Постанова 4808 № 346/7733/23

Справа № 346/7733/23 Провадження № 22-ц/4808/825/24 Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П. Суддя-доповідач Василишин Л. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі: головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В., суддів: Максюти І. О., Фединяка В. Д., секретаря Кузів А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2024 року у складі судді Яремин М. П., ухвалене в м. Коломиї Івано-Франківської області, повний текст якого складено 01 квітня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей. Позов обґрунтовано тим, що рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2021 року вирішено стягувати з нього на користь відповідачки аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 2 500 грн щомісячно на кожну дитину. Однак, після ухвалення вказаного рішення суду його стан здоров`я та матеріальне становище змінились, що є підставою для зменшення розміру стягуваних рішенням суду аліментів. Так, відповідно до документів щодо стану здоров`я, йому встановлено діагноз: підкіркова атрофія та цукровий діабет ІІ стадії, інсуліно резистентність. Його доходи є мінливими та не постійними. На даний час він працевлаштований та отримує заробітну плату в розмірі 2 037,25 польських злотих, з яких 1 000 злотих витрачає на оренду квартири, а залишок витрачає на купівлю продуктів харчування, одяг, транспортні витрати, лікування. Крім того, звертав увагу, що відповідачка впродовж тривалого часу проживає в будинку його батька, користується всім рухомим майном в ньому, що виключає потребу в придбанні будь-чого, необхідності в оплаті комунальних послуг. Більше того, між ними була домовленість, що ОСОБА_2 не подаватиме до суду позовну заяву про стягнення аліментів, оскільки він залишив їй транспортний засіб «Пежо 107», 2011 року випуску та заощадження в сумі приблизно 8 000 доларів США. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд змінити (зменшити) розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Коломийського міськрайонного суду від 09 липня 2021 року на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 1 500, 00 грн на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 28 березня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема, зміни його майнового стану (погіршення) чи сімейного стану, або ж погіршення стану здоров`я, як і наявності інших обставин, що унеможливлюють чи утруднюють сплату аліментів в зазначеному розмірі. Будь-яких належних доказів щодо сплати ним орендної плати у сумі 1 000 злотих чи несенням будь-яких витрат у зв`язку з встановленим діагнозом позивачем не надано. Проходження ним відповідних обстежень у лікаря саме по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів за відсутності доказів зміни його майнового стану як платника аліментів. Останній, як він стверджує, працевлаштований, отримує доходи, отже, має можливість сплачувати аліменти у визначеному судовим рішенням розмірі, який відповідає вимогам розумності та справедливості. Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він у позовній заяві посилався на обставини, які підтверджують про зміну його матеріального становища та стану здоров`я та надав відповідні докази. Проте, ухвалюючи рішення суд першої інстанції врахував тільки заперечення відповідачки, залишивши поза увагою його доводи, чим не зберіг об`єктивності та неупередженості у справі. Також поза увагою суду першої інстанції залишились і та обставина, що відповідачка проживає в будинку його батька, користується всім рухомим майном в ньому, що виключає потребу в придбанні будь-чого, необхідності в оплаті комунальних послуг, тощо. Як і те, що між ними була домовленість, що ОСОБА_2 не подаватиме до суду позовну заяву про стягнення аліментів, оскільки він залишив їй транспортний засіб «Пежо 107», 2011 року випуску та заощадження в сумі приблизно 8 000 доларів США. Крім того, судом першої інстанції не було встановлено наявності у нього нерухомого майна, транспортних засобів, грошових коштів чи будь-якого іншого цінного майна, які б підтверджували про достатній рівень його матеріального стану. Позиція інших учасників справи Відзив на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заяви (клопотання) учасників справи У судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час, день та місце розгляду справи. ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Фактичні обставини справи Суд першої інстанції встановив, що заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2021 року (справа № 346/2162/21) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 2 500 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття (а.с. 6-7 ). Згідно з даними результатів обстеження лабораторії комп`ютерної томографії та комп`ютерної томографії головного мозку, переклад яких на українську мову проведено бюро перекладів «40 мов», 13 та 14 грудня 2022 року ОСОБА_1 проходив комп`ютерну томографію головного мозку (опис: відділення швидкої невідкладної допомоги; у поточному дослідженні частковий гемоліз геморагічних ділянок лобових часток з обох сторін, підкіркова атрофія, без зміщення серединних структур (а.с. 8-10 ). Відповідно до договору оренди житла від 30 травня 2023 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 орендують квартиру в будинку, що в АДРЕСА_1 , яка складається із однієї кімнати та санвузла, площею 24 кв.м. Сторони погодили оренду плату в розмірі 1 000 злотих на місяць (а.с. 17-19 ). За змістом квитанцій №2/09/2023 та №2/10/2023 відповідно від 30 вересня 2023 року та від 31 жовтня 2023 року, переклад яких на українську мову проведено бюро перекладів «40 мов», ОСОБА_7 отримав заробітну плату в розмірі по 2 037,25 злотих (а.с. 20, 21). Відповідно до довідки, переклад якої на українську мову проведено вказаним бюро перекладів, виданої 20 листопада 2023 року ТОВ «Інститут Діабетології», ОСОБА_8 встановлено діагноз цукровий діабет ІІ стадії, інсулінорезистентність. Середня вартість призначених ліків становить приблизно 1 400 злотих (100% оплата ліків без відшкодування), призначено контрольне обстеження 08 січня 2024 року; показники результатів аналізів вказано в звіті про лабораторне дослідження від 07 листопада 2023 року (а.с. 11, 15 ). З висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини №ІРЦ-85909/2021/289789, виданого комунальною установою «Інклюзивно-ресурсний центр» Підгайчиківської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області 02 листопада 2021 року вбачається, що ОСОБА_4 встановлено діагноз: загальний недорозвиток мовлення з елементами аутизму, ЗНМ І рівня; рекомендована освітня програма навчання та виховання за освітньою програмою закладу дошкільної освіти (модифікована ) з корекційно-розвитковим складником для дітей з розладами аутичного спектру; потребує 8 годин для проведення корекційно-розвиткових занять (а.с. 46-49 ). Відповідно до консультативного висновку КНП «ПОК ЦПЗ ІФ ОР» № 3757 від 19 травня 2022 року ОСОБА_4 встановлено діагноз: обсесивно-компульсивний розлад з елементами аутизму та вираженими поведінковими порушеннями; супутні захворювання порушена комунікативна функція мови, ЗНМ І рівня (а.с. 43). Згідно з даними посвідчення серії НОМЕР_1 від 23 листопада 2023 року призначено державну соціальну допомогу (з 30 травня 2022 року) дитині з інвалідністю до 18 років ОСОБА_4 , 2019 року народження, законним представником в якому зазначено ОСОБА_2 (а.с.41). Судом також встановлено, що ОСОБА_3 встановлено діагноз: слабка міопія (а.с. 44). Відповідно до довідки, виданої лікарем ОСОБА_9 31 січня 2024 року, ОСОБА_3 проходить ортопедичне лікування через патологію зубних рядів на брекет-системі з 07.10.2022 року. Вартість лікування в розмірі 12 000 грн оплачена, без врахування оплати щомісячних візитів для корегування брекет-системи (а.с. 50). Позиція Івано-Франківського апеляційного суду Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Із аналізу вказаних правових норм убачається, що при вирішенні питання про зміну розміру аліментів необхідно з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів ОСОБА_1 зазначав, що у нього погіршився стан здоров`я. Також змінився у сторону погіршення матеріальний стан, оскільки він отримує заробітну плату у розмірі 2037,25 польських, з яких щомісячно витрачає 1 000 польських злотих на оренду квартири, а залишок коштів витрачає на продукти, одяг лікування тощо. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Проте, позивачем не доведено належними засобами доказування обставин, які б вказували на неможливість здійснення ним виплати аліментів на неповнолітніх дітей у раніше визначеному судом розмірі. Сам факт проходження ОСОБА_1 у грудні 2022 року та у листопаді 2023 року відповідних обстежень у лікаря не є достатніми доказами погіршення стану здоров`я позивача.Представлені докази з цього приводу самі по собі не підтверджують неможливості позивача продовжувати сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі в силу виставленого діагнозу чи стану здоров`я в цілому на момент звернення. Не надано позивачем і належних доказів щодо зміни матеріального стану. Із долучених до позовної заяви квитанцій вбачається, що позивач працевлаштований у республіці Польща та отримував у вересні-жовтні 2023 року дохід у розмірі 2 037,25 злотих. Будь-яких доказів щодо сплати ним орендної плати у сумі 1 000 злотих до позовної заяви позивачем не надано. Одна лиш обставина - укладення договору оренди житлового приміщення не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів та не доводять погіршення матеріального становища ОСОБА_1 . Таким чином, суд першої інстанції, встановивши всі фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів. Посилання в апеляційній скарзі про неврахування судом першої інстанції того, що відповідачка проживає в будинку його батька, користується всім рухомим майном в ньому, що виключає потребу в придбанні будь-чого, необхідності в оплаті комунальних послуг, висновку суду не спростовують, оскільки аліменти сплачуються на утримання дітей. Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про відсутність у нього нерухомого майна, транспортних засобів, грошових коштів чи будь-якого іншого цінного майна, які б підтверджували про достатній рівень його матеріального стану, так як у справах при вирішенні питання про зміну розміру аліментів з`ясуванню підлягають обставини щодо погіршення матеріального становища, сімейного стану чи стану здоров`я платника аліментів і ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зважаючи на результат перегляду рішення суду, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала скаргу. Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 16 вересня 2024 року. Суддя-доповідач Л. В. Василишин Судді: І. О. Максюта В. Д. Фединяк