Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/640/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 280/640/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року (суддя Семененко М.О.) у справі №280/640/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 28.09.2023 №083850019020, прийняте за результатами розгляду заяви від 20.09.2023, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2; - зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до його пільгового стажу роботи за Списком №2 періодів роботи: з 19.06.1996 по 29.09.1997 на посаді електрозварника ручної зварки 2 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 30.09.1997 по 29.10.1997 на посаді електрозварника ручної зварки 3 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 12.11.1997 по 03.05.2001 на посаді електрозварника ручної зварки 3 розряду у ГОВ «Ремонтно-монтажному спеціалізованому підприємстві «ГАЗООЧИСТКА»; з 05.09.2001 по 04.04.2002 на посаді електрогазозварника ручної зварки 4 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 09.04.2002 по 27.12.2002 на посаді електрогазозварника ручної зварки 4 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 13.01.2004 по 11.02.2004 на посаді електрогазозварника ручної зварки 4 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 01.03.2004 по 31.05.2004 на посаді монтажника 3 розряду у ГОВ «Прокатбудсервіс»; з 01.06.2004 по 16.09.2004 на посаді електрогазозварника у ТОВ «Прокатбудсервіс»; з 01.09.2005 по 10.04.2006 на посаді електрогазозварника у ВАТ «Машинобудівний завод «ЕЛЕМ»; з 23.05.2006 по 15.09.2006 на посаді електрогазозварника 4 розряду у ТОВ «Кисеньмонтаж»; з 26.09.2006 по 31.12.2006 на посаді електрозварника 4 розряду у ВАТ «будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1»; з 01.01.2007 по 04.03.2011 на посаді електрозварника 5 розряду у ВАТ «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1» з 20.09.2023. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу на посадах, передбачених Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Позивач не погоджується з такою відмовою, оскільки вважає, що стаж його роботи на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком є достатнім та документально підтвердженим. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28 вересня 2023 року №083850019020 про відмову в призначенні пенсії, прийняте за результатами розгляду зави ОСОБА_1 від 20 вересня 2023 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 05 вересня 2001 року по 04 квітня 2002 року в Закритому акціонерному товаристві «Запоріжбуд» Будівельне управління «Металургбуд», згідно довідки б/н від 04 квітня 2002 року та період роботи з 26 вересня 2006 року по 04 березня 2011 року в Публічному акціонерному товаристві «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1»згідно довідки від 29 серпня 2023 року №695. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії, подану ОСОБА_1 20 вересня 2023 року, та прийняти рішення, вирішивши питання про наявність підстав для зарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 19.06.1996 по 29.09.1997, з 30.09.1997 по 29.10.1997, з 12.11.1997 по 03.05.2001, з 09.04.2002 по 27.12.2002, з 13.01.2004 по 11.02.2004, з 01.03.2004 по 31.05.2004, з 01.06.2004 по 16.09.2004, з 01.09.2005 по 10.04.2006, з 23.05.2006 по 15.09.2006 до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позову відмовлено. Суд за встановлених у справі обставин дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), наведені у такому рішенні підстави не зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи визнані судом необґрунтованими. Щодо періодів, про зарахування яких до пільгового стажу за Списком №2 просить позивач і щодо яких в оскаржуваному рішенні пенсійного органу відсутні жодні висновки, суд першої інстанції встановив, що згідно наданого відповідачем розрахунку пільгового стажу вони дійсно не зараховані до пільгового стажу позивача, втім суд дійшов висновку про передчасність та необґрунтованість позовних вимог в цій частині у зв`язку з відсутністю доказів подання позивачем уточнюючих довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи за Списком №2 за вказані періоди роботи, а також відсутністю визначених відповідачем підстав відмови в зарахуванні таких періодів до пільгового стажу. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, через свого представника, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Скаржник зазначає, що судом безпідставно врахований відзив на позовну заяву, поданий відповідачем із порушенням встановлених Кодексом адміністративного судочинства України строків. Також скаржник звертає увагу на той факт, що відповідач не направляв відзив на позовну заяву позивачу. Щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права в частині не зарахування періодів роботи позивача за Списком №2 до пільгового стажу, скаржник вказує, що фактично суд визнав факт того, що відповідачем не було враховано до пільгового стажу зазначені позивачем періоди роботи, але залишив поза увагою, що таке не врахування в незалежності від зазначення цього в рішенні про відмову вже є протиправними діями пенсійного органу. В той же час записи у трудовій книжці позивача підтверджують характер роботи у період з 19.06.1996 по 29.09.1997, з 30.09.1997 по 29.10.1997, з 12.11.1997 по 03.05.2001, з 05.09.2001 по 04.04.2002, з 09.04.2002 по 27.12.2002, з 13.01.2004 по 11.02.2004, з 01.03.2004 по 31.05.2004, з 01.06.2004 по 16.09.2004, з 01.09.2005 по 10.04.2006, з 23.05.2006 по 15.09.2006, з 26.09.2006 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 04.03.2011, що є підставою для включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Окрім того, скаржник зауважує, що лише задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача з 20.09.2023 призначити пенсію позивачу на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням його застосування відповідно до рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 №1-р/2020, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, адже територіальні управління Пенсійного фонду України неодноразово відмовляли заявникам в задоволенні їх заяв в аналогічних правовідносинах. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме: судовий збір за подачу адміністративною позову в розмірі 1211,20 грн., судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1453,44 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. у суді першої інстанції, витрати з перекладу документів в розмірі 1700 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. у суді апеляційної інстанції. Відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду та винести нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідач наполягає на правомірності прийнятого ним рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, зазначає, що згідно поданих позивачем до пенсійного органу документів пільговий стаж позивача за Списком №2 становить 4 роки 5 місяців 14 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах. Скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку щодо наявності підстав зарахування до стажу роботи позивача, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, періодів роботи з 05.09.2021 по 04.04.2002 в ЗАТ «Запоріжбуд» Будівельне управління «Металургбуд» та з 26.09.2006 по 04.03.2011 в ПАТ «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1». Відповідач зазначає про те, що відсутній наказ ЗАТ «Запоріжбуд» Будівельне управління «Металургбуд» про результати атестації робочих місць за умовами праці, крім того, означені підприємства припинили діяльність, а позивачем до заяви про призначення пенсії рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років за спірні періоди роботи не надавалось. Позивач проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення через необґрунтованість доводів скаржника. Також позивач наводить обставини, покладені в основу вимог його апеляційної скарги, зокрема, зазначаючи, що оскільки при розрахунку пільгового стажу позивача не бралися до уваги записи трудової книжки, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, зарахувати до пільгового стажу за Списком 2 спірні періоди роботи, що яких відповідач в оскаржуваному рішенні про відмову в призначенні пенсії не зробив жодного висновку. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. З приводу доводів позивача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.2 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. В даному випадку позивач вважає, що суд першої інстанції не мав враховувати поданий відповідачем відзив на позовну заяву, оскільки такий відзив подано із порушенням встановлених КАС України строків. Суд першої інстанції в ході розгляду справи розглянув порушене позивачем питання щодо пропуску відповідачем строку подання відзиву на позовну заяву, з`ясував, що відповідачем дійсно пропущений строк подання відзиву на позовну заяву, встановлений процесуальним законом. Втім, суд вважав помилковим вдаватися до надмірного формалізму у питанні вимоги неухильного дотримання строку подання заяв по суті справи, а тому у відповідності до положень статті 121 КАС України поновив пропущений відповідачем строк подання відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим, під час розгляду даної справи по суті врахував всі подані учасниками справи заяви по суті справи. Частиною 1 статті 261 КАС України встановлено, що при розгляді справи у спрощеному позовному провадженні відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. В той же час процесуальний закон покладає на суд обов`язок щодо вжиття визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст.9 КАС України). Відповідно до ч.9 ст.80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції ухвалою суду від 12.02.2024 про відкриття провадження у справі витребував від відповідача розрахунок періоду трудового стажу позивача, зарахованого до його пільгового стажу, та засвідченні належним чином матеріали пенсійної справи позивача. 15.03.2024 відповідач подав витребувані докази та відзив на позовну заяву. Виходячи з матеріалів цієї справи, відсутності доказів, які б свідчили про недобросовісну поведінку відповідача, умисне невиконання ним вимог суду, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку судом першої інстанції не допущено порушень норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд першої інстанції, вирішуючи спір між сторонами, діяв в межах наданих йому повноважень, розглянув справу на підставі поданих сторонами доказів. По суті прийнятого судом першої інстанції рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції. Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.09.2023 звернувся до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI. До заяви додано, в тому числі, трудову книжку, документи про стаж, зокрема, довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 29.08.2023 №695, довідку №65 від 30.08.2023 та довідку від 04.04.2002. Заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28.09.2023 №083850019020 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців. Як вказано у цьому рішенні 28.09.2023 №083850019020, страховий стаж позивача становить 34 роки 11 місяців 25 днів. Пільговий стаж становить 4 роки 5 місяців 14 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано: період роботи з 05.09.2001 по 04.04.2002 згідно з довідкою від 04.04.2002, оскільки ЗАТ «ЗАПОРІЖБУД» БУ «МЕТАЛУРГБУД» припинило свою діяльність з 05.04.2005; період роботи з 26.09.2006 по 04.03.2011 згідно з довідкою від 29.08.2023 №695, виданою ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1», оскільки відсутнє підтвердження первинними документами та інформація про відсутність посад головного бухгалтера та начальника відділу кадрів відповідно до штатного розпису підприємства. При цьому пенсійним органом зазначено, що для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 05.09.2001 по 04.04.2002 необхідно звернутись із відповідною заявою та документами для підтвердження пільгового стажу Комісією з питань підтвердження стажу роботи; з 26.09.2006 по 04.03.2011 необхідно надати довідку, уточнюючу пільговий характер роботи згідно з Додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, підтверджену первинними документами, та/або інформацію про відсутність посад головного бухгалтера і начальника відділу кадрів. Судом першої інстанції також з`ясовано, що згідно наданого відповідачем на виконання вимог суду розрахунку пільгового стажу позивача відповідачем не зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача з 19.06.1996 по 29.09.1997 на посаді електрогазозварника ручної зварки 2 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд», з 30.09.1997 по 29.10.1997 на посаді електрозварника ручної зварки 3 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд», з 12.11.1997 по 03.05.2001 на посаді електрозварника ручної зварки 3 розряду у ТОВ «Ремонтно-монтажному спеціалізованому підприємстві «ГАЗООЧИСТКА»; з 09.04.2002 по 27.12.2002 на посаді електрогазозварника ручної зварки 4 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 13.01.2004 по 11.02.2004 на посаді електрогазозварника ручної зварки 4 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 01.03.2004 по 31.05.2004 на посаді монтажника 3 розряду у ТОВ «Прокатбудсервіс», з 01.06.2004 по 16.09.2004 на посаді електрогазозварника у ТОВ «Прокатбудсервіс», з 01.09.2005 по 10.04.2006 на посаді електрогазозварника у ВАТ «Машинобудівний завод «Елем», з 23.05.2006 по 15.09.2006 на посаді електрогазозварника 4 розряду у ТОВ «Кисеньмонтаж». За позицією пенсійного органу позивачем разом із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не подано уточнюючих довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи за Списком №2, за вказані періоди роботи. Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списом №2, позивач звернувся до суду з даним позовом. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Частиною першою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 цього Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Згідно пунктом 2 Порядку застосування Списків 1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. Відповідно до п. 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року). Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж встановлено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За правилами п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до п.18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном. Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Цей Порядок, як в ньому зазначено, визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника. Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали, зокрема, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (п.2 Порядку № 18-1). Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до положень статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що включені до Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією повний робочий день. Основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи, є трудова книжка, і лише у разі відсутності у ній відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, а у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється згідно вказаного вище Порядку №18-1. В спірному випадку, судом встановлено, що згідно записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 09.07.1986, позивач у спірний період працював: з 19.06.1996 по 29.09.1997 на посаді електрозварника ручної зварки 2 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 30.09.1997 по 29.10.1997 на посаді електрозварника ручної зварки 3 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 12.11.1997 по 03.05.2001 на посаді електрозварника ручної зварки 3 розряду у ТОВ «Ремонтно-монтажному спеціалізованому підприємстві «ГАЗООЧИСТКА»; з 05.09.2001 по 04.04.2002 на посаді електрогазозварника ручної зварки 4 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 09.04.2002 по 27.12.2002 на посаді електрогазозварника ручної зварки 4 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 13.01.2004 по 11.02.2004 на посаді електрогазозварника ручної зварки 4 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 01.03.2004 по 31.05.2004 на посаді монтажника 3 розряду у ТОВ «Прокатбудсервіс»; з 01.06.2004 по 16.09.2004 на посаді електрогазозварника у ТОВ «Прокатбудсервіс»; з 01.09.2005 по 10.04.2006 на посаді електрогазозварника у ВАТ «Машинобудівний завод «ЕЛЕМ»; з 23.05.2006 по 15.09.2006 на посаді електрогазозварника 4 розряду у ТОВ «Кисеньмонтаж»; з 26.09.2006 по 31.12.2006 на посаді електрозварника 4 розряду у ВАТ «будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1»; з 01.01.2007 по 04.03.2011 на посаді електрозварника 5 розряду у ВАТ «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1». У вказані вище періоди роботи позивача діяли Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, і професії, за якими працював позивач, належали до