Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/7579/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/7579/24 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 вересня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Грибан І.О., Костюк Л.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невірного розрахунку розміру підвищення грошового забезпечення та суми індексації-різниці ОСОБА_1 в місяці підвищення посадових окладів, березень 2018 року; - встановити, що розмір підвищення грошового забезпечення ОСОБА_1 , у березні 2018 року склав 462,11 грн; - встановити, що розмір індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 , у березні 2018 року з урахуванням вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 склав 4001,04 грн; - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2020; - стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 26.02.2020 року в сумі 95 611,06 грн. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року відмовлено у відкритті провадження на підставі підставі 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Тобто, позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльність відповідача, вчинену або не вчинену на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. Не погоджуючись з ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підтвердження своєї позиції апелянт зазначає, що в адміністративній справі №580/3995/20 суд не розглядав розрахунок суми індексації-різниці, відтак заява подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України буде залишена судом без розгляду. Стверджує, що позивач не погоджується з проведеним розрахунком підвищення суми грошового забезпечення та як результат, суми-індексації-різниці, що не досліджувався у справі №580/3995/20. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2024 та від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. Від представника військової частини НОМЕР_1 до суду апеляційної інстанції 02.09.2024 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що із позовної заяви вбачається, що предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 в адміністративній справі 580/3995/20. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження у справі. Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 року у справі №580/3995/20 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 року у справі №580/3995/20 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 березня 2021 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.02.2016 по 26.02.2020 не в повному обсязі. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.02.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням проведених виплат. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. На виконання рішення суду в частині зобов`язання виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 26.02.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008, військова частина НОМЕР_1 виплатила позивачу 79 159,72 грн. Представник позивача, звернувся із запитом до відповідача щодо виконання рішення суду в іншій його частині, а саме нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 із урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 Порядку №1078. Відповідач листом від 09.07.2024 № 36/1870 відмовив у перерахунку індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 із урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 Порядку №1078. Повідомлено, що відповідно до методу розрахунку підвищення грошового забезпечення для визначення індексації-різниці, доведеного листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 31.05.2024 №220/13/4101, підвищення грошового забезпечення в місяці підвищення (березень 2018 року) посадових окладів склало 7 621,93 грн. Однак, позивач та його представник вважають такий розрахунок відповідача противоправним та таким, що суперечить правовому висновку Верховного Суду України викладеному у постанові від 29.03.2021 року у справі № 380/5493/21. Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, колегія суддів зазначає наступне. В справі №580/3995/20 суд розглянув вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 26.02.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням проведених виплат, а також вимоги щодо зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації. Таким чином, виходячи із змісту судового рішення у справі №580/3995/20 тотожність позовних вимог не вбачається, оскільки у тій справі вимоги про невірний розрахунок розміру підвищення грошового забезпечення та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 26.02.2020 не розглядались, так як відповідачем ще не було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за березня 2018 року. Отже, під час розгляду справи № 580/3995/20 було відсутнє порушення прав позивача в частині невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 26.02.2020, оскільки право на її отримання виникло з моменту виплати відповідачем індексації грошового забезпечення з березня 2018 року. Отже, судом першої інстанції здійснено неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається, та у справі № 580/3995/20. Відповідно до пункту 13 Порядку № 1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується. Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 28 червня 2023 року у справі № 200/4258/22, від 15 грудня 2022 року у справі № 460/3473/21, від 23 січня 2023 року у справі № 340/3391/22 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї. Таким чином, приписи п. 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України в даному випадку не підлягають застосуванню. За таких обставин, суд першої інстанції передчасно виніс оскаржувану ухвалу, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню. Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, отже колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до частини третьої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які Керуючись статтями 312, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року у справі №580/7579/24 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина Судді І.О.Грибан Л.О. Костюк