Ухвала КЦС ВС № 136/1318/20

Ухвала 28 квітня 2021 року м. Київ справа № 136/1318/20 провадження № 61-6521ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. Позов мотивовано тим, що 06 жовтня 2008 року сторони уклали шлюб, який рішенням суду від 20 листопада 2015 року було розірвано. Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом від 03 серпня 2017 року з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання їх сина в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач вказувала, що відповідач, не будучи офіційно працевлаштованим, все ж має значний дохід та можливість сплачувати аліменти на утримання сина у іншому розмірі ніж розмір, який на даний час стягується з нього. На підтвердження вказаних обставин позивачем подано суду: копії рішення суду про розірвання шлюбу між сторонами; свідоцтва про народження сина сторін; судового наказу про стягнення аліментів; довідки, виданої органом місцевого самоврядування за місцем проживання позивача. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд задовольнити позов у повному обсязі. Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Змінено розмір та спосіб стягуваних аліментів, який було встановлено судовим наказом Липовецького районного суду Вінницької області від 03 серпня 2017 року, яким було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення сином повноліття на 1/4 частки всіх доходів ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення сином повноліття, з дня набрання рішенням законної сили. Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 березня 2021 року рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. 14 квітня 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 березня 2021 року. В касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства). Предметом позову ОСОБА_1 є збільшення розміру аліментів та зміна способу їх стягнення. Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 3 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко В. С. Жданова А. Ю. Зайцев