Постанова Київський апеляційний суд № 372/1185/24

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 вересня 2024 року місто Київ Справа № 372/1185/24 Провадження № 33/824/2641/2024 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стрижеуса А.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника Ковальчук Анни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Обухівського районного суду Київської області від 29 березня 2024 року,- В С Т А Н О В И В: Постановою Обухівського районного суду Київської області від 29 березня 2024 року ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвоката ОСОБА_1 - Ковальчук А.С., подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Обухівського районного суду Київської області від 29 березня 2024 року та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те. що постанова підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що працівниками патрульної поліції не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того що ОСОБА_1 дійсно керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. А саме що в матеріалах відсутні докази зупинки транспортного засобу оскільки під час приїзду працівників поліції транспортний засіб ОСОБА_1 було припарковано. Також, що підставою для виклику патрульної поліції стало вчинення ОСОБА_1 ДТП, проте у ході судового розгляду факт вчинення ОСОБА_1 ДТП не було доведено. Зазначає, що поліцейськими порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, а саме ОСОБА_1 не було доставлено до медичного закладу для проходження огляду, у зв`язку з чим він вважається недійним. Посилається на те, що відеозапис нагрудної камери поліцейського не може бути достатнім та допустимим доказом правопорушення, оскільки у порушенні п. 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої МВС України 11.01.2019 року 3 28/32999, фіксування подій було не безперервним. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення лише фіксує певні обставини, тому відповідно до статті 251 КУпАП не може бути належним доказом, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом. Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до пункту 2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щодо доводів апелянта про те, що працівниками патрульної поліції не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження того що ОСОБА_1 дійсно керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. А саме що в матеріалах відсутні докази зупинки транспортного засобу оскільки під час приїзду працівників поліції транспортний засіб ОСОБА_1 було припарковано. Також, що підставою для виклику патрульної поліції стало вчинення ОСОБА_1 ДТП, проте у ході судового розгляду факт вчинення ОСОБА_1 ДТП не було доведено. Як вбачається з матеріалів справи, керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зокрема, ОСОБА_2 в поясненнях зазначив, що 24 лютого 2024 року за адресою м. Обухів вул. Київська 64, близько 21 год. 00 хв перебував біля 3-го під`їзду підійшов до малолітнього хлопця років 7-8 який плакав. На запитання, що сталось він відповів, що його покинула мама та поїхала на машині, в цей момент під`їхав джип білого кольору марки Kia Sportage д.н.з. НОМЕР_1 , відкрилось водійське вікно за кермом авто була жінка, одна в автомобілі. Вона не виходила з авто відчинила задні ліві двері куди сів цей хлопець, який плакав та намагаючись розвернутись біля під`їзду №

3. Після чого він почув звук удару та тріск пластику , після цього вона зупинилась але з авто не виходила. Після чого поїхала до під`їзду № 4 та розвернулась. Потім вона припаркувалась біля під`їзду № 3 та повела свого сина, до квартири. Поводилась неадекватно та дуже агресивно. Вчинила ДТП з автомобілем «geely» д.н.з. НОМЕР_2 . Вказані свідчення підтвердив під присягою в суді першої інстанції, а саме, що він ввечері йшов додому. Біля під`їзду зустрів дитину. Під`їхав автомобіль, це була мати дитини. Дитина сіла в автомобіль і вони поїхали. Він почув хлопок, було вдарено автомобіль. Після чого він пішов додому. ОСОБА_1 поводилася агресивно. Потім був конфлікт з працівниками поліції. Як оформляли ДТП він не бачив. В поліцію дзвонив він. У автомобіля був пошкоджений бампер. Власника автомобіля він не бачив. ОСОБА_3 в власних поясненнях зазначив, що 24 лютого2024 р. за адресою м. Обухів вул. Київська 64, близько 21 год. 00 хв., перебуваючи за вказаною адресою я рухався на власному автомобілі Kia Rio д.н.з. НОМЕР_3 та заїжджаючи до вказаного будинку у двір побачив автомобіль білого кольору марки Kia Sportage д.н.з. НОМЕР_1 який рухався заднім ходом та в подальшому розпочав рух у перед із набранням оборотів двигуна зупиняючись різко перед автомобілем який рухався вказаному авто на зустріч та вказані дії створювали декілька разів після чого автомобіль зупинився. Через деякий час водійка автомобіля марки Kia Sportage д.н.з. НОМЕР_1 різко розпочала рух заднім ходом та допустила наїзд на ТЗ, що стояв припаркований на заду а саме «geely» д.н.з. НОМЕР_2 , після чого розпочала рух та в подальшому зупинила ТЗ. Я в свою чергу зробив зауваження водійці яка емоційно відреагувала та почала виражатись нецензурною лексикою у мій бік та з огляду на те. як вона спілкувалась можу припустити, що перебувала з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Також під час керування вказана водійка ледь не допустила зіткнення з ще одним питанням але цього не сталось. В автомобілі разом з водійкою перебував також малолітній хлопець. Вказані свідчення підтвердив під присягою в суді першої інстанції, а саме, що 24 лютого 2024 р. близько 21 год. 00 хв. він приїхав за адресою вул. Київська 64 третій під`їзд. Побачив, що автомобіль КІА їде задом, різко збільшує швидкість і різко гальмує. З автомобіля вийшла жінка, забрала дитину, потім почала їхати і вдарила інший автомобіль. Це він почув по звуку і побачив з вікна автомобіля. Він записав номер автомобіля, з якого вийшла жінка в неадекватному стані, вона була п`яна. Він зробив їй зауваження, вона почала нецензурно висловлюватися. Він рекомендував їй не сідала в такому стані з дитиною за кермо, на що вона його вилаяла, після чого він поїхав звідти. Він надавав пояснення працівникам поліції, яких він викликав. Відповідно до ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов`язаний з`явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання. Відповідну до постанови по справі № 560/751/17 Верховний Суд прийняв 27.06.2019 колегія суддів зазначила, що підтвердження порушення позивачем ПДР показаннями свідків, які були надані відповідачу при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не є належними доказами у справі, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. Відповідно до постанови у справі № 161/5372/17 Верховного Суд від 29 квітня 2020 року, цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Верховний Суд вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні. Враховуючи викладене суд дійшов до висновку про те, що покази свідків узгоджуються з доказами, які наявні в матеріалах справи. Також, оскільки свідки були допитані судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та були приведені до присяги (а.с.45-50), тому покази свідків, які наявні в матеріалах справи у розумінні ст.251 КУпАП є належним доказом у вказаній справ, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Отже, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтовані, оскільки наявні в матеріалах справи докази та покази свідків підтверджують факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Щодо доводів апелянта про те, що поліцейськими порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, а саме ОСОБА_1 не було доставлено до медичного закладу для проходження огляду, у зв`язку з чим він вважається недійним. Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративну відповідальність серії ААД № 020124 від 24 лютого 2024 року, ОСОБА_1 відмовилась від проходження на місці події на стан алкогольного сп`яніння та такого ж проходження огляду в медичному закладі відмовилась. Проте, у відношенні до ОСОБА_1 було проведено адміністративне затримання та було доставлено до медичного закладу, де вона у присутності лікаря Обухівського лікарні відмовилась від проходження медичного огляду. Вказане підтверджується Висновком КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ», щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема у вказаному висновку зазначено, що протокол складено 24 лютого 2024 року о 23 год. 00 хв., від обстеження та проходження медичного освідчуваня відмовилась. Відповідно до статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція). Відповідно до пункту 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція) з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Згідно з частиною п'ятою статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Враховуючи викладене колегія суддів дійшла до висновку, що доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 , відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, куди була доставлена патрульними поліцейськими, отже патрульними поліцейськими було дотримано інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Посилається на те, що відеозапис нагрудної камери поліцейського не може бути достатнім та допустимим доказом правопорушення, оскільки у порушенні п. 5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої МВС України 11.01.2019 року 3 28/32999, фіксування подій було не безперервним. Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським або у присутності двох свідків. Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з відеозапису долученого до матеріалів справи, запис був безперервний, на записі наявні роз`яснення прав та обов`язків, роз`яснено право відмови від проходження медичного огляду. Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо порушення п. 5 Розділу ІІ Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, апеляційний суд враховує, що в цьому пункті зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища, суд дійшов до висновку, що доводи апелянта в цій частині є необґрунтовані, оскільки з долученого відеозапису вбачається, що патрульними поліцейськими дотримані вимоги статті 266 КУпАП під час фіксування адміністративного правопорушення. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення лише фіксує певні обставини, тому відповідно до статті 251 КУпАП не може бути належним доказом, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Тобто у розумінні ст. 251,252 КУпАП належними доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: 1) протоколом про адміністративне правопорушення; 2) поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків; 3) висновком експерта; 4) речовими доказами; 5) показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху; 6) протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Разом з тим, в матеріалах справи наявні такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 020124; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; Висновок КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ»; пояснення ОСОБА_1 ; поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; рапортом; копією протоколу про адміністративне затримання; відеозаписом. Враховуючи викладене суд дійшов до висновку, що доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні докази які підтверджують обставини, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а також у суду відсутні підстави вважати вказані докази недопустимим. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_1 спростовані: - відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 020124 від 24 лютого 2024 року: 24 лютого 2024 року о 21 год. 00 хв. в в м. Обухів по вул. Київська, 64, ОСОБА_1 будучи причетною до ДТП перебувала з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови) та від проходження на місці події на стан алкогольного сп`яніння та також проходження огляду у медичному закладі відмовилася в присутності лікаря Обухівської БЛІЛ, запис проводився на бодікамеру 1013. - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів - рапортом інспектора ВРПП Обухівського РУП ГУНП в Київській області ст. лейтенанта поліції Віталія Карлюка. - Висновком КНП ОМР «Обухівська БЛІЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. - поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відеозаписом з нагрудної камери патрульної поліції. При складанні протоколу ОСОБА_1 від надання пояснень відмовилася, протокол не підписала. Докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та надані нею в апеляційному суді пояснення про те, що суд першої інстанції безпідставно визнав його винним, та що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, задоволенню не підлягають, остільки суперечать доказам, які є належними, достатніми та допустимими. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції, як законну без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Ковальчук Анни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Обухівського районного суду Київської області від 29 березня 2024 року - залишити без задоволення, а постанову Обухівського районного суду Київської області від 29 березня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя А.М. Стрижеус