Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/24952/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/24952/22 пров. № А/857/15347/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року про заміну сторони у справі правонаступником, прийняту суддею Недашківською К.М. у м. Рівне за заявою ОСОБА_1 про заміну позивача у справі № 460/24952/22 правонаступником за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В: 27 травня 0224 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про заміну позивача правонаступником, у якій просить замінити позивача у цій справі ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . 28 травня 2024 року Рівненський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про заміну позивача правонаступником повернув без розгляду. Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо наявності правових підстав для заміни позивача на правонаступника вже вирішено ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у цій справі. Не погодившись із цією ухвалою суду, її оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти рішення про задоволення заяви, оскільки вважає, що як спадкоємець прав та обов`язків позивача має право на стягнення з відповідача (боржника) сум пенсії, які належали батькові. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд, при розгляді цієї справи, виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 14.09.2023 року Рівненський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким, зокрема, зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області від 10.06.2022 № 2340, з врахуванням проведених виплат. Рішення набрало законної сили 15.10.2023 року. Сторони визнають, що 31.10.2023 року позивач помер. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи. Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю, у тому числі нараховані кошти відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили. Суд першої інстанції звернув увагу на те, що 15 квітня 2024 року суд у цій справі уже вирішив аналогічне клопотання заявника, яке залишив без задоволення. Суд вказав, що за правилами статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Тобто, суд зробив висновок, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Однак, позивач повторно, 27 травня 204 року звернувся із аналогічною заявою про заміну сторони у справі правонаступником. Апеляційний суд, на основі наведених вище норм права погоджується із судом першої інстанції в тому, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, а право спадкоємців на пенсію, яку померлий військовослужбовець мав право за життя реалізовується в окремому, визначеному статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порядку. Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Зважаючи на те, що заява ОСОБА_1 від 27 травня 2024 року про заміну позивача у справі правонаступником є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд першої інстанції вірно повернув вказану заяву заявнику без розгляду. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року про заміну сторони у справі № 460/24952/22 правонаступником - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель