LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813946/232/22

від 19.09.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Волкогонов Олексій Кузьмич - задовольнити. Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суд Одеської області від 23 квітня 2024 року - скасувати, направити справу до суду п…

Номер провадження: 22-ц/813/6406/24 Справа № 946/232/22 Головуючий у першій інстанції Смокіна Г.І. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19.09.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий суддя Кострицький В.В. (суддя - доповідач), судді Карташов О.Ю., Коновалова В.А., за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 представники відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Волкогонов Олексій Кузьмич, на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суд Одеської області від 23 квітня 2024 року, постановлена у складі судді Смокіної Г.І., у приміщенні того ж суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна,- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст судового рішення, що оскаржується Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суд Одеської області від 23 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна залишено без розгляду, оскільки позивач та його представник повторно в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності позивачки до суду не надходило, позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду від 23 квітня 2024 року та направити цивільну справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування скарги посилається на те, що дана ухвала є, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, на підставі неповного з`ясування судом обставин, що мають значення по справі, невідповідності висновків суду обставинам справи. Вказує, що представник позивача, повідомив суд про причини неявки, в той час як диспозиція п.3 ч.1 ст.257 ЦПК передбачає застосування цієї норми (за сукупності двох інших умов) при не повідомленні причин неявки. Судом 1 інстанції не приймалося рішення про обов`язкову участь самої позивачки в судовому засіданні. В зв`язку з введеним в Україні військовим станом, з метою забезпечення своєї безпеки позивач значний час знаходиться за межами України та не має можливості прибути на судове засідання по справі для надання особистих пояснень по обставинам справи. Зазначає, що представник позивача дійсно був повідомлений про дату наступного судового засідання - 23.04.2024 року о 14.00 годині, в той час як сама позивачка особисто не була повідомлена судом про дату та час судового засідання 23.04.2024 року. Оскаржувана ухвала прийнята в відношенні особи, яка не є учасником (стороною) по справі, оскільки по батькові позивача вказано невірно. Позиція учасників у справі. Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, представник ОСОБА_6 надала відзив на апеляційну скаргу, в якій просить прийняти постанову, якою залишити ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду від 23.04.2024 - без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування зазначила, що судом прийнято ухвалу з додержанням норм процесуального та матеріального права, обґрунтована матеріалами справи. ОСОБА_1 надала позов до суду 12.01.2022, після чого вона не цікавилася розглядом справи, жодного разу не з`являлася до суду, не надавала ніяких особистих пояснень , заяв або клопотань на протязі більш двох років. Представник позивача повідомив суд про те, що ОСОБА_1 виїхала з України та знаходиться за її межами за програмою захисту переміщених осіб, однак суду не надано, доказів , які підтверджують цей факт. Таким чином позивач без поважних причин не була присутньою в судових засіданнях за справою та на зв`язок з відповідачами не виходила, у зв`язку з чим ніякої домовленості не було та не могло бути. З оглядом на тривалий строк розгляду справи в суді ( більш двох років), відсутність-будь яких клопотань та заяв від позивача, неявка до судових засідань без повідомлення причин неявки, вважає, що судом правильно прийнято рішення, яке відповідає не тільки нормам процесуального права, а і висновку Верховного Суду у постанові від 21.09.2020 року за справою № 658/1141/18, яким передбачено, що суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача та у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, Такі нормі права судом повністю виконані, позивач належним чином повідомлена про час судового засідання, повторно не з`явилася у судове засідання та не надала заяву про причини неявки та розгляд справи у її відсутність. Також представник позивача , будучі належним чином повідомленим про дату та час судового засідання , повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, не повідомив суд про причини неявки 23.04.24 року , або розгляд у його відсутності. Посилання апелянта на те, що явку позивача не було визнано обов`язковою не має значення при залишенні позову без розгляду. Також просить не приймати до уваги посилання апелянта на те, що вона не повідомлена про дату та час розгляду справи, що не відповідають ст.130 ч.5 ЦПК України. Також ОСОБА_8 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила оскаржувану ухвалу залишити без змін. Зазначає, що з апеляційною скаргою не згодна, оскаржувана ухвала прийнята у відповідності до вимог чинного матеріального та процесуального законодавства. Вказує, що позивач був повідомлений належним чином про дату та час судових засідань однак в судові засідання не зявлявся. Явка сторін в судове засідання В судове засідання в режимі відеоконференції зявилась представник ОСОБА_6 та надала суду пояснення, інші учасники належно повідомлені про час та дату судового засідання до суду не зявились, просили справу слухати без їх участі. Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, представницю відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача. Зокрема ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Також пунктом 3 ч.1 ст.257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналіз наведених положень приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач належним чином повідомлений про розгляд справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: - повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; - повідомлення позивача про судове засідання належним чином; - неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; - нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; - від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності. Апеляційним судом встановлено, що 12.01.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на частину майна. Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2022 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03.03.2023 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті. У судовому засіданні 04.07.2023 представник позивачки заявив, що надасть пояснення по суті спору після пояснень позивачки, яка бажає особисто взяти участь у розгляді справи, у зв`язку з чим у справі оголошено перерву/ У судове засідання, призначене на 08.02.2024, позивачка та її представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджено розпискою представника адвоката Волкогонова О.К. від 01.02.2024. 08.02.2024 від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з тим, що позивачка знаходиться за межами країни та не має можливості прибути у судове засідання для надання особистих пояснень за обставинами справи. У судове засідання, призначене на 23.04.2024, позивачка та її представник не з`явилися, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджено розпискою представника адвоката Волкогонова О.К. від 03.04.2024, про причини неявки не повідомили. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за відсутності позивачки до суду не надходило. У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3 просив залишити позов без розгляду, оскільки позивачка та її представник повторно не прибули у судове засідання, були повідомлені належним чином, про причину неявки не повідомили, чим умисно затягують розгляд справи, що є зловживанням своїми процесуальними правами. У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 просив залишити позов без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивачки та її представника, оскільки їх неодноразова неявка затягує розгляд справи, що призводить до порушення прав неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , в тому числі внаслідок арешту, накладеного у порядку забезпечення позову на спадкове майно, що унеможливлює оформлення спадкових прав. Вислухавши представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду/ Суд першої інстанції вказав, що враховуючи, що позивач та його представник повторно в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності позивачки до суду не надходило, позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та вважає його неправильним з наступних підстав. Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст.ст.128-131 ЦПК України. За приписами ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка. Крім того, ч.6 ст.128 ЦПК України встановлює, що судова повістка надсилається судом за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З матеріалів справи вбачається, У судове засідання, призначене на 08.02.2024, позивачка та її представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджено розпискою представника адвоката Волкогонова О.К. від 01.02.2024. 08.02.2024 від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з тим, що позивачка знаходиться за межами країни та не має можливості прибути у судове засідання для надання особистих пояснень за обставинами справи. У судове засідання, призначене на 23.04.2024, позивачка та її представник не з`явилися, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджено розпискою представника адвоката Волкогонова О.К. від 03.04.2024, про причини неявки не повідомили. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за відсутності позивачки до суду не надходило. В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_6 пояснила суду що позивачка хотіла надати суду особисті пояснення по справі. Відповідно матеріалів справи позивачка не була повідомлена про час та місце останього судового розгляду. Суд першої інстанції не врахував, що залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з?явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез?явлення не перешкоджає розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що суд не вирішував питання щодо обов`язкової участі позивача та оскаржувана ухвала не містить інформації щодо неможливості розгляду справи за відсутності позивача. Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09 грудня 2020 року у справі № 522/9354/17. Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України для залишення без розгляду судом першої інстанції позову ОСОБА_1 , так як суд не вирішував питання щодо обов`язкової участі позивача та оскаржувана ухвала не містить інформації щодо неможливості розгляду справи за відсутності позивача. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов поспішного висновку про повторну неявку позивача, належним чином повідомленого, внаслідок чого допустив порушення норм процесуального права та дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. При цьому, колегією суддів врахована позиція Європейського суду з прав людини, яка полягає у тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87). Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає обґрунтованими. Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ч.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Волкогонов Олексій Кузьмич - задовольнити. Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суд Одеської області від 23 квітня 2024 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Повне судове рішення складено 19 вересня 2024 року. Головуючий В.В. Кострицький Судді О.Ю. Карташова В.А. Коновалова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»