Постанова Одеський апеляційний суд № 521/17926/23

Номер провадження: 22-ц/813/3083/24 Справа № 521/17926/23 Головуючий у першій інстанції Михайлюк O.A Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.09.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Таварткіладзе О.М., суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Грошевої Катерини Олександрівни на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У липні 2023 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 236 003,33 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 196 269,22 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 39 734,11 грн, посилаючись на те, що на підставі кредитного договору про надання банківських послуг № б/н від 29 січня 2021 року, банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Оскільки в порушення умов договору відповідач у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не сплатив, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 29 січня 2021 року у розмірі 236 003 гривні 33 копійки, яка складається з наступного: 196 269 гривень 22 копійки - заборгованість за кредитом, 39 734 гривні 11 копійок - заборгованість за простроченими відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 3 540 гривень 05 копійок в рахунок сплаченого судового збору. Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Грошева Катерина Олександрівна подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання, призначене на 10.09.2024 року на 16:00 год. явку свого представника в судове засідання не забезпечило, про причини неявки суду не повідомило, заяви про розгляд справи в режимі відеоконференцзв`язку та про відкладення розгляду справи з викладенням відповідних обґрунтувань не подавало. Скаржник ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника АТ КБ «Приватбанк». Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково виходячи з наведених у цій постанові підстав. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Усім зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції у повній мірі не відповідає. Задовольняючи позов АТ КБ «Приватбанк» та стягуючи з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 29 січня 2021 року у розмірі 236 003 гривні 33 копійки, яка складається з наступного: 196 269 гривень 22 копійки - заборгованість за кредитом, 39 734 гривні 11 копійок - заборгованість за простроченими відсотками, суд першої інстанції виходив з доведеності заявлених вимог. Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що: - ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 29 січня 2021 року та при підписанні заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг; - ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт; - у подальшому відповідач, ознайомившись із умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 29 січня 2021 року отримав картку типу: Преміальна картка Infinite з кредитним лімітом до 800 000 (вісімсот тисяч) гривень; - АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту; - відповідач встановлені договором терміни повернення наданого йому кредиту не дотримується; - станом на 15 квітня 2023 року заборгованість становить: 236 003 (двісті тридцять шість тисяч три) гривні 33 (тридцять три) копійки, яка складається з наступного: 196 269 (сто дев`яносто шість тисяч двісті шістдесят дев`ять) гривень 22 (двадцять дві) копійки - заборгованість за кредитом, 0 (нуль) гривень - заборгованість за нарахованими відсотками, 39 734 (тридцять дев`ять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 11 (одинадцять) копійок - заборгованість за простроченими відсотками, 0 (нуль) гривень - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 0 (нуль) гривень - нарахована пеня, 0 (нуль) гривень - нараховано комісія. Колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За змістом ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. У відповідності до ст. 1050 Цивільного кодексу України, при виникненні простроченої заборгованості за Кредитом чи процентами, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення Кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим Договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку. Згідно ч. 1 ст. 1052 та ст. 1054 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником зобов`язань, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження того, що сторони погодили оплату процентів за користування кредитними коштами, а також розмір процентної ставки, позивачем надано до суду заяву про приєднання до умов та правил надання послуг від 28.10.2020 року, яка підписана особисто відповідачем. Дослідивши вказану заяву, апеляційний суд встановив, що сторони погодили: -тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; -валюта-гривня; -мета отримання кредиту - споживчі цілі; -спосіб та строк надання кредиту-безготівковим шляхом; -тип процентної ставки - фіксована; -кількість та розмір платежів, періодичність внесення. В заяві зазначено, що повернення здійснюється шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у тому числі за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: 7 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн + комісія, щомісячно; у разі прострочення з 31-го дня - 10 % від заборгованості. Також в заяві зазначені права та обов`язки клієнта. Таким чином із заяви про приєднання до умов та правил надання послуг від 28.10.2020 року вбачається, що сторони погодили базову процентну ставку, яка для карт VISA Infinite складає 42,55 %, а у разі невиконання зобов`язань щодо повернення кредиту, відсотків річних - 72 %. Вказана заява підписана особисто відповідачем 29.01.2021 року, про що свідчить його підпис у заяві. Дослідивши розрахунок заборгованості, апеляційний суд встановив, що АТ КБ «Приватбанк» при обчисленні заборгованості за простроченими відсотками використав базову процентну ставку в розмірі 36 %, що не перевищує погоджену сторонами ставку 42,55 %, крім того, нарахована заборгованість не виходить за межі дії строку кредитної карти 5221191100824449, оскільки первісний розрахунок проведено Банком станом на 31.07.2023 року, а строк дії картки дійсний до 01/24. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Таким чином, зважаючи на те, що матеріали справи містять належні докази того, що під час підписання заяви про приєднання до умов та правил надання послуг від 29.01.2021 року, відповідач ознайомився з умовами кредитування в частині сплати відсотків за користування кредитом, таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення заборгованості за кредитом та простроченими відсотками. Отже, банк має право на стягнення у примусовому порядку з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 8 351,89 грн. Разом з тим суд першої інстанції не забезпечивши отримання відповідачем позовної заяви з додатками до позову, в тому числі і розрахунок заборгованості у читабельному вигляді, позбавив відповідача нагальної можливості подати вмотивований відзив на позовну заяву та подати уточнений розрахунок заборгованості станом на 19.09.2023 року з урахуванням сплати ним частини заборгованості у розмірі 26 111 грн 35 коп., внаслідок чого сума заборгованості на час ухвалення судом оскарженого рішення зменшилась до 208 791 грн 98 коп. Дані обставини підтверджені відповідачем та його представником у судовому засіданні 10.09.2024 року і підтверджені відповідним розрахунком АТ КБ «Приватбанк» станом на 19.09.2023 року, який доданий до апеляційної скарги. Оскільки АТ КБ «Приватбанк» отримало апеляційну скаргу з відповідні додатки до неї, в тому числі і розрахунком заборгованості станом на 19.09.2023 року з урахуванням сплати ОСОБА_1 частини заборгованості у розмірі 26 111 грн 35 коп., внаслідок чого сума заборгованості зменшилася до 208 791 грн 98 коп. (236 003,33 грн - 26 111,35 грн) та не надало відзиву на апеляційну скаргу із спростуванням даних обставин, судова колегія доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції факту часткової сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором вважає слушними. При цьому колегія суддів бере до уваги те, що відповідач та його представник у судовому засіданні 10.09.2024 року визнали факт отримання кредитних коштів та наявність заборгованості, але просили врахувати її часткове погашення на час ухвалення районним судом оскаржуваного рішення у розмірі 26 111 грн 35 коп. і зменшення заборгованості на час ухвалення оскаржуваного рішення до 208 791 грн 98 коп. Крім того, ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні просили зняти з розгляду клопотання подане представником ОСОБА_1 про призначення судово-економічної експертизи щодо визначення точного розміру заборгованості за кредитним договором. За таких обставин, рішення суду першої інстанції про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача підлягає зміні, внаслідок чого з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 29 січня 2021 року у розмірі 208 791 гривень 98 копійок, яка складається з наступного: 196 269 (сто дев`яносто шість тисяч двісті шістдесят дев`ять) гривень 22 (двадцять дві) копійки - заборгованість за кредитом, 0 (нуль) гривень - заборгованість за нарахованими відсотками, 13 622 (тринадцять тисяч шістсот двадцять дві) гривні 76 (сімдесят шість) копійок - заборгованість за простроченими відсотками, 0 (нуль) гривень - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 0 (нуль) гривень - нарахована пеня, 0 (нуль) гривень - нарахована комісія. Тобто заявлена до стягнення сума зменшується за рахунок прострочених процентів. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «Приватбанк» за подання позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 540 грн 05 коп. Внаслідок перегляду справу в апеляційному порядку позовні вимоги задоволені на 88 % від первісно заявлених, внаслідок чого судовий збір складає 3 115 грн 24 коп. Апеляційна скарга задоволена на 12 %, внаслідок чого судовий збір сплачений ОСОБА_1 за її подання у розмірі 5 310 грн, підлягає відшкодуванню у розмірі 1 837 грн 20 коп. З урахуванням вимог ч. 10 ст. 141 ЦПК України судовий збір, який внаслідок взаємного зарахування, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1 278 грн 04 коп., виходячи з (3 115,24 - 1 837,20). На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Грошевої Катерини Олександрівни - задовольнити частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року - змінити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 29 січня 2021 року у розмірі 208 791 гривень 98 коп. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1 278 гривень 04 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено: 23.09.2024 року. Головуючий О.М. Таварткіладзе Судді: А.П. Заїкін С.О. Погорєлова