Постанова 4851 № 520/24143/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2024 р. Справа № 520/24143/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.09.24 по справі № 520/24143/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 по 31.05.2024; - стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 по 31.05.2024 року нараховану, але не виплачену пенсію у розмірі 67723,48 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він пенсіонер, який отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №520/20688/23 відповідачем нараховано до виплати заборгованість зі сплати пенсії в загальній сумі 67723,48 грн, яка не виплачена управлінням через відсутність належного фінансування. Вважаючи бездіяльність щодо невиплати заборгованості зі сплати пенсійних виплат протиправною, а права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 у справі № 520/24143/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що заявлені позовні вимоги не стосуються порядку виконання судового рішення по справі № № 520/20688/23, не є аналогічними, отже, в даному випадку наявні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Якщо спір виник щодо неправомірних, на думку Апелянта, дій щодо неправильного визначення розміру належних йому виплат, належним способом захисту є зобов`язання вчинити дії - нарахувати і виплатити відповідну виплату. При цьому немає підстав стягувати відповідну суму, оскільки рішенням відповідного органу її ще не призначено. Позивач вказує, що сума заборгованості в розмірі 67723,48 грн з 01.07.2021 по 31.05.2024 вже нарахована відповідачем, про що свідчить лист ГУ ПФУ в Харківській області від 02.08.2024, проте безпідставно не виплачена. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу позивача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. З матеріалів справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №520/20688/23 частково задоволено адміністративний позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 02.05.2024 року та позивачу видано виконавчий лист у справі. На звернення позивача щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі № 520/20688/23, листом Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.08.2024 №2000-0311-8/138162 повідомлено, що на виконання рішень суду від 14.09.2024 у справі № 520/6443/21 та від 01.04.2024 у справі № 520/20688/23 головним управлінням здійснено перерахунок пенсії та нараховано її різницю, суму заборгованості включено до Реєстру судових рішень. Також вказано, що виплата коштів на виконання рішень судів здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Станом на 02.08.2024 погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.09.2020 включно. Не погодившись з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу нездійснення виплати ОСОБА_1 заборгованості пенсії за минулий час у розмірі 67723,48 грн, нарахованої на виконання рішення суду від 01.04.2024 у справі № 520/20688/23, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі. Отже, фактичною підставою для звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості з виплати пенсії за період з 01.07.2021 до 31.05.2024 у розмірі 67723,48 грн є невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 у справі № 520/20688/23. Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки спірні правовідносини виникли у порядку виконання рішень суду у справі № 520/20688/23. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно з пункт 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Положеннями пункту 6 частини першої та частини другої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав, зокрема для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до змісту частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішення, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Враховуючи положення Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що не можна зобов`язувати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення із конкретизацією способу та порядку виконання рішення. Дані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду викладену в постанові від 16.01.2019 по справі №686/23317/13-а та 16.02.2019 у справі №816/2016/17. Розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд який його ухвалив. Способи судового контролю за виконанням судового рішення встановлені нормами статей 382 - 383 КАС України. Згідно із положеннями частин першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У відповідності до вимог частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 КАС України. Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15. У постанові від 16.03.2023 у справі №640/12697/21 Верховний суд вказав, що зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Крім того, наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 480/2378/21 та від 27.07.2022 у справі № 686/2636/17. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, він може звернутися до суду у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто у порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, від 17.04.2019 у справі №355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі № 295/13613/16, від 22.02.2019 у справі №522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а, від 24.09.2020 у справі №640/15623/19, від 17.02.2021 у справі №520/11847/18, від 21.07.2022 у справі №320/1719/21, від 28.02.2023 у справі №260/1898/22. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року у справі №520/20688/23 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №713, а також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум. Колегія суддів зазначає, що рішення суду у справі № 520/20688/23 щодо зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачем не оскаржено, спір між сторонами про розмір нарахованої (обчисленої) суми - відсутній. Тобто, в спірних правовідносинах є судове рішення, яким визначено спосіб захисту порушеного права щодо отримання позивачем нарахованої суми. Звертаючись до суду з даним позовом у справі № 520/24143/24 позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача, щодо невиконання вищезазначеного рішення суду у справі № 520/20688/23, а тому має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі № 520/24143/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський