Ухвала КЦС ВС № 127/6877/24

У Х В А Л А 11 вересня 2024 року м. Київ справа № 127/6877/24 провадження № 61-12397ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 червня 2024 року, постанову Вінницького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року та додаткову постанову Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про зміну розміру аліментів, ВСТАНОВИВ: У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив змінити розмір аліментів, стягнувши з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 червня 2024 року, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 березня 2017 року у справі № 127/2594/17 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини від усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи стягнення з дня набрання законної сили даним рішенням, і до досягнення сином повноліття. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Додатковою постановою Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2024 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи судом апеляційної інстанції у розмірі 4000, 00 грн. 07 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Борусевич С. Й. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 червня 2024 року, постанову Вінницького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року та додаткову постанову Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2024 року. У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у позові. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Згідно з частиною шостою статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3 196 грн. Предметом касаційного оскарження у цій справі № 127/6877/24 є судові рішення, ухвалені у справі про зміну розміру аліментів з 1/4 частини доходів до 1/6 частини доходів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто, ціна позову становить 38 352, 00 грн (3 196 грн х 12 місяців), яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Оскільки заявник оскаржив судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 червня 2024 року, постанову Вінницького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року та додаткову постанову Вінницького апеляційного суду від 28 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про зміну розміру аліментів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко А. С. Олійник І. М. Фаловська