Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/10998/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7202/24 Справа № 214/10998/21 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н.Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 вересня 2024 року м.Кривий Ріг Справа № 214/10998/21 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. секретар судового засідання - Гладиш К.І. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на заочне рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2022 року, яке ухвалено судом у складі судді Прасоловим В.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (відомості щодо дати складання повного судового рішення в матерілах справи відсутні), - В С Т А Н О В И В : У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (надалі ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія») про зобов`язання здійснити реструктуризацію за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 07 травня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» було укладено кредитний договір №0319/0508/45-017 (кредитний договір на купівлю житлової нерухомості). Відповідно до умов кредитного договору, йому було надано грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 23 400,00 доларів США, на строк до 07 травня 2038 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних за весь строк фактичного користування кредитом. Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 07.05.2008 року було укладено іпотечний договір №0319/0508/45-017-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Коротковою С.В., реєстр №1486. Предметом іпотеки є придбана за кредитні кошти та належна йому на праві власності однокімнатна квартира, загальною площею 31,0 кв.м., житловою площею - 17,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому правонаступником прав та обов`язків ВАТ «Сведбанк» стало ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», яке в свою чергу відступило права вимоги за вказаним кредитним договором та іпотечним договором ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на підставі договору про відступлення права вимоги №2286/К/1 від 15.07.2020 року, укладеного між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. за реєстром №1146 та договору №2286/К/1 купівлі-продажу майнових прав. Таким чином, з 15.07.2020 року кредитором по вищевказаному кредитному договору є відповідач. До лютого 2015 року позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачувались платежі за вищевказаним кредитним договором, до тих пір поки не закрилися відділення ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» і стало не зрозуміло за якими реквізитами та кому сплачувати. Станом на 01 січня 2014 року прострочена заборгованість за вказаним кредитним договором була відсутня. Про відступлення права вимоги від ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на користь відповідача за вказаним кредитним договором йому стало відомо тільки 07.10.2020 року, після отримання листа від відповідача (вих.№0319/0508/45-017/F42 від 11.09.2020) При цьому, відповідач вимагав повністю погасити заборгованість за кредитним договором в розмірі 973 258,48 грн., не зважаючи на те, що строк дії кредитного договору закінчується 07.05.2038 року. Позивач заперечував проти таких вимог та запропонував відповідачу встановити новий графік виплат по кредитному договору до 07.05.2038 року, але відповідач відмовився від його пропозиції. 23.04.2021 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» №1381-ІХ від 13.04.2021, яким доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» № 1734 - VIII від 15.11.2016 року, пунктом

7. Відповідно до даного пункту зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям незалежно від дати укладення договору, підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) порядку та на умовах, встановлених цим пунктом: обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про оживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання і та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у рок до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо значену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із ст. 5 ЗУ «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (далі - житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України. Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов: предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна; у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно; предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за, умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна; предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови: відсутності у в. власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці; предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна; реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків; у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов`язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину; у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі; у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення. Керуючись вказаними змінами до ЗУ «Про споживче кредитування», 12.07.2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення реструктуризації кредитної заборгованості за кредитним договором, яка була направлена рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, з повідомленням про вручення та кур`єрською доставкою, відповідно до накладної Укрпошти №5007102304392 від 13.07.2021 року. До заяви були долучені всі необхідні документи, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення №5007102304392. Як видно із трекінгу Укрпошти, поштове відправлення №5007102304392 було у точці видачі/доставки 17.07.2021 року. 20.07.2021 року зроблено запис про те, що відправлення не вручене під час доставки. Ним, ще двічі продовжувався термін зберігання відправлення у точці видачі, що підтверджується відповідними квитанціями про оплату від 29.07.2021 та від 19.08.2021. До того ж, на його вимогу, з відділення Укрпошти 50071, м. Кривого Рогу неодноразово, а саме 19.07.2021; 21.07.2021; 27.07.2021; 04.08.2021, направлялись телеграми до відділення Укрпошти 04112 м. Київ про необхідність термінової доставки та вручення поштового відправлення одержувачу. 06 вересня 2021 року рекомендований лист №5007102304392 було повернуто йому Укрпоштою з довідкою про причини повернення, де було вказано, що адресат відмовився отримати вказане поштове відправлення. Отже, на теперішній час позивач має не реструктуризоване грошове зобов`язання за вказаним кредитним договором, забезпечене житловою нерухомістю. В порушення вимог п. 7 «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» відповідач ухиляється від проведення обов`язкової структуризації його заборгованості за кредитним договором. Станом на 01 січня 2014 року він не мав простроченої заборгованості за кредитним договором. Предметом іпотеки є житлове нерухоме майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира була придбана повністю за рахунок кредитних коштів, отриманих по кредитному договору, використовується ним та його сім`єю як місце постійного проживання. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він не має у власності іншого житлового нерухомого майна. Враховуючи наявність у п. 7 «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» імперативної норми щодо обов`язкової реструктуризації зобов`язання позичальників, за умови відповідності критеріям визначеним у даному пункті, та те, що його грошове зобов`язання відповідає даним критеріям, позивач просив суд: зобов`язати ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» здійснити обов`язкову реструктуризацію заборгованості за кредитним договором №0319/0508/45-017 (кредитний договір на купівлю житлової нерухомості) від 07.05.2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 в порядку та на умовах, передбачених п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016 року. Заочним рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2022 року позовні вимоги задоволено Зобов`язано ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» здійснити обов`язкову реструктуризацію заборгованості за кредитним договором №0319/0508/45-017 (кредитний договір на купівлю житлової нерухомості) від 07.05.2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , в порядку та на умовах, передбачених п. 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016 року. Стягнуто з ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на користь держави 908,00 грн. судового збору. В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та неврахування відсутності у матеріалах справи обов`язкових документів, таких як розширена інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо кожного члена сім`ї іпотекодавця та самого іпотекодавця, а також не взято до уваги право на звільнення кредитора від від обов`язку проведення реструктуризації у разі ненадання позичальником необхідних для проведеня реструктуризації документів. Зазначає, що позивачем надано довідку №1 від 08 липня 2021 року про склад сім`ї ОСОБА_1 , видану Криворізькою об`єднаною міською довідково-інфомраційною службою, згідно якої до складу сімї боржника належать: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Разом з тим, дло заяви подано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо боржника ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 , тобто не щодо всіх членів сім`ї. При цьому, ця інформація не є роширеною та пошук здійснювався лише по ідентифікаційному кожу осіб, у той час як до Реєстру прав власності на нерухоме майно до 2013 року інформація вносилась виключно за прізвищем, ім`ям та по батькові осіб. У разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у підпункті 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом (абзац 9 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»), а тому правові підстави для задоволення позовних вимов відсутні. Крім того, вказує, що у повідомленні про відступлення права вимоги від ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» за вих.№0319/0508/45-017/F42 від 11.09.2020 була зазначена адреса ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» - місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, тоді як заяву позивач направив на адресу: АДРЕСА_2 , тип доставки: склад-двері, тобто неналежному адресату. До того ж на офіційному сайті Укрпошти відсутня інформація щодо поштового відправлення за номером 5007102304392, що викликає сумнів у достовірності наданих суду доказів. Зазначає, що розрахунок за професійну правничу допомогу буде надано після розгляду справи судом апеляційної інстанції, у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, позивач ОСОБА_1 надав заяву про відкладення розгляду справи, у зв?язку з його мобілізацією. Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Згідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права. Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади. З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16. Виходячи з вищенаведених норм Конвенції та практики Європейського суду, вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового розгляду, у зв?язку з його мобілізацією, та не реалізувала своє право на викладення відповідних аргументів у відзиві на апеляційну скаргу або на участь у судовому засіданні в режимі відео конференції чи через представника, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників, які не з`явилися у судове засідання, а тому клопотання про відкладення судового розгляду задоволенню не підлягає. