Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/19513/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/19513/23 Суддя першої інстанції: Лебедєва Г.В. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 30.10.2023р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 31.07.2023р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність щодо виплати йому компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 15.12.2022р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022р. у справі №360/645/22; зобов`язання нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 15.12.2022р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022р. у справі №360/645/22; визнання протиправною бездіяльність щодо виплати йому компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення з 30.01.2020р. по 31.12.2020р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020р.» станом на 01.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт виплаченого 11.07.2023р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022р. у справі №420/14738/22; зобов`язання нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення з 30.01.2020р. по 31.12.2020р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт виплаченого 11.07.2023р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року у справі №420/14738/22; визнання протиправною бездіяльність щодо виплати йому компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення з 01.01.2021р. по 02.08.2021р. одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021р.» станом на 01.01.2021р., на відповідний тарифний коефіцієнт виплаченого 11.07.2023р. на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022р. у справі №420/14738/22; зобов`язання нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення з 01.01.2021р. по 02.08.2021р. одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт виплаченого 11.07.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року у справі №420/14738/22. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.12.2022 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року у справі №360/645/22 відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 на суму 81734,27грн. 11 липня 2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року у справі №420/14738/22 відповідачем здійснено перерахунок та доплату позивачу грошового забезпечення у сумі 98814,71грн. Тобто, відповідач не здійснив з ним повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні з військової служби в частині виплати індексації грошового забезпечення, грошового забезпечення, а тому на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» він має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2023р. позов задоволений, оскільки за приписами Конституції України та КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, а право на отримання компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строку їх виплати» не постановлено у залежність від порядку виплати доходів, тому позивач має право на компенсацію втрати частини своїх доходів у зв`язку з невчасною виплатою індексації грошового забезпечення та перерахованого грошового забезпечення. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволені позовних вимог. Апелянт вважає, що індексація грошового забезпечення не входить до структури і складу місячного грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога, передбачена ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того, відсутні підстави для виплати компенсації у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Згідно витягу з наказу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02.08.2021 року №258-ОС «Про особовий склад», ОСОБА_1 , звільненого наказом НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 247-00 від 22 липня 2021 року в запас Збройних Сил України, за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 02.08.2021 року виключено зі списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року у справі №360/645/22 визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та за період з 01.03.2018р. по 02.08.2021р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078. Зобов`язано в/ч НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, та щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 02.08.2021р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року частково скасовано в частині задоволення вимог позову про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо виплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 02.08.2021р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації та зобов`язання військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 02.08.2021р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року залишено без змін. 15.12.2022 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року у справі №360/645/22 відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січень 2008 року на загальну суму 81734,27грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року по справі №420/14738/22 визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 30.01.2020р. по 31.12.2020р. без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020р.; зобов`язано в/ч НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача з 30.01.2020р. по 31.12.2020р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 01.01.2021р. по 02.08.2021р., одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021р. Зобов`язано в/ч НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача з 01.01.2021р. по 02.08.2021р. одноразової грошової допомоги при звільненні за 25 років з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з рахуванням раніше виплачених сум. 11 липня 2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року у справі №420/14738/22 відповідачем здійснено перерахунок та доплату позивачу грошового забезпечення у загальній сумі 98814,71грн. Вважаючи, що відповідачем протиправно не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації та грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду. Перевіривши матеріали справи судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позову. Так, питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовано Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. №2050-III (надалі - Закон України №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. (надалі - Порядок №159). Згідно ст.1 Закону України №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). За приписами ст.2 Закону України №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому вищезазначеному законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Згідно приписів ст.ст.3, 4 Закону України №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до п.1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (п.2 Порядку №159). За змістом п.3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсія (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат). Згідно п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку. Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). При цьому право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даному випадку - органом прокуратури) добровільно чи на виконання судового рішення. Так, у подібних правовідносинах у постанові від 15.08.2018 у справі №653/3356/17 Верховний Суд дійшов висновку, що наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Використане у ст. 3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону №1058-IV, ст.2 Закону України №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення. Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону України №2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені. Учасниками справи не заперечується, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 року у справі №360/645/22 було виконано відповідачем 15.12.2022 року, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року у справі №420/14738/22, - 11.07.2023 року, що свідчить про порушення строків здійснення виплат грошового забезпечення та наявність у позивача права на отримання компенсації втрати частини грошових доходів на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку №159. Отже, відповідачем порушено строки виплати індексації грошового забезпечення та грошового забезпечення позивачу, а тому позивач має право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв