Постанова Чернігівський апеляційний суд № 732/1685/23

Справа № 732/1685/23 Головуючий у 1 інстанції Лиманська М. В. Провадження № 33/4823/820/24 Категорія - ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 вересня 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Счастливцевої Л.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 23 січня 2024 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.36 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років. Місцевим судом встановлено, що 09 листопада 2023 року, об 11 год 13 хв, по вул. Чернігівській, 26 у м. Городня, ОСОБА_1 керував транспортним засобом „ВАЗ-21061", д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується медичним висновком № 40 від 09.11.2023. При цьому ОСОБА_1 не мав права керування вказаним транспортним засобом, дане порушення вчинене повторно протягом року; постановою Конотопського районного відділу поліції ГУНП у Сумській області серії БАБ № 442666 від 25.03.2023 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1 «а», 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Постановою Городнянського районного суду від 23 січня 2024 року справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП об`єднано в одне провадження. Не погодившись із рішенням суду, захисник Счастливцева Л.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову місцевого суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати як незаконну, а провадження у справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Посилається на те, що місцевим судом не надано можливості особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно надати пояснення, оскільки про дати судових засідань ОСОБА_1 належним чином не повідомлявся. Зазначає, що в матеріалах справи відеозаписи не фіксують будь-яких обставин, що свідчать про керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а його подальший огляд був проведений з порушеннями закону. Вказує, що зупинка ОСОБА_1 була безпідставною, працівниками поліції не були роз`яснені водію його права та в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія. Також зазначає, що притягнення її підзахисного до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП матиме негативні наслідки, оскільки він є військовослужбовцем, який з 26.02.2022 року приєднався до лав ЗСУ та здійснює відсіч російської агресії, захищає Державу. Також просила поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки ОСОБА_1 не був присутній у судовому засіданні, а про наявність оскаржуваної постанови суду дізнався від державного виконавця лише 01 вересня 2024 року. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, про час і місце розгляду справи були поінформовані належним чином. При цьому, захисник Счастливцева Л.В. надіслала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без їх участі та задовольнити апеляційну скаргу. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом 10 днів з дня винесення постанови. Як убачається зі змісту судового рішення, постанова щодо ОСОБА_1 була винесена 23 січня 2024 року. Строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду закінчився 02 лютого 2024 року. Проте, враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду справи в місцевому суді, про наявність постанови суду дізнався лише 01 вересня 2024 року, а вже 05 вересня 2024 року захисником була подана апеляційна скарга, тому строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду підлягає поновленню. Основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст.245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із Законом. Згідно ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Як слідує зі змісту апеляційної скарги, захисник оспорює постанову місцевого суду лише в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за №1306 від 10.10.2001, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 185080 від 09.11.2023, ОСОБА_1 , 09 листопада 2023 року, об 11 год. 13 хв., по вул. Чернігівській, 26, у м. Городня, керував транспортним засобом „ВАЗ-21061", д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у медичному закладі зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується медичним висновком № 40 від 09.11.2023, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Викладені у даному протоколі факти ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом та в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення особисто написав «свою вину визнаю» (а.с.16). Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП. Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №40 від 09.11.2023, складеного лікарем-наркологом КНП «Городнянська міська лікарня» ОСОБА_4 , за яким ОСОБА_1 на момент огляду перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с.17). Посилання апелянта на відсутність доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, не є переконливими, з огляду на таке. З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху. Під час спілкування з водієм у поліцейських виникла підозра про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про що йому було повідомлено. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або в медичному закладі, водій погодився пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Результат огляду - 1,862‰, із яким ОСОБА_1 погодився. Після цього поліцейський склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Більш того, ОСОБА_1 неодноразово намагався домовитись з працівниками поліції не оформляти на нього адміністративні матеріали, що також свідчить про спробу останнім уникнути відповідальності за скоєне. Крім того, згода ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння також побічно підтверджує той факт, що саме він перебував за кермом автомобіля та як водій погодився пройти такий огляд. При цьому, ОСОБА_1 поліцейським повідомив, що приїхав в магазин АТБ. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Посилання апелянта щодо незаконної зупинки транспортного засобу працівниками поліції не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, та не впливає на причину зупинки. Крім того, на даний час діє воєнний стан і працівники поліції мають право зупиняти та перевіряти усі транспортні засоби. Твердження апелянта з приводу того, що огляд на стан алкогольного сп`яніння було проведено з порушеннями чинного законодавства, спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не висловлював жодної незгоди з результатом огляду на стан сп`яніння. Доводи захисника на те, що ОСОБА_1 не були роз`яснені його права, не заслуговують на увагу, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення, який був ним підписаний, зазначено про роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що також зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського. Посилання апелянта на нескладання направлення водія на огляд до закладу охорони здоров`я, не впливають на правильність висновків суду. Згідно розділів такого направлення, воно може бути прийняте медичним закладом тільки у разі доставки водія поліцейським. За змістом Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, та додатків до неї, в тому числі зразка направлення водія на огляд до закладу охорони здоров`я, воно виписується поліцейським, який супроводжує водія на огляд виключно для лікаря медичного закладу, а не задля самостійного проходження огляду водієм, а тому не видача його водію або не складання взагалі, ніяким чином не впливає на правильність судового рішення. Твердження захисника про те, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені права сторони захисту, так як розгляд справи було здійснено без участі ОСОБА_1 , не знайшло свого об`єктивного підтвердження, оскільки ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов`язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте ст.130 КУпАП до цього переліку не входить. Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. А тому, місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та в повному обсязі спростовуються відеозаписом. Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути установленої законом відповідальності за скоєне. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.ст. 33, 36 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, яка є більш суворою. За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Поновити захиснику Счастливцевій Л.В. строк на апеляційне оскарження постанови Городнянського районного суду Чернігівської області від 23 січня 2024 року Апеляційну скаргу захисника Счастливцевої Л.В. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 23 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний