Постанова Київський апеляційний суд № 758/496/24

Головуючий у суді першої інстанції: Павленко О.О. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И справа №758/496/24 провадження №33/824/2972/2024 8 серпня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Булай Владислава Сергійовича розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ,на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 5 квітня 2024 року,- В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23 грудня 2023 рокуОСОБА_2 23 грудня 2023 року о 00 год. 29 хв., в м. Києві на перехресті вул. Набережно-Рибальської та вул. Електриків, керував транспортним засобом «DAEWOO» д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився зі згоди водія на місці зупинки із застосування приладу «Драгер», результат 0,22 проміле, чим порушив вимоги п.2.9А ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Подільського районного суду м. Києва від 5 квітня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового зборуна користь держави. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 6 травня 2024 року, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 5 квітня 2024 року, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова незаконна, прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, зокрема: неналежного дослідження доказів, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що до матеріалі справи додано технічну характеристику на прилад алкотестер Драгер 7510, в якій зазначено, що для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі абсолютна похибка вимірювання в діапазоні від 0 до 0,4 мг/л становить приблизно 0,03 мг/л, а для масової концентрації алкоголю в крові абсолютна похибка в діапазоні від 0 до 0,8 проміле становить приблизно 0,06 проміле, тому вважає, що 0,22 проміле з урахуванням похибки не є тим показником, який тягне за собою притягнення до адміністративної відповідальності, на що суд першої інстанції уваги не звернув. Крім того,разом з апеляційною скаргою скаржник подає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначає, що 3 березня 2024 року ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги із адвокатом Гайдаєм Я.Ю., на підставі якого адвокат звернувся із апеляційної скаргою до Київського апеляційного суду. 6 травня 2024 року адвокат Гайдай Я.Ю. повідомив ОСОБА_2 ,що 30 квітня 2024 року Київським апеляційним судом було винесено постанову про залишення апеляційної скарги без розгляду у зв`язку з тим, що така апеляційна скарга подана адвокатом без підтвердження його повноважень. Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 5 квітня 2024 року, як такий, що пропущений з поважних причин. У судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Булай В.С. апеляційну скаргу підтримали. Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника - адвокатаБулай В.С.,перевіривши матеріали справи та доводи скарги, суд приходить до висновку. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, в точній відповідності з законом. Відповідно до п. 2.9.А ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Підстави та процедура проведення огляду на стан сп`яніння чітко регламентована ст. 266 КУпАП та «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», якою передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Згідно п. 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (наказ МВС / МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735) передбачено, що встановлення стану алкогольного сп`яніння проводиться з використанням поліцейським спеціальних технічних засобів, показання яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З принципу дії алкотестера Драгер слідує, що він фіксує вміст алкоголю не в крові (як зазначено в Інструкції № 1452/735), а у видихаючих парах етанолу в повітрі. В Інструкції із застосування такого алкотестера так і зазначено: портативний цифровий аналізатор парів етанолу в повітрі, що видихається. Також, слід взяти до уваги Конвенцію про дорожній рух від 08 листопада 1968 року ратифіковану 25.04.1974 року Україною в складі СРСР. Згідно національного законодавства даний нормативний акт є невід`ємною частиною законодавства країни, яка ратифікувала таку Конвенцію (міжнародний договір). При цьому норми міжнародного договору є пріоритетними по відношенню до норм законодавства України. Відповідно до п. 6 ст. 8 Конвенції в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у видихуваному повітрі, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності з національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається. Згідно роздруківки тесту №1016, результат огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння становить 0.22%, що відповідає допустимій нормі алкоголю, як вказано в п. 6 ст. 8 Конвенції. Окрім того, вказаний результат огляду не може свідчити про перебування водія ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий є в межах похибки, яка, відповідно до відкритих джерел інформації (інструкція приладу Драгер 7510), для приладу «DragerАlcotest 7510» границі допустимої похибки під час експлуатації становить: Для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка вимірювання пристрою становить +- 0.03 мг/л - у діапазоні від 0 до 0,4 мг/л. Для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка вимірювання пристрою становить +- 0,06% - в діапазоні від 0 до 0,8%. Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявна в матеріалах справи роздруківка-тест приладу Драгер та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не можуть бути беззаперечними доказами перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння. В матеріалах справи відсутній будь-які докази на підтвердження того факту, що працівниками поліції ОСОБА_2 доставлявся в медичний заклад на огляд на стан сп`яніння. На наявному в матеріалах справі відеозаписі зафіксовано лише проходження огляду на місці зупинки. Інших доказів, які б підтверджували факт перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять. Суд першої інстанції належним чином не дослідив наявні у справі докази, та, як наслідок, дійшов передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій ». Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З урахуванням наведеного, та за відсутності належних доказів про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 КҐУпАП, постанова Подільського районного суду м. Києва від 5 квітня 2024 рокупідлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі ст. 247 КУпАП. Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суд ПОСТАНОВИВ: ПоновитиОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Постанову Подільського районного суду м. Києва від 5 квітня 2024 року скасувати. Провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: О.І. Шкоріна