Ухвала КЦС ВС № 369/4132/23

У Х В А Л А 18 вересня 2024 року м. Київ справа № 369/4132/23 провадження № 61-12128ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Літвінова Олексія Віталійовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про захист прав споживача, за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про відшкодування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережі та витрат, пов`язаних з експертизою лічильника газу, та ВСТАНОВИВ: У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірним та скасувати рішення комісії про проведення експертизи лічильників газу, оформлені актом експертизи від 25 серпня 2022 року КВ № 0001668, а також протоколом від 27 вересня 2022 року № 10012, прийняті за результатами розгляду акта про порушення № 2117 від 18 серпня 2022 року. Указувала, що 18 серпня 2022 року стосовно неї за результатами перевірки засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) складено акт про порушення № 2117, демонтовано лічильник та встановлено ЗВТ з обмінного фонду. Цього ж дня ЗВТ був направлений на експертизу. Акт про порушення був розглянутий комісією Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі - АТ ОГС «Київоблгаз»). За результатами розгляду акта було вирішено задовольнити в повному обсязі та скласти акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості. За результатами проведеної експертизи встановлено факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ. В зв`язку з цим їй була направлена претензія на суму 39 937,31 грн заборгованості за необлікований (донарахований) об`єм та обсяг природного газу та його вартість. Вважала рішення комісії для проведення експертизи та рішення комісії за результатами розгляду акта про порушення такими, що прийняті з порушенням вимог законодавства, що свідчить про безпідставність вимог про сплату споживачем вартості проведення експертизи та вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу. Вказувала, що комісія для проведення експертизи засідала не у повному складі, тобто її склад не відповідав вимогам Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС). В її діях відсутні порушення положень Кодексу ГРС, оскільки за виявленого в ході експертизи факту несанкціонованого втручання в його роботу не призвели до викривлення результатів вимірювання витрат газу. Комісія з проведення експертизи не врахувала факт проведення повірки лічильника в 2013 році, а тому, які дії з пломбою лічильника проводилися споживачу невідомо. Не зазначено комісією типу пломби, з якою порівнювався відтиск на пломбі ЗВТ споживача. У липні 2023 року АТ «ОГС «Київоблгаз» звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережі та витрат, пов`язаних з експертизою лічильника газу. Указувало, що у процесі проведення повірки лічильників населення в ОСОБА_1 - власника будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено наявність ознак несанкціонованого втручання в ЗВТ, зокрема, заводська пломба на обліковому механізмі не співпадає з пломбою, котра була встановлена при випуску лічильника заводу виробника. Працівниками товариства був складений акт про порушення, акт про демонтаж лічильника, ЗВТ був демонтований та направлений на експертизу. За результатами проведення експертизи факт несанкціонованого втручання в ЗВТ був підтверджений. За таких обставин АТ «ОГС «Київоблгаз» просило стягнути з ОСОБА_1 вартість необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу в розмірі 39 937,31 грн, витрати на проведення експертизи лічильника газу на суму 7 948,81 грн, вирішити питання про розподіл судових витрат. 27 травня 2024 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 . Зустрічний позов АТ «ОГС «Київоблгаз» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ОГС «Київоблгаз» відшкодування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережі та витрати, пов`язані з експертизою лічильника газу, на загальну суму 47 886,12 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 06 серпня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2024 року залишено без змін. 30 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Літвінов О. В. через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову. Необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення які не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на таке. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023). Частина третя статті 389 ЦПК України визначає випадки, за яких рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції не підлягають касаційному оскарженню, а саме не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Додатково у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України конкретизовано випадки, за яких касаційне провадження має бути відкрите попри те, що справу визнано малозначною. Такими випадками, зокрема, є наявність у касаційній скарзі питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (підпункт «а»); особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (підпункт «б»); значний суспільний інтерес або винятковість її значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт «в»); віднесення судом першої інстанції справи до категорії малозначних помилково (підпункт «г»). Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. У справі предметом позову ОСОБА_2 є захист прав споживачів, в якому вона просить визнати неправомірним та скасувати рішення щодо стягнення з неї 39 937,31 грн, що неперевищує шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою (181 860,00 грн). Предметом зустрічного позову АТ «ОГС «Київоблгаз» є відшкодування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережі та витрат, пов`язаних з експертизою лічильника газу, в розмірі 47 886,12 грн, що не перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день звернення з касаційною скаргою (90 840,00 грн). Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) в справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. У касаційній скарзі не зазначено, що розгляд справи в касаційному суді має виняткове значення для ОСОБА_2 . Посилання на неврахування судами висновків, викладених в постановах Верховного Суду, щодо застосування норми права в подібних правовідносинах є підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченою пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, втім не є доводом, який в розумінні підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судове рішення в малозначній справі таким, що підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд враховує предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, судову практику в такій категорії справ та вважає, що справа є незначної складності і не відноситься до переліку справ, передбаченого частиною четвертою статті 274 ЦПК України, та відсутні підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд зауважує, що зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги відповідно до цивільного процесуального закону, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження у справі на рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням статусу Верховного Суду, в деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, так як розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Такий висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36). Заявник подав касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Літвінова Олексія Віталійовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про захист прав споживача, за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до ОСОБА_1 про відшкодування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу за несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережі та витрат, пов`язаних з експертизою лічильника газу. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік Є. В. Петров В. В. Пророк