Постанова 4824 № 363/5611/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/11796/2024 Доповідач - Ратнікова В.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 363/5611/23 17 вересня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Ніколаєнко Олени Миколаївни на заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Свєтушкіної Д.А., у цивільній справіза позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : У жовтні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На обґрунтування позовних вимог зазначало, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету- заяву № б/н від 12 жовтня 2018 року. При підписанні анкети - заяви ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. Зазначає, що відповідачка ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідачки у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідачки щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді, а також наказом банка про їх затвердження. Вказує на те, що заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Відповідно до виявленого бажання відповідачці було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідачка отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 66 000 грн. Вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, проте, у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідачка має заборгованість станом на 23 серпня 2023 року у розмірі 86 603, 50 грн., яка складається із: 67 950, 41 грн. заборгованості за тілом кредиту, 18 653, 09 грн. заборгованості за відсотками за користуванням кредитом. З огляду на викладене, просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 12 жовтня 2018 року у розмірі 86 603, 50 грн. та судові витрати у розмірі 2 684 грн. Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року позов Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 67 950 (шістдесят сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 41 копійка. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2 105 (дві тисячі сто п`ять) гривень 90 копійок. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 03 травня 2024 року представник позивача Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - Ніколаєнко Олена Миколаївна подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким задовольнити вказані позовні вимоги. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що на підставі анкети від 12.10.2018 року відповідачка пройшла ідентифікацію у Банку, оскільки відкриття та ведення анонімних рахунків заборонено. Надалі відповідачка отримала картку на яку було встановлено кредитний ліміт та почала користуватися кредитними коштами. При цьому, умови кредитування періодично змінюються. Ці зміни ПриватБанк відображає в Умовах та Правилах банківських послуг, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. 24.01.2022 року, перевипускаючи картку на нову, відповідачку додатково ознайомили з новими Умовами кредитування в банку шляхом підписання нею Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, відповідно до якої відповідачка ознайомлена в т.ч. і з розміром відсоткової ставки. У вказаній заяві були викладені істотні умови кредитного договору, а саме: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, сума/ліміт кредиту - 200 000 грн для карт "Універсальна", 200 000 грн для карт "Універсальна Gold", 300 000 грн для Преміальної картки Platinum, 300 000 грн для Преміальної картки World Black Edition, 300 000 грн для Преміальної картки VISA Signature, 400 000 грн для Преміальної картки World Elite, 800 000 грн для Преміальної картки Infinite.; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; можливі види (форми) забезпечення кредиту - без забезпечення; процента ставка - 42,0 % для карт «Універсальна» та 40,8 % для карт «Універсальна Gold» (п. 1.3 Заяви); тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом тощо. Таким чином, апелянт вважає, що підписавши вказану заяву, відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування, в т.ч. і з розміром відсоткової ставки за користування кредитними коштами. З огляду на що вважає, що в даному випадку, починаючи з 24.01.2022 року розмір відсоткової ставки було погоджено сторонами. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачкою до апеляційного суду не подано. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 12 жовтня 2018 року ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов і Правил надання послуг у ПриватБанку. 24 січня 2022 року ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. Підписавши заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, відповідачка погодилася з визначеними у них умовами кредитування, а саме: з типом кредиту, сумою/лімітом кредиту, строком кредитування, способом та строком надання кредиту, процентною ставкою - 42,0% -для карт Універсальна, 40, 8% -для карт Універсальна Gold, типом процентної ставки, платежами за супровідні послуги кредитодавця, порядком повернення кредиту, наслідками прострочення виконання чи невиконання зобов`язань за договором у т.ч., процентою ставкою, яка застосовується при невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту- у розмірі 84, 0%- для карт Універсальна, 81, 6%-для карт Універсальна Gold. Як вбачається з наданої позивачем довідки, ОСОБА_1 на підставі підписаного кредитного договору № б/н отримала наступні кредитні картки: 12 жовтня 2018 року відповідачка отримала кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 09/ 22; 24 січня 2022 року відповідачка отримала кредитну картку № НОМЕР_2 , терміном дії до 01/

26. З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 , вбачається, що 12 жовтня 2018 року відбувся старт карткового рахунку та було встановлено кредитний ліміт 600,00 грн., 12 жовтня 2018 року - було зменшено кредитний ліміт до 600,00 грн., 22 листопада 2019 року кредитний ліміт було збільшено до 16 000,00 грн., 20 липня 2020 року кредитний ліміт збільшено до 26 000 грн., 23 жовтня 2020 року кредитний ліміт збільшено до 38 000 грн., 03 листопада 2022 року кредитний ліміт збільшено до 50 000, 00 грн., 04 листопада 2022 року кредитний ліміт збільшено до 66 000, 00 грн., 03 березня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн. З виписки АТ КБ "ПриватБанк" про рух коштів за договором № б/н, укладеним з ОСОБА_1 , за період з 12 жовтня 2018 року по 29 серпня 2023 року вбачається, що відповідачка користувалася наданими банком коштами та частково погашала заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем АТ КБ «ПриватБанк», відповідачка станом на 23 серпня 2023 року має заборгованість за договором № б/н від 12 жовтня 2018 року у розмірі 86 603, 50 грн., яка складається із: 67 950, 41 грн. заборгованості за тілом кредиту, 18 653, 09 грн. заборгованість за простроченими відсотками. Задовольняючи частково позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» та, стягуючи з ОСОБА_1 67 950, 41 грн. заборгованості за тілом кредиту, суд першої інстанції посилався на те, що наявні підстави для стягнення з відповідачки заборгованості у такому розмірі як заборгованості за тілом кредиту, так як існування вказаної заборгованості підтверджене належними та допустимими доказами у справі. Підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами немає, так як вказана умова договору не узгоджена між сторонами, розмір відсотків не визначений. В апеляційній скарзі представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у цій частині нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Отже, рішення суду в частині задоволення вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в сумі 67 950, 41 грн. сторонами не оскаржується, а тому, у відповідності до ч.1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог банку про стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, суд першої інстанції посилався на те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 12.10.2018 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За змістом статей 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. В підписаній відповідачкою ОСОБА_1 24 січня 2022 року заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг зазначено, що ОСОБА_1 , яка діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 ЦК України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою www.privatbank.ua/terms в редакції чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати. Відповідачка з викладеними у заяві умовами погодилася без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого на примірнику заяви нею проставлено свій особистий підпис. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Із наданої Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», підписаною відповідачкою заявою про приєднання до Умов та Правил надання послуг вбачається, що відповідачка погодилася з визначеними у ній умовами кредитування, а саме: з типом кредиту, сумою/лімітом кредиту, строком кредитування, способом та строком надання кредиту, процентною ставкою - 42,0% -для карт Універсальна, 40, 8% -для карт Універсальна Gold, типом процентної ставки, платежами за супровідні послуги кредитодавця, порядком повернення кредиту, наслідками прострочення виконання чи невиконання зобов`язань за договором у т.ч., процентою ставкою, яка застосовується при невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту- у розмірі 84, 0%- для карт Універсальна, 81, 6%-для карт Універсальна Gold. Таким чином, підписавши вказану заяву, відповідачка добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов'язання. Як вбачається з наданої позивачем довідки, ОСОБА_1 на підставі підписаного кредитного договору № б/н отримала наступні кредитні картки: 12 жовтня 2018 року відповідачка отримала кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 09/ 22; 24 січня 2022 року відповідачка отримала кредитну картку № НОМЕР_2 , терміном дії до 01/

26. З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_1 , вбачається, що 12 жовтня 2018 року відбувся старт карткового рахунку та було встановлено кредитний ліміт 600,00 грн., 12 жовтня 2018 року - було зменшено кредитний ліміт до 600,00 грн., 22 листопада 2019 року кредитний ліміт було збільшено до 16 000,00 грн., 20 липня 2020 року кредитний ліміт збільшено до 26 000 грн., 23 жовтня 2020 року кредитний ліміт збільшено до 38 000 грн., 03 листопада 2022 року кредитний ліміт збільшено до 50 000, 00 грн., 04 листопада 2022 року кредитний ліміт збільшено до 66 000, 00 грн., 03 березня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн. З виписки АТ КБ "ПриватБанк" про рух коштів за договором № б/н, укладеним з ОСОБА_1 , за період з 12 жовтня 2018 року по 29 серпня 2023 року вбачається, що відповідачка користувалася наданими банком коштами та частково погашала заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем АТ КБ «ПриватБанк», відповідачка станом на 23 серпня 2023 року має заборгованість за договором у розмірі 86 603, 50 грн., яка складається з: 67 950, 41 грн. заборгованості за тілом кредиту, 18 653, 09 грн. заборгованість за простроченими відсотками. ОСОБА_1 розмір наявної у неї заборгованості жодним чином не спростовувала. Будь-яких заперечень щодо факту отримання від банку кредитних карток, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, суду не надала. Таким чином, суд першої інстанції помилково вважав, що позивачем не було надано доказів на підтвердження погодження сторонами умов кредитування щодо сплати відсотків, оскільки, підписавши викладені у заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг умови кредитування, сторони в подальшому їх виконували, угод про зміну умов кредитування не підписували, а тому саме такі умови є погодженими сторонами. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги представника позивача щодо неправильності висновків суду першої інстанції про відмову в позові в частині стягнення з відповідачки на користь позивача відсотків за користування кредитом та про наявність законних підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за відсотками у розмірі 18 653, 09 грн. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Ніколаєнко Олени Миколаївни підлягає задоволенню, а заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за відсотками в сумі 18 653, 09 грн. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за відсотками в сумі 18 653, 09 грн. Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України , якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову. При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено частково, а тому з ОСОБА_1 було стягнуто на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог (78, 46%) у розмірі 2 105(дві тисячі сто п'ять) грн. 90 коп. Позивачем заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року оскаржується в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 18 653, 09 грн., що становить 21, 54 % від загального розміру пред?явлених вимог, а тому відповідно до вимог частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання скарги підлягав обрахуванню та сплаті щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). За результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено, рішення суду в оскаржуваній частині скасовано та ухвалене нове судове рішення про задоволення зазначених позовних вимог, а тому з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в частині оспорюваної суми, що становить суму 1 445, 25 грн (578, 10 грн + (578, 10 грн х 150%). Керуючись ст.ст. 3, 202, 203, 205, 207, 526, 549, 611, 626, 628, 634, 638, 1048 ЦК України ст. ст. 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Ніколаєнко Олени Миколаївнизадовольнити. Заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за відсотками скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за відсотками у сумі 18 653, 09грн. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 445, 25 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: