Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/25113/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/25113/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: - визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно ненадання направлення до ВЛК неправомірною; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати направлення до ВЛК відповідно до наказу 402 Міністерства оборони України. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Позивачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано вимоги Наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким передбачений обов`язок відповідача направити позивача на медичний огляд. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, 25.02.2022 року на підставі Указу Президента України №69 від 24.02.2022 року ОСОБА_1 призваний у Збройні Сили України за мобілізацією. Місце проходження служби Військова частина НОМЕР_1 , командир взводу, наказ №41 від 25.02.2022 року, водій наказ №172 від 06.07.2022 року. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рапорту позивача та не направлення його на ВЛК, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності бездіяльності відповідача щодо не направлення позивача на проходження ВЛК. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Суд першої інстанції вірно врахував вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV. Статтею 14 Статуту обумовлено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. Кожен військовослужбовець має право, щоб його звернення було розглянуто в межах розумних термінів, а відтак має бути належний доказ отриманням військовою частиною такого рапорту/заяви військовослужбовця чи його представника (в порядку звернення громадян), який може бути направлений рекомендованим листом із повідомленням про вручення та описом вкладення на адресу військової частини. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником (ст. 31 Статуту). Суд першої інстанції вірно врахував відсутність як копії рапортів, з якими звертався до відповідача про його направлення на військово-лікарську комісію, так і доказів отримання відповідачем цих рапортів або направлення таких рапортів відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень. Відповідно до вимог частин 1,2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують. Колегія суддів враховує, що положення Наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» передбачають направлення на медичний огляд військовослужбовців прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, проте суд першої інстанції вірно врахував відсутність доказів протиправної бездіяльності відповідача, оскільки матеріали справи не містять доказів звернення позивачем з даного приводу до в/ч. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 19 вересня 2024 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш