Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/5276/23

Справа № 991/5276/23 Провадження №11-сс/991/648/24 Слідчий суддя: ОСОБА_1 Головуючий: ОСОБА_2 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 вересня 2024 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , секретар судового засідання ОСОБА_5 , за участю: адвоката ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою представника третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2023 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.07.2024 частково задоволено клопотання детектива; накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_9 , а також на майно, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , право власності на яке зареєстроване за останньою. Посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, представник третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 звернулась із апеляційною скаргою, в якій прохає ухвалу слідчого судді частково скасувати, постановити нову, якою клопотання детектива задовольнити частково, та: - накласти арешт на 1/2 частину об`єктів нерухомого майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя Бєлашових, розташоване на території Київської та Полтавської областей, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_9 ; - накласти арешт на 1/2 частину об`єктів нерухомого майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя Бєлашових, розташоване на території Київської та Полтавської областей, а також у місті Полтаві, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_8 ; - у накладенні арешту на майно, яке є особистою приватною власністю ОСОБА_8 , що розташоване у АДРЕСА_1 , - відмовити. У судовому засіданні прокурор повідомив, що 12.06.2024 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України було направлено до Вищого антикорупційного суду, на підтвердження чого надав колегії суддів засвідчену копію супровідного листа від 12.06.2024 №07/03-25768-20 про направлення вказаного кримінального провадження до суду (т.4 а.п. 17). На переконання прокурора, наведені обставини дають суду підстави для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 . Адвокат ОСОБА_6 вважала за можливе вирішення питання про закриття провадження віднести на розсуд суду. Заслухавши думку учасників судового провадження та розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Як вбачається із матеріалів апеляційного провадження, предметом апеляційного перегляду є ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2023 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 підозрюваного ОСОБА_9 . Дана ухвала постановлена слідчим суддею на стадії досудового розслідування. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті 12.06.2024 та в цей же день отриманий судом (т. 4 а.п. 17). Апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді від 19.06.2023 подана апелянтом до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 05.09.2024. Частиною 1 ст. 1 КПК встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальний процесуальний кодекс України як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження. Ухвала слідчого судді про арешт майна відноситься до списку ухвал, визначених ст. 309 КПК, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку. Зміст положень статті 309 КПК чітко визначає, що ухвали, можливість апеляційного оскарження яких визначена даною нормою, можуть бути оскаржені виключно на стадії досудового розслідування. В свою чергу, згідно з п 5) ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження. Таким чином приписами ст. 309 КПК передбачена можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчих суддів про арешт майна, однак апеляційна скарга на таке рішення має бути подана в межах стадії досудового розслідування. Оскільки, як вже було наведено вище, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 скерований до Вищого антикорупційного суду 12.06.2024, саме з цієї дати досудове розслідування у даному кримінальному провадженні вважається закінченим. Відтак апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 подана після закінчення досудового розслідування, що виключає можливість її апеляційного перегляду в порядку ст. 309 КПК. Оскільки вказана обставина була встановлена під час апеляційного розгляду, на цій стадії апеляційного провадження суддя-доповідач вже позбавлений процесуальної можливості постановити ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, адже таке рішення може бути ухвалене на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді - при вирішення питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення. Разом із тим, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному перегляду, відповідно до висновку щодо застосування норми права викладений в рішенні Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 569/17036/18 від 19.02.2019, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження. Тому колегія суддів, виходячи з того, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді подана поза межами стадії досудового розслідування (після спрямування обвинувального акут до суду), дійшла висновку про неможливість апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, у зв`язку із чим апеляційне провадження слід закрити. В той же час встановлені колегією суддів обставини не позбавляють зацікавлених осіб права поставити перед судом питання законності обмеження права власності, встановленого оскаржуваною ухвалою, шляхом звернення в порядку ст.174 КПК до суду, на розгляді якого перебуває обвинувальний акт, з відповідним клопотанням. Керуючись ст.ст. 376, 418, 532 КПК України, колегія суддів - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 - закрити. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення. Головуючий: ОСОБА_2 Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_4