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 07 травня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк» було укладено кредитний договір №0319/0508/45-017. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику було надано грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 23400,00 доларів США, на строк до 07 травня 2038 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,90 % річних за весь строк фактичного користування кредитом (а.с. 30-34). Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, було укладено іпотечний договір №0319/0508/45-017-Z-1 від 07.05.2008 року. Предметом іпотеки є придбана за кредитні кошти та належна ОСОБА_1 на праві власності однокімнатна квартира, загальною площею 31,0 кв.м., житловою площею - 17,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35-37). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 не має у власності іншого нерухомого майна (а.с. 11-12). Правонаступником прав та обов`язків ВАТ «Сведбанк» стало ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», яке в свою чергу відступило права вимоги за вказаним кредитним договором та іпотечним договором ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» на підставі договору про відступлення права вимоги №2286/К/1 від 15.07.2020 року, укладеного між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ». Про відступлення права вимоги від ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на користь відповідача за вказаним кредитним договором, ОСОБА_1 дізнався, як отримав лист від відповідача за вих.№0319/0508/45-017/F42 від 11.09.2020 року (а.с. 38). 12.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» з заявою про проведення реструктуризації кредитної заборгованості за кредитним договором, яка була направлена рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, з повідомленням про вручення та кур`єрською доставкою, відповідно до накладної Укрпошти №5007102304392 від 13.07.2021 року. До заяви були долучені всі необхідні документи, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення №5007102304392. Як вбачається із трекінгу Укрпошти, поштове відправлення №5007102304392 було у точці видачі/доставки 17.07.2021 року. 20.07.2021 року зроблено запис про те, що відправлення не вручене під час доставки. Ще двічі продовжувався термін зберігання відправлення у точці видачі, що підтверджується відповідними квитанціями про оплату від 29.07.2021 року та від 19.08.2021 року. До того ж, на вимогу позивача, з відділення Укрпошти м. Кривого Рогу неодноразово, а саме 19.07.2021 року, 21.07.2021 року, 27.07.2021 року 04.08.2021 року, направлялись телеграми до відділення Укрпошти 04112 м. Київ про необхідність термінової доставки та вручення поштового відправлення одержувачу. 06 вересня 2021 року рекомендований лист №5007102304392 було повернуто Укрпоштою з довідкою про причини повернення, де було вказано, що адресат відмовився отримати вказане поштове відправлення (а.с. 7-9, 26-29). Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що пункт 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIIІ від 15 листопада 2016 року містить імперативну норму щодо обов`язкової реструктуризації зобов`язання позичальників, за умови відповідності критеріям визначеним у даному пункті, при цьому, грошове зобов`язання ОСОБА_5 відповідає даним критеріям, тому дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає. Стаття 3 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті. Відповідно до статті 17 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит. Реструктуризація зобов`язань за договором про споживчий кредит це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту. 23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» №1381-ІХ, яким доповнено розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIIІ від 15 листопада 2016 року, пунктом

7. Відповідно до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIIІ від 15 листопада 2016 року з обов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом: 1) обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті (далі у цьому пункті - договір), у разі: наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника; відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 1 січня 2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 1 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 1 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації; 2) виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно ізстаттею 5 Закону України «Про іпотеку» у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду, або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеноїпунктом «г» частини першої статті 121 Земельного кодексу України. Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов: предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі); предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі). Як встановлено судом та не оспорюється в апеляційній скарзі, позивач ОСОБА_1 має непогашене грошове зобов`язання, забезпечене житловою нерухомістю. Станом на 01 січня 2014 року позивач не мав простроченої заборгованості. Предметом іпотеки є житлове нерухоме майно, а саме квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно іншого житлового нерухомого майна ОСОБА_1 у власності не має. Тобто, грошове зобов`язання ОСОБА_1 відповідає критеріям п. 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкової реструктуризації зобов`язання позичальників. Згідно підпункту 3 п. 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом, крім таких випадків: у разі смерті позичальника (або особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) протягом строку, передбаченого абзацом першим цього підпункту, спадкоємець, до якого перейшли права та обов`язки позичальника, може подати заяву про проведення реструктуризації протягом двох місяців з дня одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину; у разі наявності на день набрання чинності цим пунктом у суді відкритого провадження у справі, предметом спору в якій є права та обов`язки сторін за договором, щодо реструктуризації зобов`язань за яким подається заява, та/або права та обов`язки сторін за іпотечним договором, укладеним для забезпечення виконання передбачених цим договором зобов`язань, та/або договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, та відсутності рішення суду, що набрало законної сили, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду в такій справі; у разі залучення позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) у встановленому законодавством порядку до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у період, що припадає на тримісячний строк з дня набрання чинності цим пунктом, заява про проведення реструктуризації може бути подана після спливу тримісячного строку з дня набрання чинності цим пунктом, але не пізніше двох місяців з дня завершення такого залучення. Як вбачається з матеріалів справи, керуючись вказаними змінами до Закону України «Про споживче кредитування», 12 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» з заявою про проведення реструктуризації кредитної заборгованості за кредитним договором, яка була направлена рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, з повідомленням про вручення та кур`єрською доставкою, відповідно до накладної Укрпошти №5007102304392 від 13.07.2021 року на адресу: АДРЕСА_2 , однак повернулася із відміткою Укрпошти про причини повернення, де було вказано, що адресат відмовився отримати вказане поштове відправлення (а.с. 7-9, 26-29). Доводи апеляційної скарги про те, що цю заяву було направлено неналежному адресату, оскільки адресою ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» є: місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, тоді як заяву позивач направив на адресу: АДРЕСА_2 , колегією суддів не приймаються, оскільки поштове відправлення повернулося без вручення адресату не через його відсутність за вказаною адресою, а у зв`язку із відмовою адресата, тобто ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», отримувати кореспонденцію. Отже, позичальник ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» з письмовою заявою про реструктуризацію заборгованості рекомендованим листом з повідомленням про вручення 12 липня 2021 року, тобто протягом трьох місяців з дня набрання чинності пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Згідно підпункту 4 п. 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у заяві про проведення реструктуризації зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) позичальника; найменування кредитодавця (повне або скорочене); інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов`язання, щодо реструктуризації яких подається заява; інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника); інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса); інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім`ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя). У разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у цьому підпункті, кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом. Згідно довідки №1 від 08 липня 2021 року про склад сім`ї ОСОБА_1 , виданої Криворізькою об`єднаною міською довідково-інфомраційною службою, до складу сім?ї боржника належать: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто, до заяви про реструктуризацію заявник був зобов`язаний надати розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї, а саме: що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 . Натомість, заявником ОСОБА_1 було надано лише інформацію щодо себе та дружини ОСОБА_2 , а розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно інших членів своєї сім`ї він не надав. Отже, умови встановлені п. 7 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» позивачем дотримані не були, а тому колегія суддів погоджується із твердженням відповідача про відсутність правових підстав для здійснення реструктуризації зобов`язання за заявою позивача. Сама по собі вимога позичальника на підставі п. 7 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» без дотримання порядку, та умов встановленого цим пунктом, не є безумовною підставою для реструктуризації зобов`язання за договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, оскільки реструктуризація це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту з урахуванням інших вимог цього пункту. Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що відповідно п.2 ч.1 ст. 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення,звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб,які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач, як споживач, при зверненні до суду з даним позовом, звільнений від сплати судового збору. За таких обставин, судов витрати, понесені відповідачем на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 1 342,00 грн компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" задовольнити. Заочне рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2022 року - скасувати та ухвалити нове рішення. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про зобов`язання здійснити реструктуризацію за кредитним договором - відмовити. Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" судові витрати, понесені відповідачем на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 (нуль) копійок за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 вересня 2024 року. Головуючий: Судді: