Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/378/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/378/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просила: - визнати протиправним подання Дисциплінарної комісії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 134477/13.1-23 від 17.11.2023 внесене на розгляд начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо застосування до начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Андрющенко Ірини Василівни вид дисциплінарного стягнення - звільнення, у зв`язку із вчиненням дисциплінарного проступку - порушення Присяги державного службовця; - визнати протиправним та скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 107-дп від 27.11.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27.11.2023 за порушення Присяги державного службовця; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 27.11.2023; - стягнути з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.11.2023 по день винесення рішення про поновлення на роботі. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). 20 травня 2024 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Скаржником подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 320/7920/24 та № 320/15399/24. Частинами 1,2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені випадки, коли суд зобов`язаний або має право зупинити провадження у справі до настання певних обставин. Слід зазначити, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З огляду на викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній адміністративній справі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Наказом від 09.04.2020 № 1079/03 ОСОБА_1 , начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), переведено на посаду начальника Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за її згодою, з 10.04.2020, відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Закону України "Про державну службу". Наказом від 07.06.2021 № 2613/03 ОСОБА_1 вважалась такою, що працює на посаді начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 08.06.2021. Наказом Управління від 23.12.2021 № 5495/03 ОСОБА_1 , начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), переведено на посаду державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за її згодою, з 23.12.2021. Наказом Управління від 23.12.2021 № 5496/03 на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за її згодою, з 23.12.2021. Наказом Управління від 03.06.2022 № 1166-к ОСОБА_1 звільнена з посади державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за взаємною домовленістю з 06.06.2022. Наказом Управління від 06.06.2022 № 1174-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з 07.06.2022, тимчасово, до призначення на посаду переможця конкурсу або до спливу дванадцятимісячного строку після припинення чи скасування воєнного стану. Наказом Управління від 27.11.2023 № 107-дп "Про накладення дисциплінарного стягнення" ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27.11.2023 за порушення Присяги державного службовця, відповідно до частини п`ятої статті 66 та пункту 4 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" у зв`язку із вчиненням дисциплінарного проступку передбаченим пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" - порушення Присяги державного службовця. Вважаючи своє звільнення протиправним, а права порушеними, позивач звернулась до суду з відповідним позовом. Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З матеріалів справи вбачається, що до Управління 11.10.2023 за № 119225/3.2-23 надійшло клопотання заступника начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Михайла СУВАЛА про порушення дисциплінарного провадження щодо позивача. Згідно з наказами Управління № 91-дп від 12.10.2023 та № 106-дп від 13.11.2023 здійснено дисциплінарне провадження стосовно позивачки, під час якого встановлено, що відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.09.2023 № 1220/7 "Про проведення планової цільової перевірки Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)" (далі - Відділ) з урахуванням Плану перевірки, затвердженого цим наказом, зі змінами, з 29.09.2023 по 10.10.2023 робочою групою проведено планову цільову перевірку діяльності Відділу та складено довідку за результатами планової цільової перевірки. Згідно з довідкою за результатами планової цільової перевірки діяльності Відділу від 10.10.2023, виявлені непоодинокі випадки порушення норм чинного законодавства працівниками Відділу та начальником Відділу ОСОБА_1 . Перевіркою встановлено, що керівником Відділу, ОСОБА_1 безпідставно до автоматизованої системи виконавчого провадження протягом 2021-2023 років вносились відомості про виконання державними виконавцями Відділу рішень Європейського суду з прав людини, внаслідок чого порушено встановлений законодавством порядок розподілу виконавчих документів між державними виконавцями. Зміни виявлено у профілях таких державних виконавців: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . На момент проведення перевірки у профілі керівника Відділу встановлено низький коефіцієнт та категорія справ рішення Європейського суду. При цьому, у разі внесення керівником органу державної виконавчої служби до автоматизованої системи виконавчого провадження відповідних відомостей про виконання державним виконавцем рішень Європейського суду з прав людини, інші виконавчі документи на цього державного виконавця розподілятись не будуть. Наказом Управління № 3484-к від 15.09.2023 головного державного виконавця Відділу Кияницю Л.С. звільнено 15.09.2023 з посади за взаємною домовленістю. Відомості до автоматизованої системи виконавчого провадження про звільнення останньої внесено лише 20.09.2023. Перевіркою встановлено, що незавершені виконавчі провадження, які перебували на виконанні у вказаного державного виконавця Андрющенко І.В. в автоматизованій системі виконавчого провадження передано наступним державним виконавцям: Федоренко О.В., Гречаному Р.О., Мельник К.М., Кидоню Є. В., Очеретяній І.О., Єзерській А.М., Кенюк Л.В. Згідно з відомостями автоматизованої системи та справ Відділу будь-які доручення начальника Відділу щодо підстав передачі виконавчих проваджень відсутні. Також перевіркою встановлено, що зареєстрований виконавчий документ у виконавчому провадженні № 70633247 який автоматизованою системою розподілений на державного виконавця Гречаного Р.О., передано до відкриття виконавчого провадження 02.01.2023 начальником Відділу державному виконавцю Федоренко О.В. Випадки безпідставної передачі начальником Відділу Андрющенко І.В. виконавчих проваджень розподілених Системою іншим державним виконавцям, встановлено перевіркою у таких виконавчих провадженнях: №№ 70271777, 39778542, 56559159, 65030024, 63640393, 56574985, 54243558, 51145802, 70847874, 64536044, 59852285, 64536044, 53458249, 61543901, 58809481, 64838942. Перевіркою встановлено, що 08.06.2022 головним спеціалістом Відділу Корж Н.М. до автоматизованої системи виконавчого провадження внесено недостовірні відомості про боржника за судовим наказом Господарського суду м. Києва № 910/1796/22 від 27.04.2022, а саме зазначено РНОКПП, що належить боржнику в іншому виконавчому провадженні №67040117, яке перебуває на виконанні у заступника начальника Відділу ОСОБА_7 . Того ж дня ОСОБА_8 здійснено редагування відомостей про виконавче провадження. Внесення неправдивих даних про боржника стали підставою для розподілення автоматизованою системою виконавчого провадження зареєстрованого виконавчого документа ВП № 69191082 саме на заступника начальника Відділу ОСОБА_9 . Аналогічні дії щодо внесення неправдивих відомостей про особу боржника до виконавчого провадження встановлено у ВП №№ 69906474, 69292536, 69906474, 69970708, 70390717, 71078267, 69970947, 6991158, 69971377, 70391035, внаслідок чого порушено розподіл виконавчого документа автоматизованою системою. Контроль за роботою державних виконавців забезпечується начальником Відділу, зокрема шляхом проведення перевірок законності виконавчого провадження та проведення оперативних нарад. Оглядом винесених начальником постанов про результати перевірки законності виконавчих проваджень № 69885679 від 02.03.2023; № 7118257 від 03.03.2023, № 71058591 від 16.03.2023, № 61871669 від 16.03.2023, № 58996859 від 16.03.2023, № 601388804 від 13.04.2023, № 71202457 від 21.04.2023, № 67135930 від 04.05.2023, № 50145053 від 10.05.2023, № 71287009 від 19.05.2023, № 69888037 від 01.06.2023, № 69292223 від 01.06.2023, № 69397471 від 05.07.2023, № 50258493 від 05.07.2023, № 61694229 від 02.08.2023, № 68944809 від 10.08.2023, № 68944809 від 10.08.2023, № 71997764 від 22.08.2023, № 72515038 від 22.09.2023 встановлено систематичні порушення, здійсненні ОСОБА_1 при здійсненні контролю за діями державних виконавців, неналежної організації роботи, необхідної для своєчасного і в повному обсязі виконання рішень, недотримання вимог статті 74 Закону, статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень і рішень інших органів", Розділу ХІ Інструкції, Правил, які полягають у формальному підході до виконання своїх посадових обов`язків та не здійснення безпосереднього контролю за роботою підпорядкованих державних виконавців, в тому числі, за повним усуненням виявлених в роботі порушень. Також перевіркою встановлено, що у Відділі, в порушення вимог статті 24 Закону, державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 72515038 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 160 від 08.08.2023. В межах ВП № 72515038 виконавцем Відділу ОСОБА_10 , всупереч вимогам статей 18, 26, 50, 56 Закону проведено виконавчі дії стосовно передачі майна стягувачу у рахунок погашення боргу, що призвело до неправомірного переходу права власності на 14 об`єктів нерухомого майна, попри наявності інформації у Відділі про наявність встановлених обмежень щодо розпорядження боржником власним майном (арешти). Окрім того, в ході перевірки виявлені випадки прийняття рішень про зняття арешту з майна та вчинення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відсутності на момент вчинення останніх достатніх документів (копій документів), що підтверджували наявність обставин для винесення відповідної постанови, у виконавчих провадженнях №№ 48111219, 52918729, 63399592, 45251907. Без достатніх підстав вилучено запис про обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Державним виконавцем 08.09.2023 без використання автоматизованої системи виконавчого провадження винесено постанову про зняття арешту з майна, накладеного постановою від 14.11.2002. Того ж дня за заявою про державну реєстрацію прав № 56980916 припинено обтяження майна боржника у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зокрема, за результатами розгляду вхідного документу за № 9478 від 17.05.2023 (роздруківки заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.04.2023 у справі №; 755/19091/20, що не містить дату набрання останнім законної сили) 30.05.2023 державним виконавцем без використання автоматизованої системи винесено постанову про зняття арешту з майна (ЗВП 59655530). За заявою про державну реєстрацію прав 01.06.2023 № 55574810 припинено обтяження майна боржника у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому, належним чином оформлена копія судового рішення за заявою учасника справи надійшла до Відділу лише 05.09.2023 за вхідним № 16992. Так, за результатами розгляду вхідного документу за № 8931 від 10.05.2023 (заява заявника та рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 01.03.2022 у справі №296/2036/21, що не містить дату набрання останнім законної сили) 10.05.2023 державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна (ВП № 23160026). Того ж дня за заявою про державну реєстрацію прав № 55273884 припинено обтяження майна боржника у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За результатами розгляду вхідного документу за № 15384 від 07.08.2023 (заява про відсутність заборгованості та скасування постанови про накладення арешту у ВП 46962326) 24.08.2023 за заявою про державну реєстрацію прав № 56775117 припинено обтяження майна боржника у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В якості підстави для проведення таких дій зазначено рішення державного виконавця від 24.08.2023 № 46962326, проте копії такого процесуального документу ні автоматизована система виконавчого провадження, ні Державний реєстр не містить. Контроль за роботою державних виконавців забезпечується начальником Відділу, зокрема шляхом проведення перевірок законності виконавчого провадження та проведення оперативних нарад. Такі факти неодноразового грубого порушення законодавства, свідчать про відсутність належного контролю керівника за дотриманням засад законності, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями, що свідчить про неналежне виконання посадових обов`язків, визначених Положенням про відділ, що призвело зокрема до порушення вимог Положення "Про автоматизовану систему виконавчого провадження" щодо порушення розподілу виконавчих документів між державними виконавцями Відділу та у перереєстрації чотирнадцяти об`єктів нерухомого майна у виконавчому провадженні № 72515038. Наведені обставини вчинення проступку свідчать про ігнорування начальником Відділу ОСОБА_11 встановленого законодавством порядку контролю за виконання рішень та встановленого порядку розподілу виконавчих проваджень Автоматизованою системою виконавчого провадження". Вчинення вищевказаних порушень містять елементи соціальної дискредитації органу державної виконавчої служби в суспільстві. Беручи до уваги викладене та з урахуванням всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія прийшла до висновку про наявність у діях начальника Відділу ОСОБА_1 , дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме порушення Присяги державного службовця. Аналогічні обставини та висновки наведені у спірному поданні дисциплінарної комісії на ім`я начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), К. Мненка від 17.11.2023 № 134477/13.1-23, в якому запропоновано вирішити питання про застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за порушення Присяги державного службовця. Також комісія рекомендувала звернутись до правоохоронних органів на підставі частини четвертої статті 77 Закону України "Про державну службу", у зв`язку з можливими ознаками кримінального правопорушення по виконавчому провадженню № 72515038. Відповідно до службової характеристики, складеної начальником Управління, позивач на належному рівні володіє державною мовою; загалом дотримується етики поведінки державного службовця та правил внутрішнього трудового розпорядку; у спілкуванні з колегами, керівництвом та громадянами, ввічлива; має достатню професійну підготовку, здатна організовувати роботу відділу на хорошому рівні, проте не звертає уваги на деталі та надає перевагу формальному підходу до роботи; доручення виконує вчасно, проте виконані документи часто потребують додаткового опрацювання. Заступником начальника Управління винесені постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження № 20 від 27.04.2023, № 21 від 27.04.2023, № 13 від 17.03.2023, якими встановлювалися порушення державними виконавцями очолюваного позивачкою Відділу вимог Закону України "Про виконавче провадження" та доручалося позивачці вжити заходів щодо усунення виявлених порушень. Згідно зі службовою запискою заступника начальника управління персоналу до позивача раніше застосовувалися дисциплінарні стягнення - догана (наказ Управління від 20.08.2020 № 270/05), яка була знята (наказ Управління від 22.02.2021 № 86/05). Станом на 20.10.2023 позивач дисциплінарних стягнень не має. Згідно з наданими поясненнями позивача від 23.10.2023 на виконання рекомендацій за результатами планової перевірки, з метою усунення виявлених порушень нею проведено оперативну нараду; затверджено план заходів щодо усунення порушень; державних виконавців ознайомлено з відповідним планом заходів. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з такого. Статтею 4 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) закріплено, що державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів, окрім іншого: професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики. Відповідно до пунктів 1, 2, 10, частини першої статті 7 Закону № 889-VIII державний службовець має право, зокрема, на: повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; чітке визначення посадових обов`язків; оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності. При цьому, державний службовець зобов`язаний, окрім іншого: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України (пункти 1, 2, 6-8 частини першої статті 8 Закону № 889-VIІІ). Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Згідно з пунктом 10 частини першої статті 2 Закону № 889-VІІI службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку. Частиною першою статті 36 Закону № 889-VIІІ закріплено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки". Відповідно до статті 61 Закону № 889-VIІІ службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості. За приписами статті 62 Закону № 889-VIІІ державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки. Відповідно до частини першої статті 64 Закону№ 889-VIІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. За приписами статті 65 Закону№ 889-VIІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарними проступками є, зокрема: порушення Присяги державного службовця (пункт 1 частини другої статті 65); невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень (пункт 5 частини другої статті 65). Відповідно до статті 66 Закону № 889-VIІІ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. Частиною п`ятою статті 66 Закону № 889-VIІІ визначено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. Відповідно до статті 67 Закону № 889-VIІІ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця. Відповідно до частини першої статті 69 Закону № 889-VIІІ для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Відповідно до частини десятої цієї статті результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Згідно з частиною одинадцятою цієї статті суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку. Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 889-VIІІ дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення. Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша статті 77 Закону № 889-VIІІ). У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (частина друга статті 77 Закону № 889-VIІІ). Враховуючи обставини справи у взаємозв`язку з наведеними нормами Закону № 889-VIІІ вбачається, що державний службовець повинен сумлінно виконувати покладені на нього службові обов`язки та у разі вчинення дисциплінарного проступку може бути звільнений за порушення Присяги державного службовця (далі - Присяга). З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець бере на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця. Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25.12.2008 № 1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6). За такого правового врегулювання, Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тож порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. У даному випадку з матеріалів справи вбачається, що відповідач обґрунтував кваліфікацію дій позивача як порушення Присяги державного службовця та навів достатньо обґрунтованих доказів, які б підтверджували наявність в діях останньої саме порушення Присяги державного службовця. Надаючи оцінку викладеним у спірному поданні доводам вбачається, що викладені у ньому обставини підтверджують допущені порушення, встановлені у довідці за результатами планової цільової перевірки діяльності Відділу від 10.10.2023. Згідно з пунктом 7 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039), для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія. За приписами пунктів 33, 34 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні. Таким чином, спірне подання є матеріальною формою реалізації повноважень дисциплінарної комісії та не є актом індивідуальної дії (рішенням) у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, тож не підлягає задоволенню вимога про визнання подання № 134477/13.1-23 від 17.11.2023 протиправним. Здійснивши системний аналіз обставин справи та наявних доказів колегія суддів підтримує висновок Київського окружного адміністративного суду, що виявлені порушення в діяльності очолюваного позивачем Відділу, зафіксовані у довідці за результатами планової цільової перевірки діяльності Відділу від 10.10.2023 та спірному поданні, є підтвердженими. Окрім того, у письмових поясненнях позивач не заперечує їх допущення. При цьому позивач, як керівник Відділу, не вживала заходів щодо заперечення та оскарження результатів відповідної перевірки, що додатково підтверджує визнання її правомірності. Належними та достовірними доказами позивачем не спростовано обставини допущення виявлених порушень у роботі Відділу. Окрім того, вжиття заходів щодо виправлення виявлених порушень здебільшого здійснювалось за дорученням керівництва Управління, а не за результатом самостійного виявлення в рамках повноважень начальника Відділу. Посадовою інструкцією начальника Відділу визначено, що начальник: очолює Відділ, здійснює керівництво його діяльністю; організовує роботу Відділу; представляє Відділ у відносинах з іншими органами, установами та організаціями, незалежно від форми власності; забезпечує виконання Відділом Конституції та законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, заступників Міністра, директора Департаменту, наказів Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ); здійснює контроль за додержанням законодавства про виконавче провадження, правильністю, своєчасністю та повнотою вчинення виконавчих дій державними виконавцями; організовує роботу зі службовими документами, здійснює контроль за веденням номенклатурних справ Відділу відповідно до встановленого порядку та вимог законодавства з діловодства, організовує розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов`язаних з діяльністю Відділу, організовує перевірку викладених у них фактів, проводить особистий прийом громадян; забезпечує і контролює дотримання працівниками Відділу виконавської та трудової дисципліни. Таким чином, саме начальник Відділу, тобто позивач, мала здійснювати контроль за роботою державних виконавців та Відділу в цілому, проте належного контролю нею здійснено не було, що призвело до порушення вимог законодавства у сфері здійснення виконавчих проваджень. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач належними та допустимими доказами довів правовірність прийнятих ним спірних актів індивідуальної дії, а тому позовна заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Сорочко Є.О. Суддя Чаку Є.В.