LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд182/5609/23

від 01.10.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2057/24 Справа № 182/5609/23 Суддя у 1-й інстанції - Чуприна А. П. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кулініч Ю.А., за участю особи що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Калюжного Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605, 60 грн., В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 08.10.2023 року об 11.50 годин в м. Нікополь, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Hyundai Elantra» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного та наркотичного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки т/з та у медичному закладі КП «МЦМЛ» ММР відмовився в присутності двох свідків, що зафіксовано на БК 4709, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На вказане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді відносно нього скасувати та закрити провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вказує, що він приїхав до АТБ разом зі своєю знайомою, алкогольні напої до цього не вживав, автомобіль повинен був забрати знайомий з парковки АТБ. Коли вони чекали знайомого, ОСОБА_1 вжив алкоголь та за кермо не сідав. Крім того, свідок ОСОБА_2 в суді першої інстанції пояснила що, до приїзду робітників поліції, запах алкоголю від Зеленого не відчувала. Тобто, аналізуючи докази, ОСОБА_1 не перебував в стані сп`яніння. Він відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, оскільки не керував транспортним засобом та вжив алкогольні напої після його зупинки. Протокол про адміністративне правопорушення не є доказам вини ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали провадження, слід зазначити наступне. Відповідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови. Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Так, факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, відеозаписом, згідно якого він відмовився від пропозиції робітника поліції пройти на місці огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних засобів, а саме газоаналізатору Драгер та проїхати до медичного закладу. Таким чином, в діях ОСОБА_1 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Перевіривши відеозапис адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що він надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отриманий відеозапис у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів. Доводи ОСОБА_1 з приводу того, що він не керував транспортним засобом, спростовуються зібраними матеріалами справи, які в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 ПДР України. Крім того, з відеозапису з камер спостереження АТБ, вбачається, що 08.10.2023 року об 11.50 годин в м. Нікополь водій ОСОБА_1 заїхав на автомобілі «Hyundai Elantra» д.н.з. НОМЕР_1 на стоянку магазину АТБ. Водій ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу вийшов з автомобіля, перебуваючи на місці водія, його хода була хитка, а його поведінка не відповідала обстановці. Доводи апелянта про відсутність та некоректність відеозапису, відсутність доказів керування транспортним засобом не знайшли свого підтвердження в суді, оскільки всі зазначені дії були зафіксовані на відео та є належними та допустимими. Крім того, слід зауважити, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності не за керування транспортними засобами в стані сп`яніння, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Також, слід зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об`єктивних доказів, дійсно не може слугувати доказом винуватості, але доводи апелянта спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи і узгоджуються між собою, та в своїй сукупності є достатніми для доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Судом першої інстанції не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, суддя, оцінивши кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, визнав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для того, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 ПДР України. Досліджені апеляційним судом матеріали справи та відеозапис, є інформативними і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції відносно ОСОБА_1 . Поліцейськими роз`яснені права, підстави для проходження огляду на стан сп`яніння і наслідки відмови від його проходження. Таким чином, постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою. Підстави для її скасування відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 березня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»