Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/15397/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/15397/23 Перша інстанція суддя Бульба Н.О. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної поліції України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги до Національної поліції України, а саме: - визнання протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні частини щорічної основної оплачуваної відпустки за 2015 рік (3 доби), частини щорічної основної (16 діб) та додаткової (15 діб) оплачуваної відпустки за 2022 рік в загальній кількості 34 доби; - стягнення з Національної поліції України грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2015 рік (3 доби), частини щорічної основної (16 діб) та додаткової (15 діб) оплачуваної відпустки за 2022 рік в загальній кількості 34 доби. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року задоволено позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що у межах спірних правовідносин апелянтом у повному обсязі, а також у відповідності до вимог чинного законодавства, обраховано розмір компенсації за невикористані дні відпустки та визначено кількість невикористаних днів відпустки. При цьому, апелянт наголошує, що положеннями ЗУ «Про Національну поліцію» та прийнятими до нього підзаконними нормативно-правовими актами чітко врегульовано питання виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки поліцейським, які звільняються зі служби, а саме встановлено, що виплата грошової компенсації за невикористані дні відпустки передбачена виключно за невикористані дні в році звільнення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , з 18.10.1999 до 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 до 02.10.2023 в органах Національної поліції України. Наказом Національної поліції України від 29.09.2023 № 1571 о/с ОСОБА_1 звільнено з 02.10.2023 зі служби в поліції. З ОСОБА_1 проведено розрахунок при звільненні, проте не виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваної відпустки за 2015 рік (3 доби), частини щорічної основної (16 діб) та додаткової (15 діб) оплачуваної відпустки за 2022 рік в загальній кількості 34 діб. 19.10.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати належних йому сум грошового забезпечення. Листом від 07.12.2023 відповідачем повідомлено, що при звільненні з ОСОБА_1 проведено повний розрахунок, а тому підстави для виплати грошового забезпечення відсутні. В свою чергу, бажаючи отримати грошову компенсацію за невикористані дні відпустки, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на отримання спірної грошової компенсації, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно ч. 1 ст. 92 ЗУ «Про Національну поліцію» (в редакції на момент звільнення), поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки. Згідно ч. 1 ст. 93 ЗУ «Про Національну поліцію», тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. Частиною 7 вказаної статті встановлено, що чергова відпустка надається поліцейському, як правило, до кінця календарного року. Частиною 10 вказаної статті встановлено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Частиною 11 вказаної статті встановлено, що відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік. При цьому, згідно п. 8 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. Колегією суддів встановлено, що на підставі наказу Національної поліції України № 1571 о/с дск від 29 вересня 2023 року позивачу при звільненні зі служби в поліції виплачено грошову компенсацію за 20 невикористаних днів основної відпустки та за 15 діб додаткової відпуски у 2023 році. При цьому, як встановлено судом першої інстанції, позивачу не виплачено компенсації за невикористані 37 доби відпустки за 2015, 2022 роки. Між тим, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції погодився з доводами позивача про те, що йому протиправно не виплачено компенсації за усі невикористані дні щорічної відпустки, а не лише за невикористані дні щорічної відпустки у році його звільнення з поліції. В свою чергу, в апеляційній скарзі суб`єкта владних повноважень зазначається, що положеннями ЗУ «Про Національну Поліцію» та прийнятими до нього підзаконними нормативно-правовими актами чітко врегульовано питання виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки поліцейським, які звільняються зі служби, а саме встановлено, що виплата грошової компенсації за невикористані дні відпустки передбачена виключно за невикористані в році звільнення дні. Між тим, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень, з огляду на наступне. Так, із системного аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що за бажанням поліцейського, він може використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року. Тобто, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), не використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок. Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України, поліцейським виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної так і додаткової відпусток. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року (справа № 160/10875/19). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Між тим, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року - без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Національну поліцію України. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян