Ухвала КЦС ВС № 755/12310/21

УХВАЛА 25 вересня 2024 року м. Київ справа № № 755/12310/21 провадження № 61-12228ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором позики, ВСТАНОВИВ: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики від 28 серпня 2017 року в сумі 42 488 001,77 грн, з яких: 8 544 040,00 грн - основна сума боргу, 1 899 717,21 грн - сума боргу з урахуванням індексу інфляції, 858 498,56 грн - 3 % річних від простроченої суми, 31 185 746,00 грн - пеня відповідно до п. 8 договору позики. Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 29 березня 2023 року позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 28 серпня 2017 року станом на 19 липня 2021 року у розмірі 8 544 040,00 грн, інфляційні втрати за період з 15 квітня 2018 року до 28 лютого 2020 року в розмірі 911 574,00 грн, інфляційні втрати за період з 29 лютого 2020 року до 19 липня 2021 року в розмірі 987 183,48 грн, 3 % річних за період з 15 квітня 2018 року до 28 лютого 2020 року в розмірі 503 046,93 грн, 3 % річних за період з 29 лютого 2020 року до 19 липня 2021 року в розмірі 352 529,43 грн, пеню за період з 20 липня 2020 року до 19 липня 2021 року в розмірі 31 185 746,00 грн. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Київський апеляційний суд постановою від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 березня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 28 серпня 2017 року станом на 19 липня 2021 року у розмірі 8 544 040,00 грн, 3 % річних за період з 15 квітня 2018 року до 28 лютого 2020 року в розмірі 503 046,93 грн, 3 % річних за період з 29 лютого 2020 року до 19 липня 2021 року у розмірі 355 451,63 грн. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. 30 серпня 2024 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року (повний текст якої складено 05 серпня 2024 року) у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику необхідно було надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги оформлену відповідно до статті 392 ЦПК України, та в якій зазначити відомості про наявність або відсутність у неї електронного кабінету; згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; надати документ про сплату судового збору, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником виконано. В новій редакції касаційної скарги ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року в частині відмови в стягненні суми боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1 899 717,21 грн та в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити; в іншій частині рішення суду залишити без змін. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 340/385/17. Касаційна скарга подана в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договором позики. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов