LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Закарпатський апеляційний суд301/776/21

від 30.09.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 301/776/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30.09.2024 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/440/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 14.05.2021. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , громадянка України, визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 06 (шість) місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 089258 від 26.03.2021 та постанови судді від 14.05.2021 вбачається, що ОСОБА_1 26.03.2021 о 15 год в м. Виноградів по вул. Комунальній, 17, Закарпатської області, керуючи автомобілем «Вольксваген Кадді» д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом допустила зіткнення з автомобілем «Вольво» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не оспорюючи фактичні обставини вчиненого нею адміністративного правопорушення та кваліфікацію її дій, просить постанову суду від 14.05.2021 в частині накладення адміністративного стягнення змінити та застосувати відносно неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що накладене на неї стягнення є занадто суворим. Вона в суді першої інстанції визнала вину, розкаялася у вчиненому, потерпіла до неї претензій не має, оскільки заподіяна шкода є незначною, вперше притягується до адміністративної відповідальності, обставини, які обтяжують стягнення, відсутні. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що такий пропущено з поважних причин, оскільки про зміст та мотиви оскаржуваного судового рішення їй стало відомо лише 15.05.2024 під час ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції. Будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду апеляційної скарги, потерпіла ОСОБА_3 на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явилася. Потерпіла повідомлена за допомогою смс-повідомлення, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій -2- направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності потерпілої ОСОБА_3 , що не може розцінюватись як порушення її прав, передбачених ст. 269 КУпАП. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання та апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, остання брала участь у розгляді справи, проте в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 отримала копію оскаржуваної постанови чи така їй була направлена у передбачений ч. 1 ст. 283 КУпАП триденний строк з моменту її винесення. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ознайомилася з матеріалами справи 16.05.2024. Тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та захистпричини пропуску строку на подання апеляційної скарги визнаються поважними, у зв`язку з чим клопотання підлягає до задоволення і такий строк поновлюється. Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно до вимог ст. 251, 252 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Cуд першої інстанції всебічно й повно дослідивши матеріали справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки остання 26.03.2021 о 15 год в м. Виноградів по вул. Комунальній, 17, Закарпатської області, керуючи автомобілем «Вольксваген Кадді» д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом допустила зіткнення з автомобілем «Вольво» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. -3- Порушення ОСОБА_1 п. 10.1, 10.9, 13.1 Правил дорожнього руху України підтверджується як протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 089258 від 26.03.2021, так і даними схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.03.2021, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 , копією постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. При розгляді справи про адміністративне правопорушення цим доказам суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, що останньою не оспорюється. Між тим, при застосуванні до ОСОБА_1 адміністративного стягнення судом першої інстанції не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, її майновий стан, ступінь її вини, ставлення до вчиненого. Згідно ст. 23, 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність та враховується мета адміністративного стягнення, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Зі змісту постанови місцевого суду вбачається, що в ній відсутні належні обґрунтування та мотиви обрання судом саме такої міри та виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, з огляду на справедливий баланс між адміністративним проступком та мірою відповідальності. Статтею 24 КУпАП зазначено, що обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі. Обставини, які пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, є проявом принципу індивідуалізації покарання. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. При визначенні виду і міри адміністративного стягнення до ОСОБА_1 , судом першої інстанції не було враховано, що ОСОБА_1 вину у вчиненому визнала, щиро розкаялася; обставини, що обтяжують відповідальність відсутні, як і претензії з боку потерпілої. -4- Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі за порушення Правил дорожнього руху України. Також під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснила, що наявність права на керування транспортними засобами є необхідним для неї задля забезпечення належного утримання двох неповнолітніх дітей, яких необхідно відвозити та забирати зі школи/садочка, а також отримання відповідних доходів для утримання сім`ї, оскільки її родина займається реалізацією на ринках овочів та фруктів, вирощених на присадибній ділянці, а тому позбавлення її права на керування транспортними засобами унеможливить здійснення такої діяльності та поставить її сім`ю у скрутне матеріальне становище. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції не врахував обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відсутність обставин, які його обтяжують, та дані про особу ОСОБА_1 і застосував до останньої стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, яке, в даному випадку, є занадто суворим і тому його застосування не відповідає балансу відповідності між адміністративним проступком та застосованою за це мірою відповідальності. Враховуючи встановлене, апеляційний суд вважає за необхідне змінити судове рішення в частині накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, оскільки позбавлення права керування транспортними засобами поставить її та членів її сім`ї у скрутне становище, так як право на керування транспортними засобами є джерелом її доходу та його наявність є необхідним для забезпечення належного утримання її неповнолітніх дітей. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 14.05.2021. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 14.05.2021 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП в частині накладання адміністративного стягнення змінити. Застосувати до ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. В решті постанову судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 14.05.2021 щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»