посад, віднесених до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. В результаті дослідження трудової книжки НОМЕР_1 від 09.07.1986, суд апеляційної інстанції вважає, що із записів у трудовій книжці позивача можливо встановити період, протягом якого позивач перебував у трудових відносинах; місце роботи та посаду; відомості про переведення; підставу звільнення; документи (накази), на підставі яких здійснено записи у трудовій книжці. Стосовно періоду роботи позивача з 05.09.2001 по 04.04.2002 в Закритому акціонерному товаристві «Запоріжбуд» Будівельне управління «Металургбуд» позивач також надав довідку від 04.04.2002 б/н, яка видана ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд», у якій зазначено, що пільговий стаж позивача за Списком №2 за період з 05.09.2001 по 04.04.2002 становить 00 років 06 місяців 29 днів, у виробництві як електрогазозварник, що передбачено Списком №2 розділ 33 пункт 23200000-19756, підстава: Наказ №306-1 від 29.12.1995. Вказана довідка містить всю необхідну інформацію про пільговий характер роботи позивача, передбачену пунктом 20 Порядку №637. Посилання відповідача в прийнятому ним рішенні від 28.09.2023 №083850019020 на те, що підприємство припинило свою діяльність свою діяльність з 05.04.2005, внаслідок чого за твердженням відповідача для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 05.09.2001 по 04.04.2002 позивачу необхідно звернутись із відповідною заявою та документами для підтвердження пільгового стажу Комісією з питань підтвердження стажу роботи, суд першої інстанції правильно визнав безпідставними. В спірному випадку позивачем на підтвердження періоду роботи з 05.09.2001 по 04.04.2002 подано уточнюючу довідку ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд», яка видана підприємством до його ліквідації, вказана довідка за своїм змістом відповідає пункту 20 Порядку №637, тому підстави для застосування визначеної Порядком № 18-1 процедури підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, відсутні. Що стосується атестації робочих місць, суд апеляційної інстанції вважає прийнятним врахування судом першої інстанції правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, в якій зазначено, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі №21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі №21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах №21-51а15, та №21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі №21-383а14, від 2 грудня 2015 року у справі №21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі №21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі №21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Щодо періоду роботи позивача з 26.09.2006 по 04.03.2011 в Публічному акціонерному товаристві «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1» позивач разом із заявою про призначення пенсії подав пенсійному органу довідку №695 від 29.08.2023, видану ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1», у якій наявна інформація про пільговий стаж позивача за Списком №2 та про проведену атестацію робочих місць. Підставою для видачі довідки вказано: особова картка, штатний розклад, відомості про зарплату, накази про результати атестації робочих місць №325 від 01.04.2005, №1608 від 30.07.2009. Також позивачем надано копії наказів про результати атестації робочих місць №325 від 01.04.2005, №1608 від 30.07.2009. Виходячи із змісту цієї довідки від 29.08.2023 №695, суд першої інстанції правильно зазначив, що вона відповідає вимогам пункту 20 Порядку №637, містить всі необхідні відомості, достатні для прийняття позитивного рішення про зарахування даних періодів до пільгового стажу на Списком №2. Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість посилання відповідача на відсутнє підтвердження відомостей в цій довідці первинними документами, оскільки вказана довідка містить посилання на первинні документи, на підставі яких вона видана, при цьому, відповідач не позбавлений можливості реалізувати своє право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, та перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей, надане частиною 3 статті 44 Закону №1059-ХІІ. Також є безпідставними доводи відповідача щодо необхідності надання інформації про відсутність посад головного бухгалтера та начальника відділу кадрів відповідно до штатного розпису підприємства, оскільки ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» визнано банкрутом і означену вище довідку підписано арбітражним державним ліквідатором, що не суперечить чинному законодавству. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про помилковість висновків відповідача про неможливість зарахування періодів роботи позивача з 05.09.2021 по 04.04.2002; з 26.09.2006 по 04.03.2011 до пільгового стажу за Списком №2. Документи, які позивач подав органу Пенсійного фонду разом із заявою про призначення пенсії, є належними доказами на підтвердження виконання ним робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Стосовно інших періодів роботи позивача, щодо яких в рішенні відповідача від 28.09.2023 №083850019020 про відмову в призначенні пенсії відсутні жодні висновки, суд апеляційної інстанції за встановлених у справі обставин погоджується з позивачем, що невизначення в рішенні всіх періодів, які були враховані або не враховані, беззаперечно є порушенням прав позивача, свідчить про необґрунтованість такого рішення, а отже воно не відповідає критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України), що є підставою для визнання його протиправним і скасування. Разом з тим суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи позивача, що за таких обставин і враховуючи, що вказані вище періоди роботи позивача підтверджуються записами його трудової книжки, відповідача має бути зобов`язано включити ці періоди до пільгового стажу позивача і призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Приймаючи рішення в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про їх передчасність у зв`язку з відсутністю доказів подання позивачем уточнюючих довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи за Списком №2 за вказані періоди роботи, а також відсутністю визначених відповідачем підстав відмови в зарахуванні таких періодів до пільгового стажу позивача. Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення цих позовних вимог, вважає, що суд першої інстанції правильно визначив спосіб захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 20.09.2023 та прийняти рішення, вирішивши питання про наявність підстав для зарахування періодів роботи з 19.06.1996 по 29.09.1997, з 30.09.1997 по 29.10.1997, з 12.11.1997 по 03.05.2001, з 09.04.2002 по 27.12.2002, з 13.01.2004 по 11.02.2004, з 01.03.2004 по 31.05.2004, з 01.06.2004 по 16.09.2004, з 01.09.2005 по 10.04.2006, з 23.05.2006 по 15.09.2006 до пільгового стажу позивача за Списком №2. В даному випадку, виходячи з суті прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення про відмову в признанні пенсії за віком на пільгових умовах, суд вважає, що питання розрахунку і достатності пільгового стажу роботи позивача для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 і, як наслідок, прийняття певного рішення залежить від результатів розгляду поданих заявником документів, що віднесено до виключної компетенції органу Пенсійного фонду України. Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. Частиною п`ятою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. За правилами п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Відповідно до п.1.8 Порядку №22-1 від 25.11.2005 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Згідно з п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (п.4.3 Порядку №22-1). Відповідно до п.4.7 цього ж Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Виходячи з наведеного, реалізація права особи на призначення пенсії здійснюється у встановленому національним законодавством порядку, згідно якому прийняття пенсійним органом певного рішення залежить від результатів розгляду поданих заявником документів. Статтею 5 КАС України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до п.4 та п.10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Згідно з ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Отже, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Відповідно до Рекомендацій №К(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятим Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним. Дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з`ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам. Оскільки рішення про призначення пенсії приймається органом Пенсійного фонду в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів, прийняття такого рішення є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, втручання до яких з боку суду не відповідатиме завданням адміністративного судочинства і є неприпустимим. Стосовно наданої судом першої інстанції правової оцінки, висновків суду першої інстанції, що записи в трудовій книжці позивача щодо спірних періодів роботи не містять всіх необхідних відомостей, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема, відсутня інформація про зайнятість повний робочий день, атестацію робочого місця за умовами праці, тому, підтвердження пільгового характеру роботи у цей період вимагало від позивач подання відповідної уточнюючої довідки підприємства або його правонаступника, суд апеляційної інстанції зауважує, що за наведеного вище правового регулювання лише коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Але в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, є необхідні записи за спірні періоди, які свідчать, що позивач працював на посадах, робота на яких підлягає пільговому обрахунку за Списком №2, що відповідачем не спростовується. Вказані записи завірені печаткою підприємства, в установленому порядку недійсними, недостовірними не визнані, тому будь-яких інших підтверджень не вимагають. Також суд вважає, що в даному випадку підлягають врахуванню відомості, що містяться в наявному в матеріалах пенсійної справи витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), які підтверджують, в тому числі, кількість відпрацьованих позивачем днів у відповідні періоди. Отже, факт неподання позивачем разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 уточнюючих довідок, які б підтверджували спірні періоди роботи позивача, в тому числі у не може бути перешкодою для прийняття пенсійним органом певного рішення щодо зарахування відповідних періодів роботи позивача до його пільгового стажу за наявності інших документів, які містять відомості про періоди роботи. З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне за своєю суттю рішення про часткове задоволення позову, втім за встановлених судом апеляційної інстанції обставин рішення суду першої інстанції відповідно до ч.4 ст.317 КАС України підлягає зміні в його мотивувальній частині. Враховуючи результат апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції розподіл судових витрат не змінює. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі №280/640/24 змінити в частині наданої судом правової оцінки, з урахуванням висновків, викладених в мотивувальній частині цієї постанови. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко