Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/18702/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/18702/22 пров. № А/857/18809/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Іщук Л. П., суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року (головуючий суддя Щербаков В.В., м. Рівне) у справі №460/18702/22 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_2 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019, відповідно до виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області" довідки від 24.06.2021 №742, без обмеження максимальним розміром, виходячи з розрахунку 74% сум основних та додаткових видів грошового забезпечення та з врахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 позов задоволено, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції від 11.11.2015 №988, із обов`язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадою з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області" про розмір грошового забезпечення від 24.06.2021 №742, без обмеження максимальним розміром, виходячи з розрахунку 74% сум з врахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення та з врахуванням раніше виплачених сум. Вказане рішення Рівненського окружного адміністративного суду набрало законної сили 06 лютого 2023 року. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.05.2023. ІНФОРМАЦІЯ_2 дружина померлого ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернулась із заявою про заміну стягувача, яку обґрунтовує тим, що вона є правонаступником померлого ОСОБА_2 , а тому перерахована та невиплачена сума пенсії, встановлена рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.11.2022 у справі № 460/18702/22 є недоотриманою пенсією та підлягає виплаті ОСОБА_1 . Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача. Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, свої висновки суд першої інстанції обґрунтовував тим, що зі змісту доказів, доданих заявником до заяви, не встановлено обставин, які свідчать про прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 та отримання нею свідоцтва про право на спадщину. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про заміну стягувача задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб» та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Вказує, що вона є дружиною померлого ОСОБА_2 , інші особи, які б забезпечувались пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї ОСОБА_2 , які проживали разом із ним на день його смерті, відсутні, а тому перерахована та невиплачена сума пенсії, встановлена рішенням суду, підлягає виплаті їй. Відповідач правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Апеляційний розгляд справи здійснено згідно ч.2 ст.312 КАС України в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до частини першої статті 61 зазначеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї. Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права, відтак висновки суду першої інстанції про відсутність доказів про прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 та, як наслідок, відмови у зв`язку з цим у задоволенні заяви про заміну стягувача, є помилковими. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а у спеціально визначений законом порядок, зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Як встановлено з матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 у жовтні 2023 року ( тобто, не пізніше 6 місяців після смерті ОСОБА_2 ) звернулась до ГУ ПФУ в Рівненській області про виплату їй належних ОСОБА_2 сум на підставі судового рішення у справі №460/18702/22, на що отримала відповідь про те, що суми є нараховані в розмірі 53455,10 грн., та їх виплата може бути здійснена у разі заміни стягувача за судовим рішенням ( а.с. 72 ). Колегія суддів, враховуючи зміст спірних правовідносин, неповне виконання судового рішення ( лише нарахування сум ) боржником та неможливість його повного виконання у зв`язку із смертю стягувача, а також те, що заявник ОСОБА_1 є членом сім`ї померлого ОСОБА_2 , яка проживала разом із ним на час його смерті, приходить до висновку про наявність обставин, які допускають правонаступництво у зв`язку з вибуттям стягувача у виконавчому провадженні, та про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 . Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та постановлення нового про задоволення заяви. Керуючись ст.ст. 241, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі №460/18702/22 скасувати та задовольнити заяву. Замінити стягувача ОСОБА_2 за рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2022 року у справі №460/18702/22 на його правонаступника - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар