приміщення забрати свої особисті речі, ніяких неправомірних дій відносно ОСОБА_2 не вчиняв. Наголошує, що пояснення ОСОБА_3 вказують на наявність конфлікту з ОСОБА_1 , який вона сама спричинила, вчинення економічного насильства зі сторони ОСОБА_1 та його наслідки з зазначеного не вбачаються. Просить звернути увагу на те, що не вважається домашнім насильством вчинений між особами звичайний сімейний конфлікт (сварка), який за своїм характером був лише зіткненням їх протилежних інтересів і поглядів, напруженням і крайнім загостренням їх відносин та наявних між ними суперечностей, що може супроводжуватися взаємними докорами і образами, але без наміру завдати шкоди психічному чи фізичному здоров`ю потерпілого. Щодо відсутності підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору, посилається на те, що останній є особою з інвалідністю ІІ групи (довічно), що свідчить про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки ОСОБА_1 під час розгляду справи присутнім не був, про існування постанови дізнався 12.07.2024 із сайту «судова влада», після чого відразу уклав договір про надання правової допомоги, який звернувся до суду 12.07.2024 з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи. 18.07.2024 адвокату було видано копію постанови місцевого суду та матеріали справи для ознайомлення. Заслухавши виступ ОСОБА_1 та його захисника Тарасова А.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Встановлено, що ОСОБА_1 та його захисник Тарасов А.В. під час проголошення постанови присутні не були. Копію постанови захисник отримав 18.07.2024, що вбачається із його розписки та протягом 10 днів з моменту отримання постанови - 22.07.2024 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою. За таких обставин, вважаю причину пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поважною, а тому клопотання захисника підлягає задоволенню. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. З матеріалів провадження вбачається, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаних вимог не дотримався. Так, диспозиція ч. 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Згідно зі ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; наречені; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); дід (баба) та онук (онука); прадід (прабаба) та правнук (правнучка); вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); рідні брати і сестри; інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання, а також на суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Нормами наведеного закону визначено, що економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру. Так з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 318065 від 30.05.2024 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співмешканцями, та ОСОБА_1 вчинив по відношенню до ОСОБА_2 домашнє насильство економічного характеру, а саме позбавив ОСОБА_2 права користуватися підсобним приміщенням в магазині, яке належить їй згідно договору купівлі-продажу. До протоколу також додані протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.05.2024 та письмові пояснення ОСОБА_2 про те, що вона мешкає за адресою АДРЕСА_1 , та 30.05.2024 близько 12 год. її співмешканець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшов до її магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» (зазначила що є власником магазину та орендатором приміщення). Відразу гр. ОСОБА_1 пішов у службове приміщення (склад). На її питання про його дії, він відповів, що прийшов по свої речі. Після цього вона попросила його вийти з приміщення, однак ОСОБА_1 зачинив перед нею двері, чим перешкодив ОСОБА_2 потрапити до її речей, внаслідок чого завдав психологічного хвилювання за її речі. ОСОБА_1 надав письмові пояснення наступного змісту. Так він зазначив, що проживає разом із ОСОБА_2 , до якої 30.05.2024 близько 12 год. він прийшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» з метою відшукання своїх речей, які на його переконання були в магазині. Відносно ОСОБА_2 неправомірних дій не вчиняв. Інших доказів, які б підтверджували обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять. На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов передчасного рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адмінстративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. На підтвердження факту події, що ставиться у провину ОСОБА_1 , у справі маються лише пояснення потерпілої ОСОБА_2 . В той же час, ОСОБА_1 підтвердив, що приходив до магазину з метою відшукання своїх речей, проте категорично заперечив вчинення ним незаконних дій по відношенню до ОСОБА_2 . Протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на свідків події та судом першої інстанції ані свідки, ані самі учасники події не допитувалися. Більше того, матеріали не містять даних про те, що будь-яка особа могла бути очевидцем зазначених подій, зокрема і працівники поліції. Враховуючи наведене, матеріали справи не містять достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, які йому постановлено у провину у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 318065 від 30.05.2024, а тому вважаю недоведеним поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. На підстав викладеного вище вважаю, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ: Клопотання адвоката Тарасова А.В. - захисника в інтересах ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21 червня 2024 року. Апеляційну скаргу адвоката Тарасова А.В. - захисника в інтересах ОСОБА_1 задовольнити, а постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - скасувати. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Н.М. Харлан