Ухвала КЦС ВС № 446/2048/17

У х в а л а 12 вересня 2024 року м. Київ Справа № 446/2048/17 Провадження № 61-6684ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - відповідач), інтереси якого представляє адвокат Станько Тарас Романович (далі - адвокат), на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 травня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 4 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до відповідача про стягнення боргу за договором позики та трьох відсотків річних і в с т а н о в и в:

1. У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 80 000,00 доларів США та 16 675,07 доларів США як три відсотки річних. 2. 16 травня 2022 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив. 3. 4 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив рішення суду першої інстанції без змін. 4. 4 травня 2024 року адвокат в інтересах відповідача подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та спрямувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтував так: ? суд першої інстанції порушив норми процесуального права: (1) позивач звернувся до суду з позовною заявою 30 листопада 2017 року, у якій просив стягнути з відповідача 2 141 603,68 грн боргу за договором позики як еквівалент 80 000,00 доларів США. 10 листопада 2021 року позивач на підставі пункту 2 частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив стягнути 96 675,07 доларів США, з яких 80 000,00 доларів США основного боргу та 16 675,07 доларів США як три відсотки річних. 1 лютого 2022 року суд першої інстанції постановив ухвалу, згідно з якою прийняв до розгляду цю заяву. Суд не врахував, що можливість одночасної зміни під час розгляду справи предмета та підстав позову ЦПК України не передбачає. Вимога про стягнення трьох відсотків річних за статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є самостійною позовною вимогою. Тому заява позивача від 10 листопада 2021 року про збільшення позовних вимог у частині трьох відсотків річних є фактично окремим позовом з іншим предметом і самостійними підставами (див. близький за змістом висновок, сформульований у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 липня 2021 року у справі № 640/19631/15 (провадження № 61-10023св19), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 345/1520/17 (провадження № 61-1590св20), Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18)); (2) 18 квітня 2019 року суддя суду першої інстанції Бакай І. А. постановив ухвалу про призначення у справі почеркознавчої експертизи, проведення якої доручив експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. За результатами виконання цієї ухвали експерт надіслав повідомлення про неможливість надання висновку через ненадання додаткових документів із вільними та достовірними зразками досліджуваного почерку і підпису. Надалі жодних процесуальних дій не було. 25 жовтня 2021 року відбувся повторний автоматизований розподіл справи. 28 жовтня 2021 року суддя Костюк У. І. прийняла справу до розгляду, але залишила без уваги клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи. Те, що відповідач подав його 18 квітня 2019 року, не покладає на нього обов`язок повторно подати таке ж новому складу суду; ? апеляційний суд також порушив норми процесуального права. 7 вересня 2023 року він постановив ухвалу, згідно з якою призначив у справі почеркознавчу експертизу та поставив експерту такі питання: 1) Чи виконаний підпис від імені відповідача у розписці від 28 листопада 2013 року на ім`я позивача на суму 80 000,00 доларів США (далі - розписка) відповідачем чи іншою особою? 2) Чи виконаний відповідачем рукописний текст у розписці? 3) Чи виконаний відповідачем рукописний текст і підпис у розписці під впливом збиваючих факторів (штучних, природних)? 8 лютого 2024 року судовий експерт Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз склав висновок, у якому відсутня відповідь на третє питання ухвали. Апеляційний суд не вжив процесуальні заходи для усунення цього порушення; ? суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин і не врахували висновків, сформульованих у постановах: (1) Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19), про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували поданню позову; (2) Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 серпня 2023 року у справі № 752/9858/21 (провадження № 61-6097св23), про те, що внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникло право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, оскільки таке прострочення є триваючим правопорушенням; тому право на позов про стягнення трьох відсотків річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання і до моменту його фактичного виконання та обмежується останніми трьома роками, які передували поданню позову (аналогічний висновок сформульований у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/16945/14, від 16 листопада 2018 року у справі № 918/117/18, від 30 січня 2019 року у справі № 905/2324/17 та у справі № 922/175/18, від 13 лютого 2019 року у справі № 924/312/18). Позивач нарахував три відсотки річних за 2 536 днів, тобто за період із моменту, коли настав строк повернення позики (29 листопада 2014 року), до моменту подання заяви про збільшення позовних вимог. Очевидно, що цей період перевищує 3 роки. 5. 31 травня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та надав відповідачеві строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення тієї ухвали.Відповідач мав надати документ про сплату 16 000,00 грн судового збору та копії цього документа і додатків до касаційної скарги для позивача. 6. 19 червня 2024 року адвокат в інтересах відповідача подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додав квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 58 від 12 червня 2024 року про сплату судового збору у розмірі 16 000,00 грн, копії касаційної скарги та додатків до неї для позивача.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк і з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У цій скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.

9. Відповідач також подав заяву, у якій просить зупинити виконання рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 травня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 4 квітня 2024 року до завершення перегляду справи у касаційному порядку. Мотивував клопотання тим, що рішення суду першої інстанції підлягає примусовому виконанню, а тому для усунення необхідності вирішення у майбутньому питання про поворот виконання рішення слід зупинити його виконання. 9.1. За наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (абзац другий частини восьмої статті 394 ЦПК України). 9.2. Суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала (частини перша та друга статті 436 ЦПК України). 9.3. За змістом наведених приписів у заяві про зупинення виконання чи дії оскаржених судових рішень має бути обґрунтування необхідності такого зупинення. Відповідач належне обґрунтування не навів і доказів на підтвердження своїх доводів не надав. Тому у задоволенні заяви слід відмовити. Ця відмова не позбавляє можливості ще раз звернутися до суду з аналогічним клопотанням за наявності належного обґрунтування (виданим виконавчим листом, відкритим виконавчим провадженням, неплатоспроможністю стягувача, внаслідок якої буде ускладнений поворот виконання, тощо). Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у х в а л и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 травня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 4 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики і трьох відсотків річних.

2. Витребувати з Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області цивільну справу № 446/2048/17.

3. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 16 травня 2022 року та постанови Львівського апеляційного суду від 4 квітня 2024 року.

4. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко